Воєнні експерти: у Росії є ще чотири і один сценарій для війни

Воєнні експерти: у Росії є ще чотири і один сценарій для війни

Фото: Russian Defence Ministry/Handout via REUTERS

З фронтів вже другий тиждень поспіль надходять хороші новини. На півдні ЗСУ змогли просунутись на 12 кілометрів, звільнивши понад 500 квадратних кілометрів окупованих територій. В цілому, за словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, станом на 12 вересня українським захисникам вдалось звільнити близько 6 тисяч квадратних кілометрів території України. На підході ЗСУ до Кремінної (Луганська область) – партизани там вже підняли український прапор. 

Українські військові настільки вдало наступають, що навіть російська пропаганда змінила свої наративи. 

Але чи зміниться політика президента Росії Володимира Путіна щодо так званої «спеціальної військової операції»? На які потенційні кроки може зважитись російська влада, щоб переграти ситуацію на полі бою, та наскільки вони реальні.

Енергетичний терор – виклик для української ППО

Реакція Кремля на нищівні поразки росіян на Харківському напрямку виявилась дуже цинічною. Увечері 11 вересня ворог здійснив наймасовіший обстріл об’єктів енергетичної інфраструктури у південно-східних регіонах країни. В результаті сотні тисяч українців залишалися без світла у Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Сумській, Донецькій областях. 12 вересня обстріли продовжилися… І не виключено, що чим швидше ЗСУ будуть гнати з нашої території російських солдатів, тим ймовірніше повторення ракетних ударів по об’єктам критичної інфраструктури. Чи може ракетний терор стати наступною стратегією Москви?

— Намір очевидний — викликати перебої з електрикою, що відіб’ється на роботі залізниць, відповідно, на доставці на фронт техніки та боєкомплектів, та вразити системи життєзабезпечення населених пунктів у кількох областях, — аналізує військовий історик Роман Пономаренко, але при цьому зазначає: – Та зверніть увагу, що ці удари були достатньо хаотичні і більш скидались на вимушену імпровізацію, ніж заздалегідь підготовлений план.

Експерт задається питанням: а чи вистачить у противника ракет для системного наступу на критичні об’єкти інфраструктури, тобто такі, що ремонтники фактично не встигали б відновлювати пошкодження, — і цим викликати енергетичний колапс?

— Українська ППО отримала черговий виклик, — каже Пономаренко.

Намір очевидний — викликати перебої з електрикою, що відіб’ється на роботі залізниць, відповідно, на доставці на фронт техніки та боєкомплектів

Зауважимо, що 11 вересня Україна збила 9 з 11 російських ракет. І союзники мають намір посилювати українське ППО. Наприклад, посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен повідомила, що її країна до кінця року надасть Україні дві системи ППО IRIS-T, а ще дві – на початку 2023 року. І не забуваймо, що з 1 жовтня має запрацювати ленд-ліз США. 

Всі сили на захоплення Донеччини

1 вересня заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов, посилаючись на розвіддані, повідомив про нові плани Кремля у війні проти України.

— Російські окупаційні війська вчергове коригують свої плани та дії відповідно до наказу Путіна щодо виходу на адміністративні кордони Донецької області до 15 вересня, — сказав Громов.

На календарі вже 13 вересня, а поставлена задача здається нездійсненною. Можливо, тоді Путін знову змінить плани — дасть команду перекидати війська на південь, щоб хоча б утримати Херсон (єдиний обласний центр, який РФ вдалось захопити під час повномасштабного наступу)? Експерти сумніваються в такому сценарії.

— Ніхто зі східного фронту не відводить військ, навпаки. На Донецькому напрямку з’явилося декілька нових напрямків атак росіян. Якщо раніше їх було 3, то зараз до 10. Тобто, вони вкидають дезу, що «ми відвели свої війська зі сходу, зосереджуємось на півдні». Ні, це не відповідає дійсності. В пріоритеті російського угрупування залишається саме Донецький напрямок. Тому тривають посилені бої по всіх напрямках: Мар’їнка, Авдіївка, Бахмут, Краматорськ, Сіверськ, Соледар, — зазначає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

Він пояснює, що для російської влади зміна оперативного плану означала б політичну поразку.

Якщо говорити про посилення позицій на півдні, то виникає питання про невиконання оперативного плану російського командування на сході. А це навіть не військова — це політична поразка

— Якщо вони будуть говорити про посилення позицій на півдні, то виникає питання про невиконання оперативного плану російського командування на сході. А це, в першу чергу, навіть не військова — це політична поразка. Вони не зможуть продати цей момент внутрішньому споживачеві. Інакше доведеться вийти на загал і сказати: на сході ми не змогли пройти, бо є опір ЗСУ, почався контрнаступ, тому ми будемо наступати на півдні. 

А це, по суті, визнання неспроможності їхніх збройних сил на виконання поставлених завдань, — аналізує Снєгирьов.

