56-й з 63-х банків України дійшов до межі ліквідації: чернігівський Полікомбанк став жертвою будівельних схем своїх же власників – родини Тарасовців.
Цей невеличкий кишеньковий банк був створений як інструмент для будівельного бізнесу цієї родини. Однак проблеми у будівельному бізнесі довели банк до нездатності відповідати нормам Нацбанка щодо капіталізації та забезпечення кредитів ліквідними залогами, оскільки заставами тут виступають численні недобудови Тарасовців. Так Полікомбанк опинився у замкнутому колі, створеного руками своїх власників, вирватись з якого вже не зможе. Однак в результаті зникнення Полікомбанка Тарасовці постраждають найменше, а вкладники та бюджетники – найбільше: мова йде про вивід капіталу з банку і зникнення основних застав. Пояснюємо, чому і як так сталось та до чого призведе.
Микола Тарасовець
Поки рука руку миє
Історія Полікомбанку розпочалась у 1990 році, ще до проголошення Незалежності. Тоді Микола Тарасовець домовився з кількома «червоними директорами» Чернігівщини про створення банку для обслуговування власних інтересів. Такі підприємства, як Домобудівник, Чернігіська макаронна абрика, Корюківська фабрика технічних паперів, фірмою «Сіверянка» та іншими дали Тарасовцю гроші на викуп Чернігівської філії радянського АвтоВАЗбанку.
Невдовзі серед засновників новоствореного Полікомбанку не залишилось нікого, крім самого Тарасовця та його синів, який протягом кількох років, використовуючи додаткові емісії акцій банку, розмив долі своїх колишніх інвесторів до майже нуля.
Далі Тарасовець налагодив тісні стосунки з місцевою владою, очевидно, маючи й інший план: скупити якомога більше нерухомості Чернігова, зокрема, найкращі земельні ділянки, аби самостійно будувати на них первинне житло, яке набирало популярності і було прибутковим бізнесом. Тарасовець і сам пішов у владу: певний час очолював Комісію з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності Чернігівської облради.
У Миколи Тарасовця є два сина: Юрій та Олександр. Вони теж співвласники Полікомбанку. Крім того, вони володіють кількома будівельними компаніями, найбільша з яких – «ОСНОВА-БУД-7». Більшою мірою нею керує Юрій, але вона є перлиною імперії Тарасовців і одночасно – основним позичальником родинного Полікомбанку. Станом на цей рік, інших більш-менш значимих та прибуткових позичальників цей банк не має.
Юрій Тарасовець
Цей факт вказує на дві умови, за яких банк може вижити:
— «ОСНОВА-БУД-7» існуватиме доти, доки Полікомбанк даватиме їй гроші;
— Полікомбанк існуватиме доти, доки «ОСНОВА-БУД-7» продаватиме житло.
Невиконання хоча б однієї умови веде до краху всього бізнеса Тарасовців та їхніх клієнтів. Це вже відбувається прямо зараз, адже «ОСНОВА-БУД-7» більше не може будувати і продавати житло. Таким чином, Полікомбанк вже майже мертвий, оскільки власники банку і цієї компанії створили незаконну схему кредитування пов’язані з банком компанії.
Беззаперечним доказом того, що Полікомбанк вже сміливо можна назвати «колишнім», є вимога Нацбанку провести докапіталізацію та забезпечити кредити ліквідними заставами. Але грошей на докапіталізацію Тарасовці не мають і, крім того, застави – об’єкти «ОСНОВА-БУД-7» не є ліквідними, оскільки переважна більшість з них – недобудови, тобто їхня ринкова вартість не здатна забезпечити реальні застави.
Як так сталось?
Еліточка
Слід нагадати, що Юрій Тарасовець також був у владі: очолював Земельну Комісію Чернігівської міськради, а також був депутатом. Тобто був таким собі міні-олігархом місцевого розливу, як і його батько Микола. Всі ці статуси надавали родині багато привілеїв і переваг у порівнянні з конкурентами. І сім’я розпочала цим користуватись.
Одним з помітних об’єктів «ОСНОВА-БУД-7» став елітний 16-поверховий будинок по вулиці Київській, 7, який назвали ЖК . До 2020 року компанія отримала від покупців гроші – були продані усі квартири, хоча будинок ще знаходився на стадії зведення. Однак і досі у цьому будинку нема електрики, бо її просто не провели.
