Протягом усього конфлікту з Україною Росія прагнула використати енергію у якості зброї.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство оборони Великобританії у Twitter .
Як зазначається у зведенні, удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі викликали масовий дефіцит електроенергії по всій країні, тоді як президент Росії Володимир Путін використав енергетичну політику для підриву міжнародної енергетичної безпеки в усьому світі.
"Скорочуючи потоки газу до Європи, обмежуючи трубопровідний експорт та змінюючи умови оплати, Путін прагнув підірвати єдність усієї Європи проти незаконної війни, яку веде Росія", — йдеться у повідомленні.
За даними британської розвідки, використання Росією енергії як зброя, ймовірно, залишиться примусовим інструментом.
"Вельми ймовірно, що Росія продовжить використовувати енергетику як зброю для досягнення глобальної економічної вигоди та політичного впливу, що означає зв'язок між енергетикою, безпекою, політичними та військовими цілями", — зазначають у Міноборони Британії.
Приклади використання енергетики як зброї
Британська розвідка зазначає, що у лютому 2014 року Росія окупувала Крим, а у лютому захопила нафтогазові платформи України у Чорному морі.
2021 року "Газпром" скоротив постачання газу до Європи, щоб скоротити запаси. Після вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Росія одразу захопила Чорнобильську АЕС, а 4 березня — Запорізьку АЕС.
У березні 2022 року Москва вимагала оплати за газ у рублях. З травня 2022 року Росія скоротила постачання газу трубопроводом Ямал-Європа. У серпні 2022 року Росія скоротила постачання по "Північному потоку-1". У травні 2023 року російський військовий корабель підійшов до газопроводів "Турецький потік" та "Блакитний потік" у Чорному морі.
У листопаді 2022 року Москва почала атакувати українську інфраструктуру та продовжила удари у січні 2024 року.
Путін знову всім програв
Російський президент Володимир Путін у 2022 році зробив ставку на енергетичну кризу в Європі, припинивши постачання трубопровідного газу. Московська пропаганда активно використала тезу про те, що "Європа замерзне" без російського року.
Проте активні заходи ЄС та збільшення імпорту з інших країн, зниження споживання та м'яка погода призвели до того, що зима пройшла без відключень, а ціни різко знизилися.
В результаті "Газпром" фактично втратив свій головний ринок у Європі, який приносив йому десятки мільярдів доларів на рік. Постачання природного газу до Європи "Газпромом" у 2023 році скоротилося до 28,3 млрд кубометрів. У 2022 році Росія поставила в Європу різними маршрутами близько 63,8 млрд кубометрів газу. На піку у 2018-2019 роках річний потік сягав 175-180 млрд кубометрів.
Крім того, половина російського експорту нафти та нафтопродуктів у 2023 році пішла до Китаю, тоді як частка Індії зросла за два роки до 40%. Частка Європи в експорті нафти з Росії впала вдесятеро приблизно до 4-5% з приблизно 40-45%.