За словами експерта, якщо Росія відкрила нові напрямки в Донецькому регіоні, то вона планує все-таки наступати.

— Щоб проводити наступальні дії на стількох напрямках, потрібно мати військовий контингент, який буде переважати 1:3 сили, які знаходяться в активній обороні. Якщо такого резерву немає, то про жодний наступ не йдеться. Натомість ми бачимо активізацію військових дій, — додає Дмитро Снєгирьов.

Хоча звучить й інша думка. Вона зводиться до того, що російська армія не зможе активно наступати на Донецькому напрямку, оскільки солдати деморалізовані й оперативну ініціативу перехопили українські захисники.

Росіяни, готуйтесь до мобілізації

Теоретично, щоб вирівняти ситуацію на фронтах, російський президент може піти на загальну мобілізацію. Але тоді для цього доведеться оголошувати стан війни і офіційно перейменовувати «спеціальну військову операцію» у «війну проти України». Експерти переконують, що Путін на такий крок не зважиться. У такому разі доведеться визнавати неспроможність чинної російської армії провести всього-на-всього «спецоперацію».

— Якщо проводити мобілізацію — це буде крахом режиму Путіна. Почнуться репресії, почнуть заганяти у військкомати. А репресії можуть вилитись в протести в регіонах. І система може посипатись, — вказав в ефірі радіо НВ на політичні наслідки такого кроку військовий експерт Михайло Самусь.

За його словами, є ще військові фактори, які вказують на те, що загальної мобілізації в Росії очікувати не варто. Наразі надзвичайно слабкий моральний дух у солдатів.

— Якщо така мобілізація проводилась у листопаді минулого року, то під гаслами «всехпобедимости», «второй армии мира» – це одна справа. А після кількох ганебних поразок російської армії моральний стан у військових зовсім інший. Повірте, в армії ця інформація дуже швидко розповсюджується, — зазначає Михайло Самусь. — Коли нова людина з’являється в армії, важливий морально-психологічний момент. А в якому настрої знаходяться війська, інструктори, що пройшли м’ясорубку війни?

Якщо проводити мобілізацію — це буде крахом режиму Путіна. Почнуться репресії, почнуть заганяти у військкомати. А репресії можуть вилитись в протести в регіонах

До того ж експерт звертає увагу, що час грає проти Путіна і російської армії. Швидко мобілізацію провести неможливо.

— Це ж не просто одягнути і погнати на фронт солдатів. Потрібно навчити, провести бойове злагодження. Необхідно, щоб бійці розуміли, що вони роблять на полі бою, як комунікують між собою рота з ротами, батальйони з батальйонами. Це системна робота, яка потребує часу. А у них цього часу нема, — стверджує військовий експерт.

Є ще момент з офіцерським складом. Якщо під загальну мобілізацію приводити мільйон осіб, то 30% з них мають бути офіцери.

— У Росії сьогодні немає такої кількості офіцерів. Багато вже загинуло. Звичайно, можна пришвидшувати випуск нових. Але повісити погони і мати реальний бойовий досвід – різні речі. Так, вони матимуть військову освіту, але знання у них будуть на рівні мобілізованих, — каже Самусь.

У війну вступлять країни ОДКБ?

Якщо не проводити мобілізацію в Росії, то потрібно шукати допомогу у потенційних союзників. Хто це може бути? А якщо Путін звернеться до ОДКБ?

Колишній особистий консультант вже покійного Бориса Березовського Михайло Шейтельман переконаний, що Росії не варто очікувати військової допомоги від жодної країни ОДКБ, окрім Білорусі. І то…

На країни ОДКБ Путін не може розраховувати, оскільки більшість з цих країн не мають серйозної військової сили

— На країни ОДКБ Путін не може розраховувати, оскільки більшість з цих країн не мають серйозної військової сили. Бюджет армії Таджикистану такий же, як вартість одного заряду «Хаймерса». Така ж історія з Киргизстаном. 

Армянська армія знищена під час 44-денної війни з азербайджанськими збройними силами.  Якщо армяни і захочуть послати, то немає кого і чого. Казахстан скоріше пошле Путіна, аніж йому війська. Залишається Білорусь. Але, як ми бачимо, вона утримується від відкритого втягування у війну. Так, була велика загроза, що Білорусь вступить у війну. Але вона не вступила. Тому, скоріш за все, вже й не вступить, — сказав в інтерв’ю «КП в Україні» Михайло Шейтельман (інтерв’ю вийде найближчим часом).

В тему

Віддати Крим і оголосити себе переможцем

Користувачі соцмереж жартують, що так звана «спеціальна військова операція» Путіна може закінчитись «великою перемогою». Невдовзі російський президент виведе війська з території України (у тому числі і з Криму), а російські пропагандистські видання оголосять щось на кшталт: «Спеціальна військова операція в Україні завершилась перемогою Росії! Нам вдалось утримати київський режим в міжнародно визнаних кордонах».

Джерело