На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

Фото: armyinform.com.ua

Цьогорічні День прапора і День Незалежності пройшли під виття повітряних тривог і вибухи. Доля нашої країні ніколи не була легкою, як і доля наших державних символів. Про те, як вони народжувалися і стверджувалися, «КП в Україні» розповів відомий художник і геральдист Олексій Руденко.

В усіх законодавчих актах…

Золота пшениця і синє небо – так ми бачимо свій державний прапор. Однак насправді походить він від інших символів.

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

Олексій Руденко. Фото: uk.wikipedia.org

— Коли затверджувалася українська національна ідея в нинішньому її розумінні, а це був кінець XVII століття, якщо бути зовсім точним, то червень 1848 року, то первісне значення кольорів було класичне для Європи. Це золотий галицький лев на синьому полі. Але простим людям, що на заході України, де з’явився прапор, а тим паче на сході було важко зрозуміти, яка тут криється символіка, – говорить Олексій Руденко. — Тому тодішні діячі культури вирішили знайти більш доступне тлумачення. Так з’явилася метафора, що це золотий лан пшениці, над яким чисте мирне небо. Таке бачення закріпилося наприкінці XIX століття і було перенесене у XX століття.

Однак досі є прихильники думки, що прапор у нас «неправильний». Його треба перевернути. Якщо синя смуга буде знизу, а жовта – зверху, життя країни одразу зміниться на краще.

— Це шарлатанські концепції. Дійсно, існувало німецьке правило формування полотнищ прапорів, за яким верхньою смугою є колір гербової фігури, а нижньою – поле герба. Але це не якась універсальна формула, вона не підпадає під нашу державну символіку, — каже експерт. — Коли в періоди національних революцій використовували синьо-жовті прапори, вони були такими, як наш державний. В усіх законодавчих актах, які приймала Центральна Рада, Українська Держава на чолі з гетьманом Скоропадським, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна, було зафіксовано, що верхня смуга — синя, а нижня — жовта. Ми успадкували саме таку символіку.

Знак володіння

На відміну від прапора, тризуб — дуже давній символ. Він сягає VIII і ХIX століть нашої ери.

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

Тризуб часів Володимира Великого. Фото: uinp.gov.ua

– Тризуб починав своє існування як двозуб. Це не герб, геральдика в Європі з’явилася значно пізніше, — зазначає Олексій Руденко. — Це був знак володіння, який використовувався князями. Зафіксоване використання двозуба Святославом Хоробрим – батьком Володимира Великого. А от Володимир ввів знак володіння — тризуб. Одна з теорій полягає в тому, що він не хотів копіювати знак батька, бо був бастардом – народженим від ключниці Малуші.

В часи хрещення Русі, формування ранньо-феодальної держави тризуб з’являється на монетах, які карбував Володимир.

— Так він позначав існування власної державності на чолі з собою. Ці монети збереглися – срібники, златники. Тризубом користувався Ярослав Мудрий і решта князів аж до монгольського нашестя і розпаду Київської Русі, — розповідає наш співрозмовник.

Відомі стовпи, або колюмни Гедиміна, – один із державних символів князівства Литовського, а зараз герб збройних сил Литви, – це також тризуб, тільки видозмінений.

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

Литовська колюмна — герб збройних сил Литви (зліва) та Золотий або Руський лев (справа).. Фото: uk.wikipedia.org

Як переконували Михайла Грушевського

«Загадковий знак невідомого походження», — написав про тризуб історик Михайло Грушевський. Справа в тім, що після розпаду Київської Русі князівський знак був надовго забутий. Символіка козацької доби – це хвацький парубок з мушкетом.

— Про тризуб згадали тільки у другій половині XIX століття, коли почалася бурхлива доба відродження. Творча еліта, діячі науки обох Україн (що були під Австро-Угорською та Російською імперіями) почали обговорювати символи. З прапором домовилися швидко, а от щодо герба почали ламали списи. Були пропозиції залишити козака, зобразити Архистратига Михайла, згадали і про історію з тризубом, — продовжує Олексій Руденко.

Михайло Грушевський був скептично налаштований до цього «невідомого за походженням». Він наполягав, що первісно тризуб був не державним, а особовим знаком київських князів. Пропонував своє бачення герба – скіфський плуг або абревіатура УНР.

