Головний кошторис держави ухвалено у першому читанні
31 жовтня Верховна Рада зробила перший крок до прийняття державного бюджету на 2025 рік. За проєкт у першому читанні проголосували 247 народних депутатів. Звісно, до другого читання депутати захочуть внести до кошторису низку змін.
«Главком» пропонує ознайомитися з основними показниками та простежити, що зміниться у порівнянні з бюджетом за рік, що минає.
За прогнозами Мінфіну, валовий внутрішній продукт зросте на 2,7%, в той час як до кінця цього року очікується зріст у 3,5% (у 2023 був 5,3%). ВВП в майбутньому році фактично на трильйон має перевищити очікувані показники цього року – 8,466 трлн (в 2024-му – 7,485 трлн грн).
Доходи загального фонду держбюджету (без грантів, міжбюджетних трансфертів та допомоги партнерів) заплановані у сумі 2 трлн 7 млрд грн, що на 411 млрд грн більше ніж цього року. Видатки загального фонду плануються в обсязі 3 трлн 644 млрд грн, що більше показника цього року на 535 млрд грн.
Ілюстрація: Міністерство фінансів
Дефіцит держбюджету має дещо скоротитися – до 20,6% у порівнянні з 19,4% в 2024 р. і в складе майже 1,5 трлн грн. Покривати його планується, зокрема, за рахунок державних запозичень. Їх планується залучити на суму 2 трлн 238 млрд грн, причому лише 580 млрд грн з них – це внутрішні позики. Все інше – залучення з зовнішніх ринків та міжнародна допомога. Загалом Україна планує отримати від партнерів $38,4 млрд, але наразі це дуже сміливі побажання.
У показниках доходів проєкту бюджету-2025 врахований «ресурсний» законопроєкт №11416-д, що вже ухвалений парламентом у першому читанні. Він передбачає підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, розширення його дії на фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, підвищення ставки податку на прибуток фінансових установ до 25%, підвищення ставки податку на прибуток банків за 2024 рік до 50% та інше. За рахунок податкового пакету уряд очікує залучити наступного року додаткові 126,7 млрд грн.
Від Нацбанку до бюджету у 2025 році мають надійти 63,9 млрд грн. Це суттєво перевищує показник нинішнього року (38,64 млрд грн).
Курс та зарплата
Курс долара закладений у бюджет 2025-го – 45 грн, в той час як на цей рік вартість гривні до американської валюти очікувалася на рівні 40,8 грн. Інфляція в 2025-му прискориться до 9,5% проти 7,9% цього року та 5,1% минулого. При цьому мінімальна зарплата буде заморожена на нинішньому рівні – 8 тис. грн. У Кабміні пояснюють таку «стабільність» мінімалки її суттєвим збільшенням цього року – з 7100 грн. Прожитковий мінімум становитиме 2,9 тис. грн.
Утім, в уряді дуже оптимістичні щодо росту середньої зарплати, він очікується куди вище рівня інфляції – до 24,4 тис. грн (у 2024 р. – 20,5 тис.). Попри статистику про нестачу робочих рук, якою і пояснюється такий ріст зарплати, безробіття за планом має знизитися лише на пів відсотка – з 18,2 до 17,7%.
Звідки гроші?
Основним джерелом доходів в 2025 році залишатимуться митні платежі: планується збільшити надходження від ввезених до України товарів на 95 млрд – майже до 595 млрд грн. Ще істотніше мають зрости платежі податку на доходи фізичних осіб через очікуваний стрибок зарплат – на 150 млрд (до 354,1 млрд грн). А от зростання ПДВ з вироблених в Україні товарів та податку на прибуток підприємств очікується куди скромніше – відповідно на 29 млрд (до 318 млрд грн) та 21,8 млрд (до 205 млрд грн). Підакцизна продукція принесе ще майже чверть трильйона гривень.
Традиційно закладені у бюджет кошти від приватизації держмайна. Цього разу – не надто абмітні 3,2 млрд грн.
Утім цей план може бути перевиконаний за рахунок продажу якогось «ласого» об’єкту. Так, продаж одного тільки готелю «Україна» цього року поповнив держбюджет на 2,5 млрд грн та збільшив надходження від приватизації до 5,7 млрд грн.
