Фото: facebook.com/Nacrada
В Україні прогнозується гаряча законодавча осінь. Парламентарі планують розглянути низку дискусійних законопроєктів, серед яких і про медіа. Документ зареєстрований в парламенті ще 2020 року. Але довгий час лежав під сукном, оскільки не мав шансів на прийняття через ризики, що держава спробує взяти всі медіа і блогерів країни під каблук.
Десь рік тому робоча група, до складу якої увійшли народні депутати, представники профільного міністерства, Нацради з питань теле-радіомовлення та медіаексперти, почали вдосконалювати текст документу. Тож другого серпня відбулася презентація нового законопроєкту. Чого від нього очікувати ЗМІ та інтернет-спільноті?
Посилення цензури під прикриттям від ЕС
Закон впроваджує норми Європейської директиви про аудіовізуальні медіапослуги. Зокрема, мова йде про суттєве посилення ролі регулятора, яким є Національна рада з питань телерадіомовлення. Вона отримає право ухвалювати рішення, виносити санкції, затверджувати механізми не лише щодо телебачення і радіо, але і друкованих та електронних ЗМІ, стримінгових сервісів.
Таке розширення повноважень Нацради викликає невдоволення, навіть більше — побоювання у медіаспільноті. Адже де гарантія, що Нацрада, яка багато в чому залежна від держави, не стане вводити цензурування ЗМІ, обмежувати свободу слова? Голова Національного союзу журналістів України Сергій Томіленко попереджає, що новий закон може призвести до закриття багатьох ЗМІ, занепаду журналістики в країні.
— Сьогодні, зокрема, і через російську агресію, українські медіа перебувають в надзвичайно важкому стані – стані виживання. Розширення повноважень Нацради і бажання регулювати всі сфери стане негативним фактором, який виштовхне з медіагалузі багатьох спеціалістів. 20% керівників українських медіа наразі заявили, що вони серйозно прораховують варіанти до кінця року вийти з цього бізнесу, 10% — вже закрили цей бізнес, — зауважив Томіленко.
Шанси, що законодавці переглянуть норму і не стануть розширювати повноваження Нацради, – нульові. Кивають в бік ЄС.
— Це стандартна модель регулювання медіа, до якої ми йдемо. Ця вимога є необхідністю, а не бажанням держави посилити контроль чи ввести цензуру. Серед країн ЄС, в яких функціонують сильні і незалежні регулятори, — Франція, Іспанія, Хорватія, — зазначає голова Нацради Ольга Герасим’юк.
Голова профільного комітету Верховної Ради Микита Потураєв також звертає увагу, що ЗМІ не варто боятись нового закону про медіа, навпаки – документ відкриває доступ до європейських коштів.
— Прийняття закону про медіа значно спростить доступ всіх українських медіа без обмежень до європейських програм підтримки українських медіа, — відзначає Потураєв. -Довоєнні програми без цього закону були закриті для українських медіа. Багато грандів в 2019 — 2021 роках були втрачені.
Блогери стануть офіційними ЗМІ
Законопроєкт передбачає реєстрацію онлайн-медіа та блогерів.
— Не може такого бути, щоб, як у Орвелла — «всі тварини рівні, але окремі — рівніші»: щоб в країні існували медіа, 50% із яких підпадали під регуляцію, а інші 50% ринку робили те, що хотіли. Це нечесно з точки зору економічної та професійної конкуренції, а також неприйнятно з позицій дотримання етики, — заявив Потураєв.
Але тут варто зауважити – реєстрація буде добровільною! Онлайн-медіа та блогери, які отримають реєстрацію, зможуть користуватись правами та захистом, передбаченими для журналістів, також вони матимуть і певні обов’язки та табу щодо розповсюджуваного контенту.
У законопроєкті детально розписано, які дії та розповсюдження якого контенту вважатимуться незначними, значними та грубими порушеннями законодавства та градаціі санкцій за їх вчинення – від припису (попередження не публікувати/транслювавати певний контент до штрафів та анулювання ліцензій, заборона поширення інформації). Так, за грубі порушення (як то поширення інформації, що містить пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму. — Авт.) онлайн-медіа можуть оштрафувати від 10 до 15 мінімальних зарплат (65 – 97,5 тис. грн.). При визначенні розміру штрафу Національна рада враховує вид онлайн-медіа та розмір його аудиторії.
Водночас передбачаються два випадки, коли онлайн-ЗМІ зможуть уникнути відповідальності. Перший — якщо вони розповсюдили заборонену інформацію до моменту вступу закону в силу, тобто за архівні статті та блоги штраф не грозить. Другий – якщо доведуть, що грубе порушення було здійснено внаслідок хакерської атаки.
«Чорні» списки – прерогатива Нацради
У новому законі про медіа багато уваги приділено протидії російській пропаганді. По-перше, заборонено реєструвати ЗМІ, (спів)власником якого є російський громадянин (юрособа) або встановлено, що медіа фінансується країною-агресором. Якщо у таких ЗМІ вже є ліцензія на мовлення чи розповсюдження інформації, то за рішенням Нацради вона може бути анульована.
По-друге, вводяться жорсткі табу щодо контенту. ЗМІ не можуть поширювати інформацію, яка прославляє чи оправдовує країну-агресора, називає війну в Україні внутрішнім конфліктом, розпалює ворожнечу, ненависть, закликає до повалення конституційного ладу чи порушенню територіальної цілісності країни, негативно висловлюватись щодо державної (української) мови.
Також вводиться жорстке табу на програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи, внесені до «Переліку осіб, які створюють загрозу національному медіапростору України». І, увага! «Чорні» списки громадян іноземних держав або осіб без громадянства буде формувати не РНБО чи СБУ, а… Нацрада, але за пропозиціями РНБО, СБУ та Нацполіції. Списки персон нон грата в ЗМІ будуть публікуватись на сайті регулятора.
Важливо
Встигнути до 1 грудня
Законопроєкт про медіа народні обранці планують ухвалити до кінця осені. І такий чіткий дедлайн – не примха парламентарів, а вимоги ЄС.
— Я переконана, що восени ми приймемо закон у двох читаннях. Якщо ми говоримо про дедлайни загалом, то 1 грудня цей закон має бути підписаний Президентом України. Після цього відбудеться перевірка на виконання нами 7 пунктів (щодо приведення національного законодавства України до відповідністі з європейським законодавством згідно з вимогами щодо статусу кандидата в ЄС. — Авт.) від ЄС, — зазначила заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Зі свого боку голова профільного комітету Микита Потураєв додав, що допрацьована редакція законопроєкту до першого читання на 85% синхронізована з Європейською директивою про аудіовізуальні послуги.
