За інформацією: Суспільне Чернівці.
Дороги у Глибоці. Суспільне ЧернівціЦе дороги обласного та державного значення, які проходять через громаду. І завжди доводиться співпрацювати з іншими установами, організаціями для того, щоб ці дороги були в належному стані. Інколи взимку, коли погіршуються погодні умови, доводиться самостійно чистити ці дороги, тому що ми розуміємо, що ті організації, поки вони доїдуть — кількість снігу буде досить великою.
— Інші голови громад розповідають, що вони не можуть капітально ремонтувати дороги місцевого значення під час повномасштабного вторгнення. Як вдалося відремонтувати дорогу Димка-Михайлівка?
— Там були залишки грошей ще до війни, і тендерні процедури вже провели. Ця дорога потрапила в ті дороги, які відремонтували в 2023 році для того, щоб покращити транспортне сполучення, оскільки тендер уже провели. Тобто нам, можна сказати, пощастило, що документи на цю дорогу вже були в обласній військовій адміністрації.
— Якщо беремо дороги місцевого значення — яка кількість з них гравійна, а яка асфальтована?
— Ми маємо 40 відсотків асфальтованих доріг, які проходять через нашу громаду та мають державне й обласне значення, і 60 відсотків — гравійних. Гравійних наразі, безумовно, більше.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Скільки цьогоріч виділили на утримання доріг?
— Цього року у нас була нарада в обласній військовій адміністрації, де обговорювали та пропонували йти за принципом 50 на 50. Тобто громада закладає свої гроші на дороги обласного значення — 50 відсотків, а 50 відсотків направляють з державного або обласного бюджету. Цього року ми передбачили 1 мільйон для обласних доріг і 500 тисяч для місцевих.
Ми маємо цього року великий проєкт — у зв'язку з тим, що рік тому виграли проєкт по будівництву очисних споруд. Це 22 мільйони гривень, з них 5 мільйонів 200 тисяч — це наші гроші, співфінансування. І враховуючи всі ці моменти, ми не мали змоги більше виділити цього року саме на покриття і на поточні ремонти.
Цей об'єкт для нас надзвичайно важливий і надзвичайно болючий. 15 років тому наше комунальне підприємство оштрафували на понад 400 тисяч гривень за неналежне утримання очисних споруд, які морально і фізично вже вийшли з ладу.
Глибоцька громада. Суспільне Чернівці
Проблема є надзвичайно великою, бо якщо ми хочемо мати комфорт, рухатися далі й розвиватися як селище та громада, то маємо підходити до цього з увагою до екології та європейських стандартів.
— Ось цей один мільйон гривень, який виділили на співфінансування доріг обласного значення, ці дороги ремонтуватимуть поточно чи це буде тільки ямковий ремонт?
— Ці дороги наразі ремонтують лише поточно, бо, як нещодавно говорили на зустрічі з міністром, коштів на повний капітальний ремонт немає. Через війну всі гроші спрямовують на підтримку Збройних сил. Тому капітально ремонтуватимуть лише ділянки державного значення.
Водночас утримання гравійних доріг проводять щороку. Торік у нас діяла програма спільно з жителями: люди збирали гроші на гравіювання доріг, а ми забезпечували підвіз гравійно-піщаної суміші, переважно гравій. Завдяки співпраці з Іспаським кар’єром привозимо щебінь.
Так ремонтували провулок Першотравневий та вулицю Житомирську, де жителі самоорганізувалися, а також ще низку вулиць у населених пунктах громади.
Дороги до Глибоки. Суспільне Чернівці
— Але наскільки це нормально, що люди зі своєї кишені фактично оплачували частину робіт?
— Знаєте, на Буковині здавна працювали таким методом — коли разом намагаються утримувати дороги та інфраструктурні об’єкти. Колись у Глибоцькому районі збудували 45 шкіл лише за два роки. Я читав історичні матеріали про те, як це вдалося за часів Австро-Угорщини.
