За інформацією: Суспільне Чернівці.
Церкви у Чернівцях. Фото XX століття. . Фото з колекції Едварда Туркевича
Святодухівська, Миколаївська та Петропавлівська церкви в Чернівцях мають понад сторічну історію. Їх будували у різні часи австро-угорського та румунського періодів коштом Буковинського релігійного фонду.
Останні кілька десятків років цими храмами користувалась Українська православна церква. Зокрема, Кафедральний собор вони реставрували.
На тлі голосування за перехід з УПЦ МП до ПЦУ Суспільне розповідає історію цих храмів з праць доктора історичних наук Михайла Чучка.
Кафедральна церква Святого Духа на вулиці Головній
Будівництво храму почали у 1844 році, коли Буковина була у складі Австро-Угорської імперії. До цього у Чернівцях не було кам'яних православних храмів.
У цей час Чернівецько-Буковинська єпархія була у складі Карловацького патріархату. Східно-православна де-факто автокефальна помісна церква, яка існувала до 1920 та об'єднувала всі православні парафії Австро-Угорської імперії. Очільником єпархії у цей час був Євгеній Гакман, який був першим владикою-українцем. Пізніше Гакман став першим митрополитом Буковини і Далмації.
Будівництво кафедральної церкви розпочали коштом Буковинського православного релігійного фонду. Фонд був організацією, яка виділяла гроші на будівництво храмів та підтримку духовенства.
Загалом зведення Святодухівського храму тривало 20 років. Храм збудували у стилі "пізнього" класицизму. Для створення розписів єпископ Євгеній Гакман запросив малярів з Віденської академії мистецтв. Там також замовили й іконостас та єпископське крісло. Розпис собору робили в академічному стилі. Над реконструкцією фасаду працював архітектор Резиденції митрополитів Йозеф Главка.
Храм Святого Духа. Фото приблизно 1875 року. Фото з колекції Едварда Туркевича
Після радянської окупації Буковини храм зачинили. Певний час будівлю використовували як склад. У 1963 році виконком обласної ради повернув колишній собор на баланс управління культури, щоб там облаштували приміщення під виставкову залу. З 1976 року будівля собору стала виставковою залою товарів народного вжитку і картинною галереєю.
У цей час було втрачено іконостас. Із крипти храму вилучили домовину з тілом першого митрополита Буковини й Далмації Євгенія Гакмана, якого таємно перепоховали у невідомому місці.
Будівля храму в радянський час. Фото: Facebook/Sergei Vorontsov
Храм у радянський час. Фото: Facebook/Tetyana Dugaeva
Будівлю храму повернули православній громаді у 1989 році. Розписи храму відновлювали у 1995-1996 роках художники з Санкт-Петербурга.
У 2006 році на території храму Віктор Янукович відкрив п'ятиметровий пам'ятник Євгенію Гакману. Як писав "Молодий буковинець", пам'ятник встановили на пожертви Януковича та його місцевих соратників.
Миколаївська церква на вулиці Руській
У 1927 році почали підготовку до побудови нової мурованої церкви Святого Миколая. У цей час Буковина була у складі Румунської держави, а Буковинську митрополію приєднали до Румунської православної церкви. Будівництво Миколаївської церкви ініціював владика Нектарій.
Спочатку церкву мали звести у стилі ар-деко, але через брак грошей у Буковинському православному релігійному фонді роботи припинили. Їх відновили за десять років. За бажанням нового митрополита Вісаріона до проєкту внесли зміни — храм отримав риси "неорумунського" стилю із крученими бічними куполами, як у церквах у містах Куртя-де-Арджеш, Бєльцах та Реуцеле.
Миколаївська церква. Фото 1939-1940 років. Фото з колекції Едварда Туркевича
Коли територія Північної Буковини увійшла до складу Радянського союзу, представники духовенства Румунської православної церкви, які не виїхали до Румунії, перейшли до Українського екзархату Російської православної церкви.
У Радянському Союзі існувала православна церква, очевидно, Російська православна церква. Відповідно, коли радянська влада запанувала на теренах Чернівецької області, тобто 1939 рік, а потім остаточне її утвердження після Другої світової війни. Тоді православні церкви були підпорядковані Московському патріархату і українському екзархату — це така структура в структурі, тобто підлегла структура, але з певними мінімальними автономними правами. Так існувало до початку 90-х років, коли багато українських православних церков почали говорити про потребу автокефалії, — в інтерв'ю Суспільному розповів релігієзнавець Олександр Бродецький.
Під час радянської окупації Миколаївський храм не закрили, до 1989 року церква була кафедральним собором Буковинської єпархії.
Читати ще
Читати ще ПЦУ та УПЦ — хто незалежний: інтервʼю з релігієзнавцем з Чернівців Бродецьким
Церква Апостолів Петра і Павла на вулиці Сторожинецькій
Храм на вулиці Сторожинецькій також споруджено у неорумунському стилі. Ініціатором будівництва став священник Корвін, який служив у невеликій дерев’яній каплиці. Споруджений мурований храм освятив у 1938 році митрополит Вісаріон. На пам'ятній таблиці над дверима йдеться, що церкву збудували "на кошти Митрополії Буковини".
Свято-Петропавлівська церква на фото 1937-1940 років. Фото з колекції Едварда Туркевича
Фото 1937-1940 років біля Свято-Петропавлівської церкви, у центрі — митрополит Віссаріон. Фото з колекції Едварда Туркевича
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
