За інформацією: Суспільне Чернівці.
Фото ілюстративне. Джерело: unsplash
У Чернівецькій області цьогоріч під час першої хвилі програми єРобота буковинці подали 25 заяв, щоб отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу. З 20 учасниками провели співбесіди, решта отримали негативну оцінку банку.
Про це в етері Українського радіо Буковини сказала начальниця відділу активних програм зайнятості обласного центру зайнятості Світлана Глібіцька.
За програмою можна отримати мікрогрант від 50 до 250 тисяч гривень. Заявку оцінюють у три етапи:
- Ощадбанк перевіряє ділову репутацію,
- обласний центр зайнятості проводить співбесіду,
- держаний центр занятості приймає рішення.
Обов'язкова умова програми — створення робочих місць. Якщо людина отримує від 50 до 150 тисяч гривень, має створити одне робоче місце, до 250 тисяч гривень — два. Після пів року після зарахування грошей на рахунок, людина має використати ці гроші та прийняти людей. Працівники мають відпрацювати 24 місяці впродовж трьох років. Якщо ці працівники звільняються, підприємець має найняти інших.
Перша хвиля тривала з 1 по 12 лютого, упродовж цього року передбачено 20 таких хвиль. Останній день подачі заявок — 19 листопада. Торік буковинці подали 445 заяв, щодо 132 заяв надали мікрогранти. Так Чернівецька область була на четвертому місці щодо кількості грантів.
"Ті, хто хотіли розвивати чи започаткувати свій бізнес, були наполегливі. Було, що і кілька разів віддавали на доопрацювання ті заяви з бізнес-планом. Люди опрацьовували й отримували результат", — каже Глібіцька.
Цьогоріч до програми внесли зміни — доопрацьовувати заяву можна лише один раз. На опрацювання є 15 днів.
Довід підприємців, які отримали грант
Ольга Чигурян з Чернівців отримала 250 тисяч гривень на розвиток центру корекції фігури.
"20 років я працюю в лікарні, ніколи не була підприємцем, але мріяла про це. У серпні почула про єРобота, моніторила ринок, знайшла апарат. Під нього зробила бізнес-план, у жовтні подалась і наприкінці жовтня дізналась, що пройшла. Наприкінці грудня прийшли гроші, на початку лютого — апарат. Я пройшла навчання в Києві, 12 лютого відкрила кабінет. Тепер звернулась у центр зайнятості, щоб мені підібрали працівників", — каже Чигурян.
Михайло Опарик з Вижниччини отримав 150 тисяч гривень на розвиток свого бізнесу — він розводить форель. За ці гроші купив генератор, який був потрібен, прилад для вимірювання кисню у воді та помпу для перекачки води.
"Хотілось офіційно платити податки. Сина привчаю, що можна в Україн заробляти, а не їхати в Європу. Його оформили як працівника, тепер він працює і вчиться. Продаємо форель ресторанам, у Закарпаття і великі міста", — каже Опарик.
Як податись
Податись можуть як юридичні, так і фізичні особи — підприємці, чи ті, хто тільки планують стати ними. Якщо компанії вже є, у них не має бути більш як 50 найманих працівників. Щоб податись, потрібно заповнити заяву у Дії. Для цього вибрати вкладку "Гранти для започаткування чи розвитку бізнесу", заповнити заяву і бізнес-план.
"Дається всього 20 хвилин на заповнення заяви й бізнес-плану, тому краще вивантажити собі на комп'ютер бізнес-план, там є форма і взірець. Заповнити її завчасно, бо важко вкластися в такий час. А потім вже заповнити заяву і під'єднати бізнес-план", — каже Опарик.
Торік найбільше було ФОПів — 66%, потім компанії, далі — люди, які планували започаткувати власну справу. Найбільше звертались з Чернівецької громади і з колишнього Вижницького району: Вижницька, Вашківецька, Берегометська громади.
Про результати розгляду всіх заявники отримують відповідь через Дію.
Щодо яких сфер надходить найбільше заяв у Чернівецькій області
- оптова, роздрібна торгівля,
- сільське господарство,
- охорона здоров'я, обладнання для приватних медичних кабінетів,
- сфера послуг,
- видавнича діяльність.
Не можна подаватись з бізнес-планом щодо тютюну, алкоголю і зброї; здачі в оренду нерухомого майна; для закупівлі будь-якого колісного транспорту й для закупівлі малих архітектурних форм.
