За інформацією: Суспільне Рівне.
Григорій Соловей розповідає, як почав плести кошики. Суспільне Рівне
"Я взяв кошик, розібрав — і сплів назад"
"Мене звати Григорій Соловей, мені 71 рік. Я займаюся лозоплетінням уже 30 років. Почав плести кошики приблизно у 90-х роках. Купив в одного чоловіка два кошики і думаю: «Він якось же їх плете, то, мабуть, і я так плестиму». Взяв один кошик, розібрав, подивився, а потім сплів його назад. Я всього навчився сам. Мені ніхто не показував і не розказував — усе самотужки. Плетінням займаюся восени, коли опадає листя. Їздити за лозою можна всю зиму, якщо немає снігу та великого морозу. І навесні працюю, поки не зав’язуються бруньки. Якщо бруньки вже починають з’являтися, то більше не ріжу, бо така лоза м’яка — вона ламається".
Лоза, яку майстер заготовляє власноруч. Суспільне Рівне
Початок плетіння кошика. Суспільне Рівне
Так Григорій Соловей розпочинає плести кошика. Суспільне Рівне
"За професією я тракторист"
"Спершу працював у колгоспі, потім у лісгоспі в Сосновому. Одружився і пішов до армії. Повернувся та влаштувався трактористом у механізований автопарк поблизу порцелянового заводу. Пропрацював там приблизно дев’ять років. Я вже тоді плів, але потім покинув цю справу. А згодом подумав: «Буду знову починати, бо що я робитиму на пенсії — просто вдома сидіти?». Свої вироби дарую сусідам, родичам, а хто хоче — той купує. Дорого не беремо. Якщо дорого проситимеш, то ніхто не купуватиме, а як дешевше — то люди беруть. Пенсія — 3000 гривень, а треба ж за все платити. А так продаси два, три чи п’ять кошиків — то все одно якась копійка є".
Григорій Соловей за роботою. Суспільне Рівне
Григорій Соловей розповідає, як плете кошики. Суспільне Рівне
Вироби Григорія Солов’я. Суспільне Рівне
"Я ніколи не втомлююся — це для мене як забавка"
"Люди хвалять, кажуть, що гарні кошики. У мене безліч замовлень — аби тільки встигав їх плести. Я ніколи не втомлююся. Це плетіння для мене як забавка. Можу цілий день за роботою провести. Можу й не їсти, і в хату не заходити — аби була робота. Я зайнятий — і все. Знаю, що йде війна, але як сядеш плести — про все забуваєш. Надивишся того телевізора, що коїться у світі, та й думаєш: «Піду краще плести».
Кошик починають плести з дна. Суспільне Рівне
Плетіння кошика. Суспільне Рівне
"Чим більше прутиків — тим міцніший кошик"
"Покажу, як плести кошика. Зараз вам покажу, як робити дно, і почну роботу. Беру дріт, щоб зв’язати дно. Так, хлопці, дно готове. Вирізаю 15 стійок, закладаю їх і плету далі, поставлю прути. Я сам додумався: чим більше прутиків, тим міцніший кошик — коли їх мало, він хитається, а як більше, то стоїть надійно. Так, усе. Зв'язуємо зверху, потім ставимо обруч. Вставляємо кільце, щоб кошик був рівненьким. Ще дві гілки заплести, обрізаю і доплітаю кошика. Ось так, на раз-два".
Григорій Соловей розповідає, як чотири доби блукав у лісі. Суспільне Рівне
З берези, яку збирав, коли заблукав, майстер зв’язав віник. Суспільне Рівне
"У болоті я пробув чотири доби"
"Поїхав я цього року по різки для віника і заблукав. День був похмурий. Я їздив-їздив, а тоді потрапив у болото. Воно мене затягнуло — я в ньому чотири доби ходив. Розпалю вогонь і сиджу: то дрімаю, то просто дивлюся. Їв калину та лепеху. Воду з болота наберу — два ковтки зроблю і більше не п’ю. Коли мене знайшли, я мав із собою різки на віники. Хотів викинути, а потім подумав: «Навіщо? Я їх лісом майже п’ять діб возив». Привіз її додому і сплів віники. Ось ця береза — вона зі мною п’ять діб об’їздила”.
Щоб кошик вийшов рівненький, Григорій Соловей вставляє металеве кільце. Суспільне Рівне
Плетіння стінок кошика. Суспільне Рівне
Стінки кошика майже готові. Суспільне Рівне
Готовий виріб. Суспільне Рівне
"У Чорнобилі горнув землю біля реактора"
"Коли вибухнув Чорнобиль, мене викликали до військкомату. Дали бульдозер — і я горнув землю навколо реактора. Пробув там три місяці. Коли повернувся, почали гнити обличчя та руки. У військовому квитку записано — 5 берів. А написали, що я писар. Ті хлопці, що були зі мною, — жодного вже немає серед живих".
Григорій Соловей розповідає про свої вироби. Суспільне Рівне
"За 30 років я зробив близько 3000 виробів"
"За ці 30 років я, мабуть, створив близько 3000 різних виробів: кошики, вази, підвазонники, кухоль, відеречко, декоративні гриби, жолуді. Що на думку спаде — те й можу змайструвати. На цьому зупинятися не збираюся. Буду працювати доти, поки сили матиму".
Буду працювати доти, поки сили матиму”, – резюмує Григорій Соловей. Суспільне Рівне
