- У Кіровоградській області 2 квітня затримали чоловіка, якого підозрюють у незаконному утриманні людини. За попередніми даними, чоловік утримував у себе вдома 20-річного односельця, обмежуючи його свободу пересування.
- "Бив молотком, учиняв сексуальне насильство": історія 20-річного Василя
- "Я йому кричала: "Де ти бачив в Україні рабство?"
- Психологиня про те, чому людина не залишає кривдника
- Як місцеві жителі звільнили Василя й вийшли на його підтримку
- "Усі все знали!" — "Ні, це не так"
- Чи вдалося почути пояснення підозрюваного
За інформацією: Суспільне Кропивницький.
У Кіровоградській області 2 квітня затримали чоловіка, якого підозрюють у незаконному утриманні людини. За попередніми даними, чоловік утримував у себе вдома 20-річного односельця, обмежуючи його свободу пересування.
Про це Суспільному розповіла речниця поліції області Оксана Ковтуненко.
За інформацією речниці, 22 березня у Бобринецькому відділенні поліції отримали заяву від місцевого жителя про те, що знайомий завдав йому тілесних ушкоджень. Поліція провела перевірку.
"За попередніми даними, чоловік 1987 року народження міг застосовувати фізичне насильство до потерпілого, спричиняючи фізичні страждання".

Затримали чоловіка, якого підозрюють в незаконному позбавленні волі людину. Поліція Кіровоградщини
За інформацією керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Андрія Проценка, підозрюваний — 39-річний військовослужбовець, який самовільно залишив місце служби. Слідчі розпочали кримінальні провадження за частиною 3 статті 146Карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини" та частиною 5 статті 407 Карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.Кримінального кодексу України "Самовільне залишення військової частини".
"Бив молотком, учиняв сексуальне насильство": історія 20-річного Василя
Кореспондент Суспільного поспілкувався з 20-річним Василем Федоровим з села Червона Долина в обласній лікарні в Кропивницькому. Він там перебуває третій день. За його словами, опинився на лікуванні після побиття та насильства. У 17 років переїхав з мамою та молодшою сестрою в село Дібрівка Бобринецької громади. Там познайомився з місцевим жителем Олегом, який утримує свиней, корів, курей і качок.
"Я навчався у Бобринецькому училищі, професії тракторист-машиніст й прийшов до нього на виробничу практику. Він каже: "Будеш ти в мене робити, будеш воду носити, чистити, прибирати після собак, двірником. А я тобі підпишу практику". Він мене змусив, щоб я покинув навчання після другого курсу. Він мені погрожував смертю: "Я тебе знайду і я тебе з-під землі дістану".
Зі слів Василя, у цього чоловіка він працював і жив з березня 2023 року. Протягом цього часу Олег та двоє його знайомих били та знущалися з нього.
"Нога розрубана сапою, перебита. Плоскогубцями гарячими руку перепік, палець вибитий, розсічення брови. Нога не згинається: два рази перебив дрючком. Голова розбита молотком. У мене ніс за день був як мінімум чотири рази переламаний. З одного удару вибив два верхніх зуба".

Василь Федоров у лікарні зі своїм адвокатом. Суспільне Кропивницький
За словами Василя Федорова, Олег та його друзі вчиняли над ним не тільки фізичне, а й сексуальне насильство.
"Змушував до орального сексу та мастурбації. Якщо я відмовлявся, то отримував дрючком. Дерев’яним або арматурою".
Василя Федорова привезли в обласну лікарню 31 березня, розповів хірург Ігор Москаленко.
"Виявили перелом кісток черепа — лобної кістки зліва з переходом на орбіту та пазуху носу. Ушкоджень головного мозку не виявлено. Є інфікована рана правої гомілки. Множинні забої, садна по всьому тілу, перелом п'ятого пальця правої кисті. Зараз надається необхідна допомога".