Справа в тому, що місцеві жителі гуртувалися на толокидавній український звичай колективної безоплатної праці для швидкого виконання великих робіт, що базується на взаємодопомозі (збирання врожаю, будівництво, благоустрій), й допомагали будівництву, щоб усе зробити швидше. Тому залучення людей до робіт на тому чи іншому об’єкті — це додатковий плюс. Бо тоді люди більше цінують зроблене й краще за ним доглядають.
— Але ваша громада спроможна. Вона на 12-му місці за фінансовими показниками з 52-х, за інформацією ОВА. Чому ваша громада не може самостійно покрити витрати, аби ці дороги привести до ладу?
— Спроможність вимірюється тим, наскільки громада може покрити ті видатки і ті об'єкти, які є на її території. Якщо дивитися, то наша громада — одна з тих, які не закрили позашкілля. Тобто в окремих громадах спортивні гуртки, спортивні школи, музичні, художні — їх вже немає. Ми залишили всю інфраструктуру та її покриваємо.
Одна з найбільших проблем у нас — лікарня, яка поділена на вісім частин, і сьогодні лише наша і ще одна громада утримують комунальні послуги, покривають цю лікарню. Ми розуміємо, що не можемо залишити лікарню без тепла, без світла. Тобто у нас поряд з іншими моментами є інші видатки, на які ми спрямовуємо фінансування.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Скільки грошей тоді давали люди з одного будинку на ремонт доріг?
— Це були невеликі суми — від 500 до 1000 гривень. Все залежало від обсягу робіт і кількості щебеневої суміші, потрібної для ремонту конкретної вулиці.
— Якою була частка співфінансування людей і громади?
— Люди оплачували приблизно 20%, а громада — 80%. Бо, наприклад, щоб привезти один автомобіль щебеню з Іспаса до Глибоки, потрібно витратити близько 80 літрів пального, також амортизація техніки й зарплата працівників.
— Центральна площа Глибоки також у ямах. Чи не мали б її ремонтувати першочергово?
— Ми намагаємося підтримувати її поточними ремонтами. У 2023 році був намір зробити капітальний ремонт, але спрямували на підтримку армії, і ці плани довелося призупинити. Зараз ремонтуємо поточно, а в майбутньому плануємо капітальний ремонт.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Яка цьому причина?
— Причина банальна — те саме фінансування. Хочу сказати, що тротуарну плитку ми виготовляємо самі: наше комунальне підприємство виробляє плитку. І сьогодні найбільша проблема — це трудові ресурси, людські руки, які щодня працюють над тим, щоб можна було облаштовувати ті чи інші ділянки.
Ми ще до повномасштабного вторгнення розпочали реконструкцію нашого парку. Дві третини парку завершили цього року. Уже почали роботи з облаштування дитячого майданчика й найближчим часом плануємо його відкрити.
— Але тротуар — це про безпеку пішоходів. Чи не варто було б надати цьому більший пріоритет?
— Я не можу сказати, що ми нічого не робимо. Торік ми поклали приблизно 3,5 тисячі квадратних метрів плитки, перед тим — близько двох тисяч. Але щоб охопити все, потрібні великі фінансові та людські ресурси.
— Ви сказали, що дві третини парку у Глибоці вже реконструювали. Розкажіть, які саме роботи провели?
— Насамперед видалили старі дерева, які вже були аварійними й фактично заважали. Ми висадили нові дерева, а також у межах проєкту програми “DOBRE”Програма DOBRE розпочала роботу у 2016 році і відтоді допомагає територіальним громадам (ТГ) скористатися можливостями та подолати виклики, пов'язані з децентралізацією. встановили скеледром, де діти з туристичного центру можуть займатися.
Також облаштували лавиці, нове освітлення, пішохідні доріжки та нові локації для занять спортом.
Парк у Глибоці. Суспільне Чернівці
— Коли розпочали цей ремонт і коли його можуть завершити?
— У 2021 році ми пройшли відбір у програмі "DOBRE" — були однією з десяти громад на Буковині, які брали участь у цьому проєкті. Саме тоді у нас зародилася ця ідея.
