Антиросійські санкції: що не так і коли росекономіка накриється мідним тазом

Антиросійські санкції: що не так і коли росекономіка накриється мідним тазом

Фото: flickr.com/Єрней Фурман​

У березні, коли світ тільки-но почав вводити санкції проти РФ, здавалося, що російській економіці жити залишилося недовго. Рубль обвалився, на ринку почалася паніка, і Росія навіть визнала дефолт.

Але сьогодні, коли війна триває вже дев’ятий місяць, стає зрозуміло, що економіка, як би її не топили, не може зникнути в нікуди.

Можливо, якихось важливих санкцій так і не було введено? Та й взагалі: чи існують жорсткі заходи, які б могли вбити росекономіку, наприклад, за рік?

Ці та інші санкційні питання «КП в Україні» обговорила з експертами.

Щодо нафти санкції ще не почалися

Експерти не раз говорили про те, що торгівля енергоресурсами з Росією значно важливіша для Росії, ніж для покупців. Однак ці санкції притримали, наскільки можливо – вони не запроваджені досі.

— Якби вдалося встановити жорсткіший контроль за продажем основних експортних товарів, якими торгує РФ, а то й зовсім запровадити ембарго, це було б для Росії серйозним ударом, — каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. – Насамперед, йдеться про нафту та газ, які світ продовжує купувати. Чимало країн не підтримують санкції, тому навіть найжорсткіші заходи з боку європейців та американців проблему не вирішать. Наприклад, напередодні того, як Європа в грудні запроваджуватиме нафтові санкції, обсяги продажу російської нафти до Індії зросли у 7 разів. Тобто роснафта продовжує заходити в ЄС, але вже як продукт індійського виробництва.

Тому, вважає експерт, головна проблема, яка перешкоджає ефективності санкцій, – це відсутність світової єдності у їх виконанні. Китай, Індія, Туреччина як торгували з РФ, так і продовжують торгувати. Перед Росією зачинили двері до Європи, але вона пробирається через вікно до Азії.

Водночас економіст Борис Кушнірук дивиться на ситуацію трохи під іншим кутом, наголошуючи, що збільшення продажів російських нафти та нафтопродуктів сьогодні пов’язане саме з тим, що потім продавати не буде куди. Експерт нагадує: санкційний режим стартує з грудня для нафти, а з лютого – для нафтопродуктів. І це суттєво вдарить по доходах до бюджету.

Що залишилося неохопленим

Сьогодні багатьом здається, що санкції проти РФ не дуже й працюють, особливо, якщо судити за бравою статистикою Росстату. Можливо, якісь важливі сфери вони не торкнулися, а ми й не помітили?

– Санкції працюють, але щоб отримати ефект, має пройти час, – каже Максим Орищак, аналітик компанії «Центр біржових технологій». — Деякі санкції не змогли завдати удару по економіці Росії, оскільки приплив грошей від експорту нафти навесні 2022 року дозволив перекрити очікувані втрати. Інші санкції не відчутні в масштабах країни, оскільки стосуються приватних осіб. Однак ці приватні особи втратили майна на мільярди євро, що дозволить надати фінансову підтримку Україні після залагодження юридичних питань з продажу майна росіян.

Після початку мобілізації росіяни намагалися вивезти з країни 160,5 млн рублів, продовжує Орищак. Тільки з вересня з РФ виїхали майже 1 млн осіб, а за пів року – 8,5 млн осіб. Ці люди вивозять свій бізнес за кордон, що дає змогу стверджувати: санкції підірвали віру в силу держави. У країні, по суті, залишилися люди на державній службі, на дотаціях – словом, ті, хто не створює великого прибутку державі. Тобто економічний ефект ще буде, і дуже відчутний.

– Сьогодні санкції покривають практично всі сфери російської економіки, – констатував Борис Кушнірук. – Наприклад, багато санкційних режимів щодо готової продукції, комплектуючих сильно ускладнюють випуск продукції, пов’язаний з ВПК. Скажімо, «Уралмаш» сьогодні не може випускати танки, бо нема звідки взяти броню, не кажучи про електроніку. Поки що напівофіційно, по якихось каналах дещо закуповують, але поступово ці канали перекриваються, тож далі буде набагато складніше.

Мабуть, єдиною сферою, поки що не вкритою санкціями, є атомна. Але є кілька важливих аспектів.

