За інформацією: Суспільне Чернівці.
Чернівецький національний університет імені Федьковича. Джерело: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
12 років тому Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича увійшов до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Це був сьомий у світі та єдиний в Україні університет, який діє як освітній заклад та є пам'яткою всесвітньої спадщини.
Аби отримати цей статус знадобилося п'ять років – професори університету самостійно готували досьє на тисячу сторінок та їздили у Париж, щоб переконати раду ЮНЕСКО не відкладати рішення про надання статусу. Суспільне Чернівці розповідає, як резиденція митрополитів стала університетом та як закладу вдалося стати пам'яткою ЮНЕСКО.
"Одночасно навчальний комплекс та культурна пам'ятка"
Резиденцію митрополитів Буковини й Далмації почали будувати у 1864 році. Будівництво тривало майже 20 років, розповів екскурсовод історико-архітектурного музейного комплексу при Чернівецькому університеті Микола Косташ. Це єдина з майже 150 спроєктованих будівель чеського архітектора Йозефа Главки, яка має статус пам'ятки ЮНЕСКО.
Вартість будівництва становила майже два мільйони золотих флоринів. На той час за 20 золотих флоринів можна було купити коня, каже екскурсовод. Це було орієнтовно 12 грамів золота.
Для будівництва Резиденції звели два цегляних та один черепичний завод. Уся цегла будівлі – автентична. Йозеф Главка контролював будівництво впродовж семи років, опісля його змінив інший архітектор. За цей час на життя Главки було скоєно два невдалі замахи. Косташ каже, це робили працівники цегельних заводів, яким він декілька разів повертав неякісну цеглу.
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Уся цегла будівлі університету – автентична. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Каміння, фундаментні блоки та колони будівлі складаються з піщаника, який звозили з п'яти кар'єрів області. У двох величезних ямах, які вирили перед центральним корпусом, гасили вапно, потім змішували його з молоком, білком та піском – за допомогою цього розчину клали цеглу. Цемент при будівництві не використовували.
"Всі фундаментні блоки та колони – з'єднані свинцем. Під час землетрусів будівля рухається, бо в області семибальна сейсмічна зона. Також свинець виконує функцію гідроізоляції", – розповідає Косташ.
Екскурсовод ЧНУ Микола Косташ. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
"Теологічний факультет при світському університеті"
28 червня 1940 року у Чернівці вперше зайшли радянські війська, тоді майно митрополії евакуювали, а резиденція припинила свою діяльність. Вдруге евакуація відбулася у 1944 році. Деякий час в резиденції була філія краєзнавчого музею, а у 1959 році у корпусах будівлі розпочалося навчання.
"Університет відкрили з практичної точки зору, адже після війни у центральному корпусі будівлі сталася пожежа. Тоді частина другого поверху згоріла. Мабуть, музей не мав грошей на реставрацію резиденції, тому будівлю передали Міністерству освіти, яке профінансувало роботи", – розповідає Косташ.
Корпус теологічного факультету ЧНУ. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Реставрація тривала сім років. У 1875 році відкрили Чернівецький університет з трьома класичними факультетами, зокрема теологічним.
"В закладі був перший у світі теологічний факультет при світському університеті. Раніше теологічне навчання було при митрополіях або духовних семінаріях", – каже екскурсовод.
У 1898 році заклад став Чернівецьким державним університетом імені Федьковича, а у 2011 році отримав статус національного університету.
Як університет став пам'яткою ЮНЕСКО
Ідея зробити Чернівецький університет імені Федьковича пам'яткою ЮНЕСКО виникла у 2006 році, каже проректорка університету Тамара Марусик. Раніше до всесвітнього списку культурної спадщини планували включити весь історичний центр Чернівців, однак тодішній міністр закордонних справ Володимир Огризко, вперше відвідавши університет, порадив обмежитися лише територією закладу.
"Він тоді очолював нацкомісію у справах ЮНЕСКО при МЗС. Коли він побачив резиденцію, говорив, що бував у багатьох країнах світу, але такої краси не бачив. І не знав, що вона є у Чернівцях", – пригадує Марусик.
Опісля адміністрація закладу розпочала складну процедуру отримання статусу пам'ятки ЮНЕСКО. Для цього потрібно було увійти до попереднього списку пам'яток, підготувати досьє, пройти експертизу міжнародної ради з охорони пам'яток, опісля – рада на сесії має внести об'єкт до переліку всесвітньої спадщини.
Проректорка Чернівецького національного університету Тамара Марусик. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
За словами Марусик, перший етап процедури заклад пройшов швидко – вже у 2007 році резиденцію внесли до попереднього переліку об'єктів. З досьє було складніше. Марусик каже, аби його скласти довелося знайти оригінальні креслення архітектора Йозефа Главки. Також більшість матеріалів були написані рукописною готикою – їх перекласти могли лише декілька людей у Чернівцях.
"Це досьє могли зробити в київському інституті культурної спадщини, але на той час це вартувало 500 тисяч доларів. Потрібно було підготувати майже тисячу сторінок згідно з вимогами ЮНЕСКО. Тоді ми вирішили створити робочу групу з наших професорів та викладачів практично всіх факультетів. Вони робили це у свої вихідні", – розповідає Марусик.
У травні 2010 року досьє з другого разу прийняли на розгляд ради, а вже у вересні представник міжнародної ради оглядав будівлю резиденції. За словами Марусик, він оглянув будівлю від даху до підвалу, але результатами обстежень з адміністрацією не ділився.
"Ми помітили, що він вражений, але нам нічого не казав".
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
У травні 2011 року внесення резиденції митрополитів до переліку спадщини ЮНЕСКО внесли до порядку денного сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, однак за тиждень з'явився проєкт рішення про відтермінування розгляду на два роки через відсутність туристичної інфраструктури – таким був висновок експерта.
"Ми не очікували такого розвитку подій. Тоді сформували офіційну делегацію з шести людей, щоб взяти участь у сесії комітету, й виїхали до Парижа. До опівночі ми надиктовували заступниці постійного представника України в Комітеті аргументи, чому не потрібно відтерміновувати рішення", – каже Марусик.
Українська делегація не була присутня під час розгляду питання – вони повернулися в Україну на щорічну урочисту ходу магістрів. Про те, що університет внесли до переліку спадщини ЮНЕСКО, дізналися через смс-повідомлення. Марусик каже, тоді з 42 країн, які претендували на статус всесвітньої пам'ятки, до переліку внесли лише 29 об'єктів –рішення підтримали більшістю голосів ради.
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Що дав Чернівецькому університету статус пам'ятки ЮНЕСКО
Насамперед піднявся імідж та престиж університету, розповідає проректорка. Це заохотило випускників вступати до ЧНУ, а також дало змогу розширити міжнародну співпрацю закладу. Крім цього, створили факультет архітектури, будівництва та прикладного мистецтва, на якому діє кафедра архітектури та збереження об'єктів ЮНЕСКО.
"Сьогодні ми займаємося оцифруванням всієї документації, аби вона збереглася. За фінансової підтримки Інституту культури та історії Східної Європи Мюнхенського університету нам виділені гроші на 3D-сканування резиденції. Практично кожен куточок резиденції був обстежений і вже готується презентація".
Також після того, як університет став частиною ЮНЕСКО, до закладу збільшився потік іноземних туристів. Щороку їх кількість збільшувалася на 10-15%. Втім після пандемії коронавірусу та початку повномасштабного вторгнення Резиденцію відвідують переважно вимушені переселенці, каже Косташ.
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Парк у Резиденції митрополитів у Чернівцях