Також проводили масштабне опитування спільно з Київським центром соціології. Воно показало, що є запит від матерів і старшого покоління на тихе місце для відпочинку, де можна посидіти й провести час.
Ми розуміли, що цей проєкт дуже дороговартісний — на той момент його оцінювали у понад 10 мільйонів гривень. Тому у 2023 році почали крок за кроком поступово його реалізовувати.
Парк у Глибоці. Суспільне Чернівці
— Там усі роботи виконували за гроші місцевого бюджету?
— Так, усі роботи виконували за гроші місцевого бюджету. Більше того — до робіт залучали місцевих майстрів.
— Яка загальна сума проєкту?
— Лише розробка дизайну проєкту тоді коштувала близько 300 тисяч гривень. Ці витрати покривав фонд USAIDнезалежне агентство федерального уряду США, що надає економічну та гуманітарну допомогу, працюючи в Україні з 1992 року. Організація підтримує проєкти у сферах демократії, економічного розвитку, охорони здоров'я та енергетики. На сьогодні ми вже маємо всю документацію, а також візуалізацію того, який вигляд парк матиме після завершення реконструкції.
— А скільки грошей виділили саме не на проєкт і не на дослідження, а на роботи та матеріали?
— Попередньо за цей час у реконструкцію парку вклали від півтора до двох мільйонів гривень.
Парк у Глибоці. Суспільне Чернівці
— Скільки грошей ще може бути потрібно?
— Думаю, ще потрібно буде близько чотирьох тисяч квадратних метрів плитки. Також потрібно облаштувати системи освітлення. Плануємо реконструкцію центрального входу. Частину робіт хочемо зробити власними силами — без залучення дороговартісних фірм. Орієнтовно ще стільки ж, скільки вже витратили, може знадобитися для повного завершення реконструкції парку.
— А скільки часу ще потрібно на реконструкцію?
— Думаю, ще до трьох років.
Парк у Глибоці. Суспільне Чернівці
— До яких населених пунктів громади не курсує громадський транспорт?
— Хочу сказати, що з 2015 року в Червону Діброву не курсує громадський транспорт. Але, враховуючи, що людям потрібне сполучення з центром громади, ми ще з 2016 року запустили соціальний маршрут. Тобто там, куди не заїжджає приватний перевізник, ми намагаємося забезпечувати довіз самостійно.
— Тобто до Червоної Діброви курсує соціальний автобус?
— Так, курсує соціальний автобус. Також зараз курсує потяг, яким можна дістатися сюди й повернутися назад. Червона Діброва має сполучення і з Чернівцями потягом.
У нас така ж проблема була зі Стерче та Опришенами. Торік ми запустили транспортні маршрути й до цих населених пунктів, бо перевізник, який їздив із Горбівців до Глибоки, відмовився від маршруту через мобілізацію своїх працівників. Люди почали звертатися до нас із проханням організувати довіз.
У середу та п’ятницю в нас відбувається ринок, куди приїжджають підприємці з усієї області. Людям потрібно добиратися до Глибоки, щоб купити товари чи вирішити свої справи.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Ми знаємо, що зараз не можна дістатися ще й до Нового Вовчинця. Відколи це і чому?
— Перевізник пояснює це різними причинами — станом дороги та іншими труднощами.
Хоча, наприклад, через Михайлівку теж довгий час не їздили маршрути. Зараз стан дороги там дозволяє проїзд, але транспорт усе одно не курсує. Причина — мала кількість пасажирів. Кожен перевізник економічно прораховує маршрут і дивиться, наскільки він вигідний.
Щодо Нового Вовчинця, то проблема триває буквально декілька місяців. Ми зверталися до обласної військової адміністрації. Маршрут офіційно є, є перевізник, який виграв конкурс і має всі документи, але він недобросовісно виконує свої обов’язки.
