За крок від Третьої світової: навіщо Пелосі дражнила Китай

За крок від Третьої світової: навіщо Пелосі дражнила Китай

Фото: Міністерство закордонних справ Тайваню/роздатковий матеріал через REUTERS

Візит спікера палати представників конгресу США Ненсі Пелосі до Тайваню вже охрестили у світі другою «Карибською кризою». Експерти ламають голову: чому США, які так і не визнали незалежність Тайваню, готові розпочати через нього Третю світову війну, а Україну, яку визнали, не готові захищати у повному обсязі? Навіщо вона приїхала на Тайвань?

Байден незадоволений візитом Пелосі

Спікер Палати представників посідає друге місце у списку наслідування повноважень президента після віцепрезидента в ієрархії політичної системи Сполучених Штатів.

І коли третя людина у керівництві США їде до Тайваню та зустрічається особисто з главою країни, це виглядає як офіційний візит до держави, з якою є дипломатичні відносини. А дипломатичних відносин у США з Тайванем немає. Тож Китай запитує себе: що США хочуть цим сказати?

Одразу після прибуття сама Пелосі заявила, що її поїздка «підтверджує непохитну відданість Америки підтримці демократії Тайваню, яка динамічно розвивається». За словами спікера Палати представників, солідарність Америки з 23-мільйонним населенням Тайваню сьогодні «важлива як ніколи, оскільки світ стоїть перед вибором між автократією та демократією. Ми не можемо залишатися осторонь, доки Компартія Китаю продовжує погрожувати Тайваню і самій демократії». Вона також закликала розширити міжпарламентські зв’язки з Тайванем для обговорення питань безпеки та економіки.

Це грає на руку владі Тайваню, оскільки наразі при владі на острові знаходиться Демократична партія, яка категорично виступає за незалежність і проти будь-якого зближення з КНР. У зв’язку з цим Тайваню як ніколи вигідно, що в США нині відбувається зміна підходу до відносин з Китаєм.

Проте навіть у Білому домі стурбовані тим, що цей візит може призвести до військової ескалації з Китаєм. Адже Пекін вважає самоврядний Тайвань своєю територією і не виключає застосування сили для «возз’єднання» острова з материковою частиною Китаю. Там уже попередили, що поїздка Пелосі матиме «серйозний негативний вплив на політичні засади китайсько-американських відносин».

У той же час турне Пелосі — це неабиякий дипломатичний головний біль для самого Білого дому. Її візит також продемонстрував розбрат між нею та президентом США Байденом, який несхвально висловлювався про цю поїздку.

— Я думаю, військові вважають, що зараз це не дуже гарна ідея. Але я не знаю, який статус поїздки, – заявив Джо Байден. У Білому домі зазначили, що США не хочуть кризи у відносинах з КНР, не мають наміру «брязкати зброєю» і хочуть зберігати канали спілкування відкритими.

Офіційний представник Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав, що поїздка Пелосі жодним чином не змінить політику США щодо Тайваню, і в Пекіні мають чудово розуміти, що поділ повноважень між гілками влади в США означає, що Пелосі самостійно ухвалювала рішення щодо візиту.

Не обов’язково війна

Наслідки цього візиту можуть бути різні. І це не обов’язково військове захоплення Тайваню. Китай має досить багато інструментів тиску. Наприклад, Тайвань у своїх торгових відносинах на 40% залежить від материкового Китаю. І якщо Китай запроваджуватиме якісь санкції проти острова (що він уже й робить), економіка Тайваню може постраждати.

Якщо ж Китай нападе на Тайвань, це також буде оголошенням війни не лише Тайваню, а й США. Це автоматично війна між двома ядерними державами. І це найрадикальніший сценарій, який максимально загрожує ядерною війною. Джо Байден уже щонайменше двічі говорив, що у разі збройного конфлікту США втрутиться. Раніше президенти Америки не дозволяли собі говорити таке.

Тайвань – не Україна

Але сили Тайваню та Китаю дуже нерівні. Наразі Китай за військовим бюджетом — друга країна у світі. Це величезна сухопутна армія, і в нього зростаючі військово-морські сили. Але навіть незважаючи на те, що Китай — сильна військова держава, це не означає, що йому вдасться легко захопити Тайвань.

Тайвань — острів, досить непогано захищений системами протиповітряної оборони, з невеликими, але досить маневреними військово-морськими силами, американськими літаками. Ведення війни у міських умовах — це теж досить непроста справа, враховуючи, що там велика концентрація населення. Плюс китайська армія практично не брала участі у війні з 1970-х років, і китайські генерали не мають досвіду боїв у реальності, в теорії — так, але у житті все зовсім по-іншому.

