Чому зір псується із віком, а пам’ять погіршується: вчені знайшли джерела проблем

Почему зрение портится с возрастом, а память ухудшается: ученые нашли источники проблем

Дослідження вчених змогли встановити, що проблеми із зором у літньому віці у 90% людей виникають через порушення роботи білка крові – вітронектину. Інше дослідження на мишах також дозволило вченим виявити фермент, накопичення якого призводить до того, що люди похилого віку втрачають можливість запам'ятовувати обличчя людей, з якими вони спілкувалися.

Перше дослідження провели біологи із дослідницького інституту Sanford Burnham Prebys. Вчені під керівництво професора Франческі Марассі змогли розкрити молекулярні секрети макулярної дегенерації (хронічного захворювання сітківки в області задньої частини ока, яка відповідає за центральний зір, – ред.), яка є причиною майже 90% усіх вікових втрат зору.

Дослідники зосередилися на вітронектині, одному з найпоширеніших білків. Крім того, що він циркулює у крові у високих концентраціях, цей білок міститься в каркасах між клітинами, а також є важливим компонентом холестерину.

Вітронектин відіграє ключову роль у багатьох вікових захворюваннях, але для команди Марассі найбільш перспективною метою є макулярна дегенерація, на яку страждають 11 мільйонів людей у США.

"Цей білок є важливою мішенню для макулярної дегенерації, оскільки він накопичується в задній частині ока, викликаючи втрату зору. Подібні відкладення з'являються в мозку при хворобі Альцгеймера та в артеріях при атеросклерозі", – розповіла Марассі.

Вона зазначила, що головна мета досліджень – "зрозуміти, чому це відбувається, та використовувати ці знання для розробки нових методів лікування".

Провівши біохімічний аналіз, дослідники виявили, що білок може трохи змінювати свою форму під тиском. Ці зміни змушують його легше поєднуватися з іонами кальцію в крові, що, на думку дослідників, призводить до утворення кальцинованих бляшок, характерних для макулярної дегенерації та інших вікових захворювань.

Отримані знання допоможуть вченим розробити антитіла, які будуть спрямовані на те, щоб вибірково блокувати зв'язування кальцію білком, не порушуючи його інших важливих функцій в організмі.

"Потрібен деякий час, щоб перетворити це на клінічне лікування, але ми сподіваємося, що через кілька років у нас буде працююче антитіло як потенційне лікування", – заявила Марассі.

У другому дослідженні вчені Медичної школи Мерілендського університету наблизилися до розгадки причини одного з найнеприємніших аспектів вікового погіршення пам'яті – неможливості зіставити ім'я та особу людини, з якою лише кілька годин тому був діалог.

Дослідники ще не розуміють, чому відбувається ця дисфункція, але вони отримали кілька нових важливих підказок.

Під час дослідження, проведеного на старіючих мишах, дослідники виявили новий механізм у нейронах, що призводить до того, що спогади, пов'язані із соціальними взаємодіями, погіршуються з віком. Крім того, в лабораторних умовах їм вдалося відвернути цю втрату пам'яті.

Повідомляється, що вчені виявили конкретну ціль в мозку, яка в майбутньому може бути використана для розробки терапії, здатної запобігти або відвернути втрату пам'яті, спричинену типовим старінням.

Варто зазначити, що проблеми з пам'яттю при старінні відрізняються від проблем, викликаних такими захворюваннями, як хвороба Альцгеймера або деменція: літня людина здатна запам'ятовувати обличчя та імена людей, з якими вона спілкувалася протягом кількох годин, але їй буде важко зіставити обличчя людини з ім'ям.

За правильне функціонування відповідних ділянок пам'яті відповідає фермент відомий як PDE11A. Вчені виявили, що як у людей, так і мишей з віком рівень цього ферменту збільшується. Зокрема, він накопичується в гіпокампі, який відповідальний за багато видів навчання та пам'яті. Однак фермент не просто знаходився там, де і повинен, але накопичувався у вигляді маленьких ниток у відсіках нейронів.

В рамках дослідження вчені стежили за тим, чи будуть літні миші пробувати їжу, яку вони ніколи не їли, але запах якої вони могли вловити під час спілкування з іншими мишами. Така поведінка є соціальною нормою серед мишей. Виявилося, що миші, що старіють, нездатні пов'язати ці два факти і відмовляються від їжі.

Після того, як вчені генетично видалили у старіючих мишей фермент PDE11A, вони почали приймати незнайому їжу, запах якої відчувався в диханні іншої миші. Зворотне "включення" ферменту знову заважало мишам харчуватися.

Однак просто відключити PDE11 у людини вчені не можуть, оскільки він бере участь не тільки в пам'яті, але й у перевагах щодо того, з ким ви вважаєте за краще знаходитися поряд. Дослідники пояснили, що така дія гарантувала б, що людина похилого віку пам'ятала б своїх друзів і сім'ю, але вона могла б втратити прихильність до них.

"Таким чином, наша мета – знайти спосіб цілеспрямовано впливати на погану форму PDE11A, щоб не заважати нормальній, здоровій функції ферменту".

https://healthnews.obozrevatel.com/ukr/chomu-zir-psuetsya-iz-vikom-a-pamyat-pogirshuetsya-vcheni-znajshli-dzherela-problem.htm