Куди витратять?
Прогнозовано найбільша стаття видатків на минулий рік – безпека та оборона. Вона «з’їсть» понад чверть всього ВВП – 2,2 трлн грн. Більше половини цієї суми піде на оплату праці військовослужбовців (1,2 трлн грн), 737 млрд – на озброєння та військову техніку.
Цього року бюджетом на цю сферу було передбачено близько 1,7 трлн грн, але через проблеми з військовою допомогою від США на початку року, уряду довелося вдаватися до хитрощів з перекиданням фінансування. Через це наприкінці року в бюджеті виникла діра у пів трильйона, яку довелося затикати в терміновому порядку і вносити додаткові зміни до бюджету. Тож фактично видатки на майбутній рік закладаються з урахуванням нинішнього досвіду.
419,2 млрд грн передбачено на захист соціально вразливих верств населення, з яких 237,9 млрд виділено Пенсійному фонду для виплати пенсій (у березні 2025-го запланована їхня індексація). 127,9 млрд грн – на допомогу малозабезпеченим сім’ям та людям, котрі опинилися у складних життєвих обставинах, 42,3 млрд грн – на виплату пільг і субсидій, 6,7 млрд – на соціальний захист осіб з інвалідністю.
210,7 млрд грн буде виділено на охорону здоровʼя. Більшу частину цих коштів (175 млрд грн) буде спрямовано на програму медичних гарантій.
На освіту виділено майже 170 млрд грн, більшу частину яких «з’їсть» заробітна плата вчителям.
Фінансування міністерств
Бюджети багатьох міністерств зменшаться у порівнянні з 2024 роком: рекордсменом з економії у відсотковому відношенні є Мінекономіки – скорочення фінансування на 30,7% (мінус 10,5 млрд грн), Мінветеранів через скорочення програм реабілітації ветеранів – на 27,9% (мінус 1,1 млрд грн), Мінмолодьспорту – на 25,4% (мінус 1,9 млрд грн), МЗС – на 4,5% (мінус 0,4 млрд грн). Через скорочення субвенцій для шкіл на 6,8 млрд грн знизяться видатки Міністерства освіти та науки. Найбільш постраждалим не у відсотковому, а в абсолютному вимірі Мінсоцполітики – соціальні видатки уріжуть майже на 50 млрд грн (мінус 10,6%).
Натомість буде збільшене фінансування культури і мистецтви – на 0,4% (плюс 813,9 млн грн). Витрати на телеканал «Рада» скорочені майже в 2,5 рази – до 78,2 млн грн у 2025 році, при цьому на телемарафон, щодо доцільності якого триває стільки суперечок, профінансується з бюджету на 1,5 млрд грн.
Також варто відмітити зростання бюджету МВС, до якого належать Держприкордонслужба та Нацгвардія, – якщо в бюджеті 2024 року вони були закладені на рівні 351,8 млрд грн, то в 2025-му складуть вже 438,2 млрд грн.
Але бонуси отримали не всі силовики. Так, єдиною правкою, яку прийняли депутати під час першого читання бюджету в сесійній залі, було скасовано підняття зарплат прокурорам на тлі гучного «інвалідного» скандалу.
Що дісталося регіонам?
У порівнянні з 2024 роком на 17 млрд грн зросте дотація місцевим бюджетам – до 51,2 млрд грн. Субвенції на компенсацію різниці в комунальних тарифах складуть 12,2 млрд грн. На виплату житлових субсидій у 2025 році планують витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 млн домогосподарств.
На програму забезпечення громадян житлом виділено 9,4 млрд грн. В держбюджеті закладене резонансне та суперечливе відновлення фінансування Дорожнього фонду на суму в 43,2 млрд грн. Резервний фонд складе майже таку ж суму і в ньому також передбачене фінансування доріг для військових потреб.
Проте, зауважимо, що це – не остаточний варіант кошторису на наступний рік. Попереду – депутатські правки та друге читання, за яким слідкуватиме «Главком».
Павло Вуєць, «Главком»
ㅤ