Крім того, елітний будинок не має опалення і газу, оскільки Тарасовці так і не збудували обіцяну автономну систему. Так само тут не буде і підземного паркінгу.
При цьому фактор війни, на який можна було би все списати, тут ще не міг зіграти ніякої ролі, адже за обіцянками Тарасовців будинок мав прийняти мешканців ще у 2021 році. Але і цього досі не сталось.
Скоріш за все, «ОСНОВА-БУД-7» вже ніколи не зможе заживити будинок та здати його в експлуатацію, тому людям, які купили у ньому квартири, залишається сподіватись, що фінансування візьме на себе місто. З урахуванням того, що всі бюджети всіх міст зараз є дефіцитними, а пріоритети у місцевій влади змістились на безпеку, здача будинку відкладається до кращих часів, які невідомо коли настануть.
Таким чином, цей об’єкт, який фінансувався через Полікомбанк, не є ліквідною заставою.
Все для людей
Другий неліквідний об’єкт — мікрорайон «Масани» на вулиці Незалежності. Це ще одна скандальна забудова «ОСНОВА-БУД-7».
Справа у тому, що за вже придбане і здане в експлуатацію житло компанія Тарасовців вимагала доплату у розмірі від 200 тисяч гривень. Пояснювалось це тим, що подорожчали будівельні матеріали. Однак відомо, що будинок був зданий якраз напередодні війни, тому про які доплати тепер може йти мова, не зовсім зрозуміло.
На цьому об’єкті, за свідченням мешканців, була використана схема, за якою покупці підписували договори, що не були завірені нотаріально і називалися вони «попередніми». Той, хто хотів підписати основний договір, був змушений доплатити. У разі, якщо хтось відмовляється з доплатою, тому люб’язно пропонували повернути гроші, однак на момент купівлі квадратний метр коштував трохи більше 10 тисяч гривень, а тепер – під 30 тисяч.
Крім того, як і з елітним ЖК Київ, у Масанах не працюють ліфти, а навколо будинку – болото: забудовник обіцяв прокласти пішохідні доріжки, збудувати дитячі майданчики, але не зробив цього і вже не зробить. Також не працює вентиляція.
І, нарешті, третій об’єкт «ОСНОВА-БУД-7» — ЖК «Олександрівський».
Цей комплекс мав складатися одразу з кількох будинків. Всі вони вже продані. А будинків – нема. Частково їх звели, але вони потрапили під обстріл країни-терориста. Тому Тарасовці знов попросили покупців про доплати.
Однак найбільшою проблема стала перспектива зносу кількох секцій ЖК, оскільки вони розмістились на території міського водозабору, тобто мова йде про незаконне виділення землі.
Рятуйся, хто може
Як було сказано вище, «ОСНОВА-БУД-7» — це єдиний великий клієнт Полікомбанку. І обидва належить тим самим людям – Тарасовцям. Саме такі обставини змусили Нацбанк, як банківського регулятора, придивитись до Полікомбанку більш уважно.
В результаті Полікомбанк перевіряється, крім кредитування пов’язаних з власниками компаній, на предмет незаконного та ризикованого використання грошей вкладників банку.
А далі ще цікавіше: НБУ застосував до Полікомбанку заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства. За даними НБУ, мова йде про відмивання грошей.
Ще раніше Полікомбанк припинив надавати незалежним рейтинговим агенціям дані про свою діяльність, тому тепер цей банк викинуто з кредитного рейтингу і рейтингу надійності депозитів.
З цієї причини можна стверджувати, що прості вкладники банку стануть першими постраждалими. Не дивлячись на те, що Полікомбанк поки є учасником Фонду гарантування вкладів, виплати з цього Фонду у разі ліквідації фінустанови компенсуються лише частково, однак і ці гроші вкладники побачать дуже і дуже не скоро, аж поки не закінчиться ліквідаційна процедура. Мова може йти про кілька років.
На додачу до всього Полікомбанк припинить виплати зарплат бюджетникам і пенсій. Як відомо, цей банк свого часу домігся права на обслуговування держустанов Чернігова, але буде змушений згорнути діяльність, оскільки головний бізнес Тарасовців — «ОСНОВА-БУД-7» вже занепав.