Хірург Ігор Москаленко. Суспільне Кропивницький
"Я йому кричала: "Де ти бачив в Україні рабство?"
Мама Василя Людмила Федорова розповіла Суспільному, що син має інвалідність по зору з дитинства. З її слів, повірила обіцянкам жителя Дібрівки Олега, що той допоможе сину з оплачуваною роботою. Сама йому теж допомагала по господарству.
"Сказав: "У мене є хата і будете в мене працювати, я буду платити". Скот пасти, у свиней вичищати. То корову доїла я йому. Він нічого не платив, а всім розказував, що він усе платив. Ми за рахунок пенсії малого жили. Побої, знущання з його ще при мені почалися. Я спорилася з ним".
Як розповіла жінки, її шестирічну доньку Олег заставляв мити йому ноги.
"Він знущався. Він мою дитину — Богдану — заставляв і ноги мити, коли я в полі скот пасла. І масаж робити ногам. Це рабство, це рабство. Я йому вже кричала і казала: "Де ти бачив в Україні рабство?" Я йому постійно кричала. А толку, кому там кричать? Кому? Він мені погрожував, ти тільки десь підеш, ти з Бобринця не вийдеш, бо тебе там грохнуть. А я пішла".
Жінка рік тому забрала доньку і виїхала з Дібрівки в інше село. Син, якому на той час було 19, залишився там жити.
"Я втекла заради своєї дитини. Так, мене зараз в Інтернеті питають: "Чого ти залишила Василя? Питання, як мені всі сказали, що він уже дорослий. Що — я мала до цих пір терпіти, щоб моя дитина гибла коло його, маленька?".
Василь пояснив, що не виїхав через страх за маму і сестру.
"Я не захотів, бо боявся, що він мене просто вб’є. Боюсь, чесно, я боюсь, вони знають, де моя мама проживає, то я за них боюсь.
Кореспондент: — "А в поліцію ви звертались?"
Василь: — "Він заборонив".
Після від’їзду мами і сестри, зі слів Василя, з хати Олег переселив його жити в сарай.
"Бетонна підлога, холодний. Промочений сечею до такого степеню, після свиней… Це була безплатна робота. А платив їжею. Ну, якщо заробив, то давав. Якщо не заробив, то… Останній рік було раз у три дні".
Людмила Федорова розповіла, що намагалася забрати сина з Дібрівки. Написала дві заяви у поліцію. Жінка припускає, що про приїзд поліції Олега попереджали, і ні його, ні Василя не заставали в дворі.
"Я їздила з поліцією. Його поліція Бобринецька попереджала, і малого вивозили. Поліція його одразу попереджає: "Ага, Олежа, до тебе поїхали". Все. Олежа тик-мик, хату на замок, все. Він лежить у балці собі й дивиться по телефону в камеру, хто у нього на подвір'ї лазить. На подвір'я немає права поліція, каже, зайти. Вони тільки з-за воріт: "Хазяїн, хазяїн". Розвернулися і поїхали".
Психологиня про те, чому людина не залишає кривдника
На рішення людини залишитися жити у свого кривдника впливають різні форми насильства, пояснила психологиня обласної лікарні Лариса Радченко. У випадку з Василем були економічне, психологічне і фізичне.
"Коли людина була позбавлена грошей, працювала саме як раб, скажімо так, нічого не отримуючи за свій труд, і також була позбавлена нормальної їжі, — це економічне насильство. Також було застосовано психологічне насильство. Людина довготривалий час знаходилася у страху. Вона собі так розуміла, що вона повністю залежить від кривдника. Фізичне — коли застосовується сила або створюються нестерпні умови для життя".
За словами психологині, такі люди часто мовчать.
"У психології це називають станом вивченої безпорадності, коли людина настільки довго живе у жорстоких умовах, що перестає вірити в те, що хтось їй може допомогти. І людина становиться дуже замкнута. Вона не розповідає про свої почуття і не просить про допомогу".
Як місцеві жителі звільнили Василя й вийшли на його підтримку
Втекти від Олега допомогли 22 березня двоє жителів Дібрівки, розповів Василь. Вони його погодували, дали помитися і чистий одяг. Потім відвезли у Бобринецьку лікарню. Лікарі повідомили про стан Василя у поліцію. Того самого дня він звернувся до поліції з письмовою заявою про отримання тілесних ушкоджень, розповів начальник відділення Кропивницького райуправління поліції Олег Петров.
"Наступного дня, 23 березня, внесли кримінальне провадження по факту нанесення йому тілесних ушкоджень і розпочали досудове розслідування. Пізніше, коли ми почали спрацювати з цією особою, надійшла від нього ще заява з приводу того, що певні особи, жителі Кропивницького району відносно нього вчиняли протиправні дії, а саме: незаконне утримання, позбавлення волі, фізичне знущання. І після цього ми внесли до єдиного реєстру досудових розслідувань ще одне кримінальне провадження".
Напередодні, 1 квітня, понад 300 жителів громади, за підрахунками Суспільного, зібралися біля Бобринецького відділення поліції. Люди вимагали пояснень, чому підозрювані у побитті та знущанні над Василем не заарештовані.
"Люди бояться. І сказали, що допоки не будуть вони прикриті, ніхто свідчити не буде. А в людей дуже багато інформації для поліції, яка буде дуже важливою в розвитку даної ситуації", — сказав місцевий житель Максим Каневський.

