«Стріляли, поки не закінчилися крики»: про розстріл автоколони на Харківщині розповіли ті, хто вижив

"Стреляли, пока не закончились крики": о расстреле автоколонны на Харьковщине рассказали выжившие

Люди, що вижили після розстрілу цивільної автоколони на Харківщині, розповіли, як усе відбувалося. Вони під свистом куль по посадках тікали від обстрілів. Поранені та налякані пішки йшли до найближчого села.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

У розстріляних автівках вони втратили найрідніших, але змогли вижити самі. 

Запнута чорною хусткою пані Тамара не стримує сліз. Жінці вдалось вижити під час розстрілу колони у Куп’янському районі, але її чоловіка забрали ворожі кулі. Пані Тамара згадує, як востаннє бачила його пораненим у авто.

"Кричав "вилазь з машини, а то зараз підірвемося!" А я кажу "я ж без тебе не піду". Я, коли вилізла, то смикала його двері, хотіла витягнути, а його двері заклинило. І він не міг вилізти", – розповіла жителька Куп’янська- Вузлового Тамара Галішнікова.

І під градом з куль жінка разом з донькою та собакою побігли з дороги. Два кілометри пішки до найближчого села вони запам’ятають назавжди.

"Йшли восьмеро людей. Одного ми просто не довели. Ми йшли перебіжками, в посадці ховалися. Тому що стріляли за нами. Таке відчуття, що за нами хтось йшов услід", – розповіла Галішнікова.

"Вистрибували, тобто просто падали на землю. Я прикривала собаку. Ми лежали і водій мені казав "не підіймай голову", бо кулі свистіли над головою", – розповіла ще одна жителька Куп’янська- Вузлового Людмила Потапова.

Колону розстрілювали з двох сторін, розповів пан Микола, який втратив сина в цій пекельній подорожі.

"Стріляли через машини з гранатометів, щоби в посадку не бігли. А з цього боку добивали з автоматів. Попереду машина сина згоріла на моїх очах із дитиною шестирічною, бабусею та татом цієї дитини", – розповів житель Куп’янська- Вузлового Микола Бондаренко.

Колону з шести легковиків та "Газелі, за даними CБУ, 25 вересня розстріляла російська ДРГ. Це сталося у так званій сірій зоні між окупованим Сватовим та звільненим Куп’янськом. Люди тікали з-під постійних обстрілів – хотіли через Росію потрапити до інших країн.

"Це було збоку зліва, там озеро, стріляли з посадки", – сказала Потапова.

Організував перевезення місцевий волонтер Дмитро. За місце у колоні брав шість тисяч гривень. Сам лишився у селищі.

"Цей чоловік – Діма його, здається, звуть – збирав гроші з людей і він сказав, що все буде гаразд, "приходьте завтра вранці і ви поїдете". Він сказав, що дорога чиста, що можна їхати без проблем", – розповіла пані Людмила.

Але колону цивільних розстріляли з кулемета, який встановили на БТР, лише за пів години після виїзду. Загинули 24 людини, серед яких 13 дітей і вагітна. Вона з трьома малюками їхали у вантажівці, яка згоріла вщент.

"Стріляли, доки не закінчилися абсолютно крики, зітхання", – розповів пан Микола.

Чоловіка, який організував смертельну евакуацію, наступного дня знайшли мертвим. Посадовці підозрюють самосуд.

"Його знайшли мертвим у центрі селища із простріленою головою. Я думаю, що родичі тих людей, яких він відправив на смерть, знайшли його", – припустив Бондаренко.

А ще через день звільнили село, в якому ховалися люди, що вижили під час розстрілу. Вони й розповіли світові про злочин. Справу розслідує СБУ, яка встановлює особи загиблих та їхніх вбивць.