Ми зверталися до транспортної інспекції. Вона виносила перевізникам попередження та відповідні застереження. Після цього вони починали реагувати на ситуацію.
— Чи курсує наразі соціальний автобус до Нового Вовчинця?
— До Нового Вовчинця наразі соціальний автобус не курсує, тому що є приватний перевізник. Ми намагаємося переконати його, щоб він усе-таки працював на цьому маршруті.
— Тобто, наразі люди, якщо не мають власної машини або не можуть домовитися із сусідами, як їдуть?
— Вони добираються до Черепківців, а там пересідають і їдуть далі. Але останнім часом перевізник почав знову заїжджати у Новий Вовчинець. Їдучи через Багринівку, він почав заїжджати й туди. Нам також надійшла відповідь, що він зрозумів ситуацію і буде працювати. Якщо ситуація зміниться, ми одразу звертатимемося до транспортної інспекції й будемо реагувати.
— Тобто, це той самий перевізник повідомив, що повернеться?
— Для нього це тимчасова проблема. Вона виникла через мобілізацію працівників і поломку транспортного засобу. Він запевнив, що намагатиметься усунути всі ці нюанси.
Глибока. Суспільне Чернівці
— А чому на цей час, поки перевізник фактично не працює, не запустили до Нового Вовчинця соціальний автобус?
— Тому що нам не вистачає транспортних засобів, щоб забезпечити всі маршрути. Для цього потрібен час і придбання нового транспорту.
Частково ці проблеми намагатимемося вирішити вже цього року — плануємо закупити транспортний засіб для школи. Відповідно, цей транспорт зможе працювати і як соціальний маршрут.
— Чи не думали ви якось вплинути на цю ситуацію або вирішити її, щоб у Глибоці був громадський транспорт?
— Усе треба економічно прораховувати. Це перший момент, якщо говорити про запуск громадського транспорту у Глибоці.
З іншого боку, хочу сказати, що я живу на одному кінці Глибокої, а до школи ходив на інший кінець селища — щодня, і тоді навіть шкільного автобуса не було. Це не заважало людям більше рухатися, спілкуватися й працювати. Але над цим будемо думати, дивитися, яка є потреба, і, можливо, працюватимемо в цьому напрямку.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Якщо все ж дивитися не в минуле, а в теперішнє — далеко вам до селищної ради від дому?
— Ні, приблизно 20 хвилин пішки.
— Ви ходите пішки на роботу?
— Так.
— Машини немає?
— По-різному. Якщо є термінові питання, то вже о восьмій ранку потрібно бути на роботі. А інколи йду пішки і на роботу, і з роботи. Люди зупиняються, підвозять, є можливість з кимось поспілкуватися.
— Власного авто у вас немає?
— Ні, власного авто немає.
Григорій Ванзуряк, голова Глибоцької громади. Суспільне Чернівці
— Також ми зустріли чоловіка, який живе у Димці. Він розповів, що з села не вивозять сміття, тому місцеві жителі самостійно змушені думати, куди його вивозити. Зокрема, він возить сміття у Глибоку. Чому така ситуація у Димці?
— Димківська сільська рада — одна з тих, які приєдналися до Глибоцької громади найпізніше. Це сталося у 2021 році. Там узагалі була відсутня система збору сміття, тому жителі користувалися сміттєзвалищем у Глибоці.
Ми почали запускати систему централізованого збору сміття. Спочатку це зробили у Глибоці, потім — в Опришенах і Слобідці. Зараз ця робота триває, і до кінця року систему планують запустити в усіх населених пунктах громади.
Ми провели конкурс на визначення підприємства, яке займатиметься централізованим збором сміття. Перемогла компанія "Максклін Сіті", яка працює у Чернівцях та інших громадах області. Запровадження цієї системи відбувається поетапно, тому людей потрібно підготувати: визначити місця для встановлення баків, пояснити вартість послуги, як часто вивозитимуть сміття і куди його можна буде викидати.