Люди вийшли на підтримку Василя Федорова. Бобринець Кіровоградська область, 1 квітня 2026 року. Суспільне Кропивницький

Люди вийшли на підтримку Василя Федорова. Бобринець Кіровоградська область, 1 квітня 2026 року. Суспільне Кропивницький

Ліворуч Олег Петров. Акція на підтримку Василя Федорова. Бобринець Кіровоградська область, 1 квітня 2026 року. Суспільне Кропивницький
Скільки у цій справі всього підозрюваних, начальник відділення поліції не назвав, посилаючись на таємницю слідства.
"Ми не можемо розголошувати цю інформацію тому, що триває досудове розслідування. На даний час ми збираємо доказову базу, допитуємо свідків, призначаємо певні експертизи для того, щоб підтвердити або спростувати дані факти, і вже прийняти певні процесуальні рішення відносно осіб, які можуть бути причетні до цих злочинів".
"Усі все знали!" — "Ні, це не так"
Місцевий житель Максим Каневський поцікавився у представника поліції, чому вона не захистила Василя від насильства. На це начальник відділення Кропивницького райуправління поліції Олег Петров відповів, що поліція не мала такої інформації, поки Василь її не повідомив.
Каневський: "Наші дільничні, поліцейські офіцери громади, які повинні були це все контролювати. Дитина три роки була в рабстві, в сексуальному, психологічному, фізичному рабстві. Катували, здійснювали з ним дуже жахливі речі. І ці всі все знали".Петров: "Ні, це не так. Ми попередньо слідством розуміємо, що цей факт на даний час не підтверджується. Поліції стало відомо про цей факт у момент звернення безпосередньо цієї особи до поліції. Скажу вам більше. Комісійно, коли рік тому виїжджав туди поліцейський офіцер громади спільно з службою в справах дітей Бобринецької міської ради, на території якої проживав цей хлопець, то ми не бачили і не чули від нього про протиправні дії відносно нього".

По центру, з піднятими руками Максим Каневський. Акція на підтримку Василя Федорова. Бобринець Кіровоградська область, 1 квітня 2026 року. Суспільне Кропивницький
Староста Коржівського старостинського округу, в який входить село Дібрівка, Володимир Шкварко сказав, що не знав про знущання та побиття Василя Федорова.
"Стоїть цей Вася біля двору, коло цього Олега. Я ж під'їхав, зупинився, підійшов до нього. Весь в брудному одязі, синяк під оком. Кажу: "Вася, чого ти тут робиш, що ти не їдеш до матері? — Я не хочу, мене тут все влаштовує. — Що в тебе з оком? Тебе хтось побив? — Ні, це я впав". Два тижні тому ми спілкувалися з Олегом: "Нащо тобі той Вася? Хай їде до матері". Він сказав: "Він не хоче їхати до матері, його це все влаштовує".
Чи вдалося почути пояснення підозрюваного
1 квітня — до оголошення підозри й затримання — знімальна група Суспільного разом з Максимом Каневським приїхали у село Дібрівка, щоб поспілкуватися з місцевим жителем Олегом і дізнатися його позицію щодо обвинувачень Василя Федорова. До знімальної групи ніхто не вийшов.

Максим Каневський кличе Олега. Суспільне Кропивницький
На дзвінок кореспондента Суспільного Олег не відповів. Ми озвучимо його позицію, як тільки зможемо поспілкуватися.
Адвокат Василя Федорова Юрій Москаленко сказав, що вимагають покарання для підозрюваних за статтею "Незаконне позбавлення волі або викрадення людини".
"Це серйозна стаття, тяжкий злочин, який, в першу чергу, направлено на обмеження волі, честі, гідності і, а воля, честь і гідність гарантуються нашою Конституцією України".
За словами адвоката, за це передбачається покарання позбавлення волі від п’яти до 10 років.
Відповідно до статті 62 Конституції України, людину вважають невинуватою у вчиненні злочину й не можуть піддати кримінальному покаранню, доки її вину не доведуть у законному порядку та встановлять обвинувальним вироком суду.