Об’єктивно нині у США та Заходу більше часу та ресурсів спрямовано на спроби допомогти Україні та вирішити цей конфлікт, і залишається менше ресурсів на те, щоб розбиратися з Китаєм, про що наразі відкрито говорять у Вашингтоні.

Політолог Володимир Фесенко розповів «КП в Україні», що Києву потрібно займати дуже обережну позицію щодо візиту Пелосі до Тайваню.

– Ми союзники США, але у цьому випадку турне спікера американського парламенту працює проти нас. Її поїздка викликала шалене роздратування Китаю, і цим ще більше підштовхнула Пекін у бік Росії. Адже китайці і так займають дуже пасивну позицію щодо війни в Україні, — вважає експерт.

Що ж до самого візиту Пелосі, то Володимир Фесенко вважає, що це та ситуація, коли обидві сторони демонструють свою рішучість і не хочуть показати свою слабину. І це свідчить, що Тайвань має велике значення для США. Це демонстративний жест солідарності із ним.

– Але є дивний момент. Буквально напередодні візиту Пелосі Байден поговорив телефоном із Сі Цзіньпіном, і обидві сторони показали, що вони готові утримуватись від крайніх дій. І тут постає питання про те, чим є візит Пелосі. Чи це її особиста ініціатива, чи це позиція Вашингтона. У будь-якому випадкуі Байден дистанціювався від нього, — пояснює експерт.

Світова преса

BBC:

— Пелосі, найвищий політик США, який за 25 років відвідав Тайвань, сказала, що її делегація прибула, щоб «недвозначно дати зрозуміти», що США «не відмовляться» від острова. Тайвань став ще однією гарячою точкою на тлі загострення напруженості та різкої риторики між Вашингтоном та Пекіном в останні роки, коли США йдуть дипломатичним канатом у цьому питанні. США дотримуються політики «одного Китаю» — наріжного каменю дипломатичних відносин двох країн, визнаючи лише один китайський уряд, і підтримують офіційні відносини з Пекіном, а не з Тайванем. Але також підтримують «надійні неофіційні» відносини з островом. Це включає продаж зброї Тайваню для самооборони. Візит Пелосі розглядається Пекіном як ще одна ознака підтримки Тайваню.

CNN:

— Питання про Тайвань залишається одним з найбільш спірних. Президент Джо Байден та його китайський колега Сі Цзіньпін докладно обговорили це під час телефонної розмови у четвер, коли напруженість у відносинах між Вашингтоном та Пекіном зростала. Хоча Байден публічно заявив, що американські військові не вважають, що зараз найкращий час для візиту на Тайвань, він утримався від того, щоб прямо сказати їй не їхати, згідно з двома джерелами. Чиновники адміністрації останніми тижнями працювали над тим, щоб поінформувати спікера Палати представників про ризики відвідування демократичного, самоврядного острова з населенням 24 мільйони, у тому числі на брифінгах Пентагону та інших представників адміністрації.

Reuters:

— Прибуття Пелосі викликало шалену реакцію Китаю у той час, коли міжнародна напруга вже загострилася через вторгнення Росії до України. Китай вважає Тайвань частиною своєї території і ніколи не відмовлявся від застосування сили для встановлення контролю над ним. Сполучені Штати застерегли Китай від використання візиту як приводу для воєнних дій проти Тайваню.

Bloomberg:

— Китай розглядає будь-яку поїздку Пелосі до Тайваню як порушення угоди, яка допомогла встановити зв’язки між Вашингтоном і Пекіном півстоліття тому, включаючи обіцянку Америки припинити офіційні відносини з Тайбеєм. Білий дім не висловлював публічної позиції з приводу візиту до Тайваню, заявляючи, що це рішення Пелосі, але представники міністерства оборони у приватному порядку висловили занепокоєння спікеру та її співробітникам.

Довідка КП

Тайванське питання виникло в 1949 році, коли було проголошено комуністичну Китайську Народну Республіку, а частина партії Гоміньдан влаштована на острові Тайвань. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», за яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому майже у всіх великих державах є неофіційні культурні та економічні офіси Тайваню.

Проблема Тайваню є однією з найчутливіших у відносинах США та Китаю. Так, напередодні Пекін засудив схвалення владою США продажу чергової партії озброєнь Тайваню на суму 108 млн. доларів. Це вже п’ята угода з того моменту, коли в січні 2021 року Джо Байден став президентом США.

Джерело