Глибока. Суспільне Чернівці
— У вашій громаді є дев’ять населених пунктів: Глибока, Димка, Михайлівка, Червона Діброва, Опришени, Слобідка, Черепківці, Новий Вовчинець і Стерче. Який із них ви вважаєте найменш розвиненим?
— Я, принаймні, не став би порівнювати населені пункти між собою. Кожен населений пункт у громаді має свою особливість і доповнює інші. Глибока не може розвиватися окремо від інших сіл, бо кожне з них робить свій внесок у розвиток громади, а ми, своєю чергою, — у розвиток кожного населеного пункту.
Зокрема, тут зосереджені адміністративні та інші послуги, десь є виробництво, аграрний напрямок, деревообробка чи транспортна логістика. Тобто, кожен населений пункт є унікальним і має щось таке, чого, можливо, немає навіть у Глибоці.
— А в яких населених пунктах проходять дороги обласного та державного значення?
— Дорога М-19міжнародна траса, яка проходить Чернівецьку область: з Тернопільської області та до кордону з Румунією (КПП «Порубне») проходить через Опришени, Стерче, у напрямку Глибокої та Сторожинця, а також веде до пункту пропуску.
Тобто ми маємо дві розвилки, які з’єднують громаду з пунктами пропуску на кордоні — це КПП "Порубне — Сірет" і КПП "Красноїльськ". Фактично, десь 50% населених пунктів громади розташовані вздовж доріг міжнародного значення.
КПП “Красноїльськ”. Суспільне Чернівці
— Якою є ситуація у громаді з довезенням дітей до навчальних закладів?
— Ситуація стабільна: усіх дітей довозять. У нас була проблема взимку, коли часто були повітряні тривоги. За протоколом, якщо тривога триває понад певний час, навчання переривають, і після відбою дітей потрібно відвезти додому. Саме тоді виникали збої з довезенням, але це було лише один день.
Діти біля школи у Глибоці. Суспільне ЧернівціМи передали багато автобусів для потреб Збройних сил України, тому зараз поступово відновлюємо автопарк, щоб забезпечити підвезення дітей. Думаю, ще рік-два — і ми повернемося до того рівня, який був до початку повномасштабного вторгнення.
— Тобто зараз шкільні автобуси курсують до всіх населених пунктів, але з іншим інтервалом?
— Так. Наприклад, в одному ліцеї навчання починається о пів на дев’яту, а в Черепковецькому — о дев’ятій. Тому той самий автобус спочатку везе дітей до одного закладу, потім повертається і везе дітей до іншого.
Автобус прив’язаний не до школи, а до маршруту, яким діти добираються на навчання. Коли в одному закладі уроки закінчуються раніше, автобус відвозить дітей додому і вже потім їде за іншими. Проблема виникала саме під час тривог, коли ці маршрути порушувалися.
Черепковецький ліцей. facebook/Черепковецький ліцей
— Ми бачили інформацію, що під час ожеледиці взимку у Червоній Діброві не курсував шкільний автобус. Це правда?
— У Червоній Діброві складне сполучення через рельєф місцевості — автобусам там важко проїжджати. Якщо раз на рік виникають такі погодні умови, то ми переходимо на дистанційне навчання. А коли ситуація на дорогах покращується, відновлюємо підвезення.
Ця дорога також є дорогою обласного значення, тому нам не раз доводилося звертатися до відповідних служб із проханням розчистити її, щоб можна було відправити транспорт.
— Але чи не страждає через дистанційне навчання якість освіти? Особливо взимку, коли були вимкнення світла і міг виникати дисбаланс між вчителями та учнями.
— Це тривало лише один-два дні, не було системною проблемою. За цей час ми вирішили питання, і далі діти вже навчалися у звичному режимі.
— Також в соціальних мережах писали, що учні Черепковецької школи ходять додому пішки по 3–5 кілометрів узбіччям дороги, бо автобус їздить не за графіком або іноді взагалі відсутній. Як ви це поясните?