Та в результаті наукової дискусії, у якій брала участь дуже потужна українська фракція Російської думи, Грушевського переконали. Головний аргумент – тризуб підтверджує дуже давнє коріння української державності.

Державний символ і печатку Української Народної Республіки схвалили на засіданні Центральної Ради в Житомирі у 1918 році. Символіку було підтверджено за Української Держави гетьмана Скоропадського.

Існує багато версій, що закладено в зображенні нашого національного герба. В ньому бачать сокола – бога Рарога, що був вісником небесної справедливості, фігуру голуба – вісника миру. Лук зі стрілою, зашифроване слово «воля» або трійцю – Бога-отця, Бога-сина і Святого духа.

— Все це красиві міфи, та немає ніяких шифрів. Принаймні ніхто не знає, що означає цей символ. Нам достатньо того, що його узаконили люди, які є засновниками української державності, — каже геральдист.

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

Герб Української народної Республіки. Фото: uinp.gov.ua

Суперечки довжиною в три десятиліття

Але історія повторюється. Ось уже 31 рік творчі, наукові, політичні еліти не можуть дійти згоди, яким має бути великий Герб України. Бо в Конституції записано, що у давнього-прадавнього тризуба має бути новітній «старший брат» — великий Герб.

— Це бачення з’явилося виключно тому, що за становлення нашої незалежності український політикум не міг домовитися про державні символи. Шалений спротив чинили комуністи і соціалісти у Верховній Раді. Великий Герб заклали в Конституцію, аби примусити їх голосувати за державні символи. Ліві сили, напевне, сподівалися, що зможуть протягти у новий великий Герб бодай серпочок чи молоточок, — пояснює Олексій Руденко.

На думку експерта, великий Герб Україні не потрібний:

— У нас є свій історичний, лаконічний, виразний державний символ. Не треба нічого вигадувати і малювати, всі конкурси на ескіз великого Герба доводять, що не буде щодо нього в політикумі згоди. І цей подразник треба прибрати, переписавши відповідну статтю Конституції. Це значно простіше і мудріше, ніж витрачати гроші, час і нерви на нові конкурси і нові суперечки.

Геральдист підкреслює, що багато держав світу благополучно живуть без великого герба. А у Франції взагалі ніякого герба немає – ні великого, ні малого. Є тільки гімн – знаменита «Марсельєза».

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

Варіант великого державного герба, який був прийнятий Верховною Радою у першому читанні в червні 2021 року. Фото: rada.gov.ua

«Ще не вмерла…» створено людьми зі зброєю

Державний Гімн України – це єдиний символ, який зафіксовано спеціальним законом. Однак і тут є інтрига. Первісний текст, написаний Павлом Чубинським у 1862 році, отримав нову редакцію у 90-х роках. Вона і закріплена в законі першим куплетом та приспівом.

— При появі тексту гімну було дві версії другого рядка куплету. «Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля» і «Ще нам, браття українці, усміхнеться доля». В законі про Державний Гімн України написано «молодії». Але якщо послухати виконання, то в більшості випадків співають «браття українці». І це правильно, бо точно вказує на націю, а не на якийсь вік, — звертає увагу Олексій Руденко.

Знавець символів вважає, що закон треба піддати ревізії, включивши до нього кілька куплетів. От французи свою «Марсельєзу» співають повністю.

— У другому куплеті нашого гімну є вражаючі своєю актуальністю рядки: «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому». Це ж про війну, яку зараз веде український народ! Ці рядки мусять бути законодавчо закріплені. Немає в світі нації, у якої державний гімн складався б з одного куплета, — вважає Олексій.

Що стосується слів «ще не вмерла Україна…», які часто піддаються критиці, то експерт звертає увагу, що в оригінальному тексті сказано «Ще не вмерла України і слава, і воля»:

— Це суттєвий нюанс, але немає проблем, коли кажуть «Україна». Гімн був створений за мотивами «Мазурки Домбровського», яка нині є державним гімном Польщі. І поляки не переймаються, що він починається зі слів «Іще Польща не згинула». Це бойова пісня, яка була написана людьми зі зброєю.

На думку Олексія Руденка, треба прийняти новий закон, у якому закріпити всю тріаду держаних національних символів – прапор, герб і гімн.

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

На прапорі не пшениця, а лев. А замість тризуба міг бути скіфський плуг

Репринтне видання у львівському журналі «Мета» першої публікації тексту Павла Чубинского. Фото: uk.wikipedia.org

Джерело