За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олександра Мілашевська. Суспільне Чернігів
За словами директора музею Максима Блакитного, цей металевий предмет почали досліджувати у Національному музеї історії України. Наразі відомо, що це – частина стародавнього списа довжиною 33 сантиметри. Найближчою аналогією є скандинавські ланцетоподібні списи.
"Представлений спис або частина списа, який за висновком фахівців, експертів Національного музею історії України, можна віднести до XI-XII століття, тобто доба Київської Русі, і пов’язано, очевидно, з вікінгами".
Як сказав Максим Блакитний, згодом знахідку мають дослідити більш детально.
Максим Блакитний. Суспільне Чернігів
Крім частини списа, музею передали й особисті речі Олександра. З них створили окрему експозицію.
"Це його посвідчення з «Дитинця», на якому він працював дуже довго, з 2017 року і до 2024 року, перед тим, як якраз пішов служити. Також тут його фляга, в якій він воду носив на позиціях. Його сумка, з цією сумкою він виїжджав на бойові виїзди. Його патчі, фотографії", — каже Олександра.
Експозиція Олександру Урванцеву. Суспільне Чернігів
До служби чоловік був оператором чернігівського телеканалу "Дитинець". А потім самотужки підготувався та добровільно долучився до 3-ї окремої штурмової бригади.
Олександр Урванцев на зйомці. Олександра Мілашевська
Під час відкриття експозиції усі присутні вшанували пам’ять про Олександра хвилиною мовчання. Рідні Олександра Урванцева розповіли, що чоловік з дитинства цікавився історією, займався спортом та смачно готував.
"Ми всі будемо його пам’ятати, як світлу та добру людину. Всі, хто був з ним знайомий, знають, який він був щирий. Він зі самого дитинства намагався всім допомагати. Просто такого брата немає, і вже не буде", — говорить сестра Олександра Юлія Лихошерсть.
Юлія Лихошерсть. Суспільне Чернігів
"Саша був дуже хороброю людиною. У нього дуже багато було хоробрості. Він ніколи не боявся труднощів", — говорить батько Олександра Петро Урванцев.
Олександра Мілашевська та Петро Урванцев. Суспільне Чернігів
Наречена Олександра говорить, що головна мета цього куточка в музеї — аби люди приходили, бачили речі та знахідку Олександра й зберігали пам’ять про нього.