— Це сталося тоді, коли були часті повітряні тривоги. Зараз усе налагоджено й працює. Цього року ми подалися на отримання додаткового транспортного засобу. Думаю, вже восени ці питання можуть повністю зникнути.
Діти у Глибоці. Суспільне Чернівці
— З початком повномасштабного вторгнення побільшало повідомлень про незаконне переправлення чоловіків за кордон. У вашій громаді є кордон із Румунією, хоч і без КПП. Чи помічали ви, що випадків контрабанди стало менше, але водночас побільшало спроб незаконного переправлення чоловіків за кордон?
— Загалом, це функція не громади, а інших органів. Так, такі випадки є. Про них ми здебільшого дізнаємося з медіа. Водночас, як я вже казав, понад 700 жителів нашої громади мобілізовані й перебувають у лавах Збройних сил України. Але, як ми знаємо, поодинокі випадки трапляються всюди.
— Про очисні споруди у Глибоці. Розкажіть, чому для реалізації цього проєкту обрали саме вашу громаду?
— Мабуть, тому, що у нас уже були готові документи. Ми займаємося цим проєктом багато років.
Ще раніше подавалися на фінансування через ДФРРспеціальний фонд у складі державного бюджету України, створений для фінансування інвестиційних програм та проєктів регіонального розвитку. Це основний фінансовий інструмент, що допомагає громадам будувати школи, садочки, лікарні та розвивати інфраструктуру., коли цей фонд існував, а також на інші програми. Під час війни ми розуміємо, що власних грошей не вистачає, тому Європейський Союз виділяв гроші на водопостачання та водовідведення. Саме тоді ми й подалися на цей проєкт.
Читати ще
Читати ще
Система зношена на 80%: у Глибоці на Буковині збудують нові очисні споруди за понад 20 млн грн
— Чи є у вас співпраця та проєкти з іноземними партнерами?
— Так, ми активно працюємо в цьому напрямку й маємо хороші перспективи. Нас відібрали на першому етапі разом із Сіретом, Румунія, у межах проєкту зі створення транскордонного інвестиційного хабу та роботи з потенційними інвесторами для розвитку логістики між Європою та Україною.
Також планується залучення експертів для розвитку технологічного парку та логістичних компаній. Зі свого боку румуни мають індустріальний парк біля КПП "Порубне — Сірет" і зацікавлені в тому, щоб там працювали не лише європейські, а й українські компанії.
— Тобто, якою буде реальна користь від цього проєкту?
— Будуть сформовані документи та стратегії транскордонної співпраці й логістики для двох громад. Також розроблятимуть стратегію мобільності — щоб зрозуміти, як саме місцеві жителі та бізнес мають добиратися і реалізовувати свої потреби.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Від початку повномасштабного вторгнення ви понад 20 разів їздили у закордонні відрядження — зокрема до Румунії, Данії, Польщі, Німеччини та Бельгії. Основними цілями були залучення гуманітарної допомоги, участь у навчальних візитах, семінарах, конференціях, а також підготовка до реалізації спільних проєктів. Яка практична користь була від цих поїздок?
— Наприклад, у Данії у нас був проєкт, у межах якого ми отримали енергозберігальне обладнання для моніторингу та визначення основних потреб громади. Це був перший пілотний проєкт. Зараз уже готуються нові проєкти разом із данськими партнерами, і ми продовжуємо цю співпрацю.
Остання поїздка була до Варшави. Ми їздили разом із румунськими партнерами, представляли транскордонний проєкт, щоб показати його іншим і подивитися, як працюють економічні транскордонні хаби на кордонах України з Польщею, Словаччиною, Румунією та Угорщиною.
Читати ще
Читати ще
Грошей з бюджету не витрачали: куди їздили у закордонні відрядження селищні голови з Буковини та які результати
— Яким є бюджет громади на 2026 рік?
— Бюджет громади на 2026 рік становить 248 мільйонів гривень. Це загальний затверджений бюджет.
Якщо говорити загалом, то він більш соціально спрямований, адже значна частина цих коштів — це заробітні плати.
