Добривечір вам у вулик, любі бджілки! Зичимо вам обіймів коханих, нашим славним воякам – гатить орків поганих! А болотним щуренятам – навіки замовчати. У телеграм-етері Черешеньки з медом – новини, від яких солодшає на серці.
Росіяни так люблять свою недоармію, як чорт – молитись. Нє, якщо диван дупою придавить і під пивко на «подвігі мальчіков» зирити – ще сайдьот. А як гроші жертвувать, чи, не допусти Господь, самому йти на пєрєдовую – дзуськи! Уже расєйські воєнні і боком до своїх співгромадян, і скоком. І рачки, і навколішки – нє поскупісь, барін, полтінкою. А у відповідь – анічичирк!
Тим часом українська дитина за трійко годин збере на ЗСУ більше грошей, аніж сто «русскіх валантьоров» на своїх голодранців! Пабєдітєлі хрєнови!
У болотних пацючків усе, як у тому анекдоті: «Какой чєртьож нє возьмі, начінаєм собірать – калаш получаєцца!». Цього разу калаш получився у курортній Кирилівці, де «новая власть», яку пригнали взамін русалки кінг-сайз у вигнанні Катькі Уманєц, вирішила зводить на нашому чудовому азовському узбережжі модульні «номєра» для своїх горе-воячків.
Знаючи властивість мишебратьєв стрімко загиджувати усе оточуюче їх «прастранство», просто уявіть, що буде з нашим чудовим азовським узбережжям кілька тижнів по заселенню?
…Тим часом чемна українська сторона востаннє пропонує расєйскім мобікам, що з’їхались у Мелітоль з усіх країв догниваючої московитської імперії, здаватись у полон. Аби потім не співали, шо ви цього не чували! Порад – як, де і коли це краще зробити – в інтернеті повнісінько. Дослухайтесь до них. І залишитеся живі.
Допоки не запізно зробити вам зупинку – кандуктар нажмі на тармазааа!
На цьому цьом-цьоми! Надобраніч, любі бджілки, нехай вас покинуть лихі думки! Все буде Україна! Пишіть черешенькам: [email protected].