— Такі санкції запровадити, звісно, ​​потрібно, — вважає Борис Кушнірук. – Але, по-перше, це рішення блокують деякі країни, зокрема Угорщина. По-друге, Росатом співпрацює з американськими компаніями. І, нарешті, вихід РФ із МАГАТЕ залишило б Росатом без зовнішнього нагляду. Це є небезпечним, оскільки є ризик, що вони почнуть передавати технології, пов’язані з виробництвом ядерної зброї. Тому це питання вирішити дуже складно.

Впаде все!

Відповідаючи на запитання, які санкції могли б добити росекономіку, Максим Орищак зазначив, що ця проблема вирішувалася б набагато швидше, якби санкції підтримував Китай.

— Сьогодні вже є потужні рішення щодо нафтогазового та фінансового сектору, є приватні обмеження для фізичних та юридичних осіб, чимало компаній вийшли з Росії, торговельні потоки зупинено, небо над різними країнами закрито, закрито ввезення деяких технологій та обладнання, – нагадує Максим Орищак. — Можна продовжити інформаційні блокування міжнародних каналів зв’язку з людьми, а також авіасполучення з країною загалом. Але для цього в Росії зберігаються союзники, через що подібні санкції поки що неможливі. Тож для тотальної руйнації росекономіки передусім потрібні санкції з боку Китаю. Але в Піднебесній поки що не готові йти проти РФ, і основна причина полягає в тому, що Китай не хоче підтримувати гегемонію США.

Сама економіка Росії для Китаю не важлива, вважає експерт, а ось розширення свого виробництва та каналів збуту через те, що Росія зараз потребує заміщення різних товарів. – це хороша можливість для Китаю.

Аналітик Данило Монін упевнений: санкцій, які здатні вбити російську економіку, просто не існує.

По-перше, каже експерт, економіка — це механізм, що самовідновлюється.

По-друге, як уже говорилося вище, санкції запроваджує не весь світ, тому у росіян залишається можливість продавати свою продукцію, тим більше, що первинні енергетичні ресурси дуже потрібні у світі.

– Крім того, важливим для стійкості Росії є низький рівень імпорту-експорту у структурі ВВП, який до війни становив 20-25% ВВП (для порівняння: в Україні – більше половини), – зазначив Данило Монін у розмові з «КП в Україні». — Нині через санкції скорочуються і імпорт, і експорт, але імпорт скорочується навіть швидше. Крім того, працює контрабанда, тож поки що на російському ринку за бажання можна знайти практично все.

Отже, підсумував аналітик, санкції – це, скоріше, не економічний механізм, а механізм довгострокового політичного тиску та знищення російських еліт.

Олег Пензін погоджується: навіть повне ембарго на нафту та нафтопродукти не вб’є російську економіку.

— На прикладі такого повного ембарго в Ірані можна говорити, що справа не в обвалі економіки, а в падінні рівня життя людей, — пояснює експерт. — Враховуючи, що ті ж соцпрограми в РФ фінансуються за рахунок нафтодоларів, запровадження 100% ембарго різко підвищить рівень соціальної напруженості в країні.

У свою чергу Борис Кушнірук вважає, що режим санкцій сьогодні недооцінений через досить примітивне уявлення про те, як працюють санкції.

— Санкції працюють не стільки на те, щоб зупинити цю війну, як на те, щоб унеможливити наступну, — пояснює експерт. – Тобто, вони мають не тактичний вплив на економіку, а стратегічний.

Було б дуже наївно сподіватися, що на російську економіку накладуть санкції, і вона зникне в нікуди, продовжує експерт. Цього не буде, тому що економіка житиме доти, доки є споживачі, а їх у РФ понад сотні мільйонів. Тож, на жаль, ні російська економіка, ні самі росіяни нікуди не зникнуть. Але санкції можуть максимально послабити РФ у стратегічному плані.

У прикладній механіці є таке поняття, як межа плинності, яке означає кінець пружної деформації матеріалу та початок пластичної деформації, каже Борис Кушнірук. Тобто будь-який матеріал може розтягуватись до певної межі і потім повертатися у вихідний стан. Але при перевищенні межі плинності деформація матеріалу стає незворотною: він просто розривається — і повернення у вихідний стан стає неможливим.

— Щось схоже відбувається з російською економікою: поки вона ще не досягла цієї межі плинності, але в якийсь момент почнеться обвал, і тоді впаде все, — резюмував Борис Кушнірук. – І це станеться вже до кінця наступного року.​

Джерело