— Чи є в бюджеті гроші саме на розвиток?
— Їх не так багато, як нам би хотілося. Сьогодні більше говоримо про утримання та забезпечення основних функцій громади.
— Якими є основні надходження до бюджету?
— Найбільші надходження — це податок на доходи фізичних осіб та єдиний податок.
У нас є потужні підприємства, які працюють і є основними наповнювачами бюджету. Також це аграрні підприємства.
Florium Logistics у Глибоці. Google Photo: Florium Logistics
Крім того, у громаді відкрили два мультимодальні термінали, ще два — будуються. Там працює багато жителів як нашої, так і інших громад, і це також наповнює бюджет.
Цього року ми розробляємо проєкт зі встановлення сонячної електростанції потужністю сім мегават із системою накопичення електроенергії. Реалізація цього проєкту стане одним із етапів енергетичної незалежності громади й дасть можливість уникати блекаутів.
— Для всієї громади?
— Не тільки для громади, а й для інших громад також. Сім мегават — це досить велика потужність.
— Проєкт уже реалізують?
— Ні, наразі він ще на етапі розробки. До нас звернулася компанія "Енергія Буковини", яка реалізовує подібний проєкт у Новодністровську. Після завершення робіт там вони планують працювати й у нашій громаді.
— У стратегії розвитку громади до 2029 року йдеться, що окремими проблемами є незадеклароване використання земель, неофіційне працевлаштування та нелегальний видобуток гравію з русла річки Сірет. Яка зараз ситуація з цим?
— Щодо нелегального видобутку гравію, то правоохоронці посилили свою роботу. Практично зараз таких випадків майже немає. Якщо хтось і намагається цим займатися, то ми бачимо вилучення транспорту і відкриття відповідних справ.
Річка Сірет у Чернівецькій області. Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет
— А яка ситуація з незадекларованим використанням земель?
— Ми постійно працюємо над виявленням таких земельних ділянок. Маємо низку судових рішень, які ухвалили на користь громади, і завдяки цьому кошти надходять саме до бюджету громади.Кожного дня і щомісяця ми продовжуємо цю роботу.
— Яка ситуація з навчальними закладами у громаді? Скільки буде гімназій, ліцеїв і дитсадків?
— Ми готуємося з 2027 року працювати вже в межах програми Нової української школи.
У громаді мають бути два ліцеї — Димківський і Глибоцький. Глибоцький ліцей забезпечуватиме повну загальну середню освіту для дітей громади. А Димківський ліцей працюватиме як для нашої громади, так і для інших громад, де компактно проживають національні меншини.
Глибоцький ліцей. Суспільне Чернівці
Тобто Димківський ліцей буде орієнтований насамперед на Опришени та інші румуномовні населені пункти, де немає ліцеїв.
Також у нас буде три гімназії, два академічні ліцеї та дві початкові школи. Саме такою має бути мережа після 2027 року. Зараз ми прописуємо логістику: до яких закладів мають добиратися діти і як ми забезпечуватимемо це підвезення.
— Ви сказали, що школа у Димці буде орієнтована на національні меншини. Що саме ви маєте на увазі — мову викладання?
— Частину предметів там викладатимуть румунською мовою для дітей із населених пунктів, де компактно проживає румуномовне населення.
Димківський ліцей. facebook/Димківський ліцей
— А якою є ситуація з підготовкою до цієї реформи, коли вона запрацює?
— Ми встигаємо. Буквально минулого тижня на сесії ухвалили рішення, яким сформували мережу закладів і прописали поетапний план трансформації: що потрібно зробити крок за кроком.
Перший рік буде перехідним. Ми ухвалили рішення, що якщо Верховна Рада не внесе змін, то дамо можливість нинішнім дев’ятикласникам завершити навчання у своїх закладах.Це пов’язано з тим, що вони ще не навчалися за програмою Нової української школи. А вже нинішні восьмикласники обиратимуть профілі та ліцеї, де здобуватимуть повну загальну середню освіту.
