Під час круглого столу. Фото: Наталка Марків
Обговорення цієї теми привертає увагу громадськості та стимулює впровадження безбар’єрності у столиці.
Комітет з питань охорони здоров’я та соціальної політики, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій Громадської ради при КМДА провів круглий стіл на тему «Безбар’єрність: державна й регіональна політика, перспективи і реальність».
Захід був організований для обговорення реального стану та перспектив втілення Національної стратегії «План заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року», а також у контексті оприлюдненого Президентом Плану внутрішньої стійкості України.
Під час круглого столу члени громадської ради, представники міських департаментів, комунальних підприємств, районів та КМВА обговорили створення безбар’єрного простору для людей із вадами зору у Києві.
Михайло Новосецький, член правління Київської міської організації Українського товариства сліпих, наголосив, що у місті залишається багато викликів щодо облаштування безбар’єрного середовища для незрячих. Зокрема, навіть на маршруті від головного залізничного вокзалу до метро виникають труднощі. Проблеми також стосуються зупинок громадського транспорту, де водії можуть зупинятися за декілька метрів від зупинки, що для незрячих стає справжнім випробуванням.
«Проте мушу визнати, що спостерігається позитивна динаміка. Нам потрібно, щоб наші обговорення мали якнайбільше практичних втілень», — сказав Новосецький.
Очільник Оболонської РДА Кирило Фесик розповів про заходи, що впроваджуються у районі, та наголосив на викликах. Наприклад, у будинках, де живуть люди з інвалідністю, встановлюють пандуси або спеціальні підйомники. Але цього недостатньо, оскільки облаштований під’їзд часто веде до міжбудинкових проїздів, які потребують ремонту. Також Фесик звернув увагу на те, що будівельники нерідко не розуміють, як зробити пандуси зручними для користування.
Очільник Дарницької РДА Олександр Ковтунов зазначив, що, хоча район активно облаштовує вхідні групи відповідно до вимог безбар’єрності, раніше встановлені автоматичні підйомники мають недоліки. Зокрема, люди на візках не можуть ними скористатися самостійно, оскільки у підйомниках відсутні кнопки всередині. Він підкреслив, що необхідно розробити рішення для їх модернізації.
Володимир Висоцький, експерт із доступності побудованого середовища ГО «Ліга сильних», зазначив, що нормативи будівель і простору часто не узгоджуються між собою. Він підкреслив важливість залучення експертів з-поміж людей з інвалідністю на етапі реконструкції або будівництва. За його словами, це бажано робити на контрактній основі, аби підвищити відповідальність.
Учасники круглого столу були одностайні у думці, що Київ має бути максимально безбар’єрним. Разом з тим кожен захід, присвячений цій темі, має велике значення, бо привертає увагу суспільства та влади.
Тим більше в країні, де триває війна, і людей, що потребуватимуть безбар’єрного простору стає все більше, як серед військових, так і цивільних.
Читайте також:
Мапа доступності та маршрути: у столиці пройшло перше засідання Ради безбар’єрності
Наталка МАРКІВ