— У якому стані приміщення цих навчальних закладів? Чи потрібно їх покращувати?
— Покращення, безумовно, потрібні. На це передбачені відповідні субвенції, і ми готуємося, щоб їх отримати та забезпечити школи необхідними дидактичними засобами. Йдеться, зокрема, про модернізацію лабораторій — фізичних, хімічних та інших, щоб діти могли повноцінно здобувати освіту. Але загалом приблизно на 80% ми вже готові.
Сьогодні у нас більше ліцеїв — наразі шість навчальних закладів мають статус ліцеїв, а гімназій поки немає. Також є філії опорних закладів — це переважно початкові школи або дев’ятирічки. Ми розуміємо, що вони також проходитимуть трансформацію, і їх потрібно буде реорганізовувати в інші типи навчальних закладів.
Крім того, є ліцеї з дошкільними підрозділами. У межах трансформації ми вже визначили, що ці дошкільні підрозділи або працюватимуть при гімназіях, або отримають автономний статус.
Глибоцький ліцей. facebook/Глибоцький ліцей
— На платформі Prozorro оголосили тендер на капітальний ремонт приміщення Михайлівської філії першого ступеня з дошкільним структурним підрозділом. Вартість робіт — майже 800 тисяч гривень, і договір із підрядником уже уклали. Які саме роботи там мають виконати?
— Там уже фактично функціонує Центр захисту України. У школі було лише 5–6 дітей, а кількість працівників значно перевищувала кількість учнів — заклад обслуговували 17 людей.
Тоді ухвалили рішення, що діти навчатимуться у Глибоці. Водночас сам заклад у хорошому стані, тому спільно з відділом освіти та депутатами вирішили створити на його базі осередок захисту України — до того моменту, поки школу можна буде відновити. Якщо в селі побільшає дітей і буде можливість забезпечити хоча б початкову школу, тоді заклад відновлять.
Зараз у Центрі захисту України навчаються не лише діти з нашої громади, а й із сусідніх громад. Це центр, куди учні приїжджають на один день, щоб вивчати основи домедичної допомоги та цивільного захисту.
Хочу сказати, що ми не закривали жодного закладу. Ми, враховуючи кількість дітей, лише призупинили набір і навчання. Якщо, наприклад, у населеному пункті протягом року народилося двоє дітей, то утримувати заклад із великою кількістю персоналу економічно недоцільно. Другий момент — це вимоги Міністерства освіти та Кабінету Міністрів. Як ви знаєте, раніше для 5–9 класів мінімальна кількість учнів становила 40 дітей, а цього року її підвищують до 60–65. Якщо цієї кількості немає, фінансування обмежують.
— Діяльність скількох навчальних закладів тоді призупинили?
— Це у Новому Вовчинці, Слобідці, Червоній Діброві та Михайлівці. Вони продовжують навчатися у своїх закладах. Якщо це була дев’ятирічна школа, то її понизили до початкової ланки. Якщо був ліцей, то він став гімназією. Так і працюємо.
Найскладніша ситуація зараз у Новому Вовчинці — там у початкових чотирьох класах навчаються лише 15 дітей. Також там функціонує дитячий садок.
Діти у Глибоці. Суспільне Чернівці
— А якою є ситуація загалом із народжуваністю у громаді?
— Це дуже складне питання. Пам’ятаю, що у 2016 році, коли ми об’єднували громаду, до школи пішли 185 першокласників. Тоді до громади входили лише Глибока, Михайлівка і Червона Діброва — фактично три населені пункти.
Сьогодні громада має вже дев’ять населених пунктів, але кількість дітей, які 1 вересня пішли до школи, залишилася приблизно такою ж. Тобто громада збільшилася майже вдвічі за кількістю населення, але дітей більше не стало.
Ми розуміємо, що демографічні виклики є серйозними. Це пов’язано з багатьма факторами: низькою народжуваністю, виїздом людей, міграцією, війною та мобілізацією. Це комплекс проблем, які впливають на демографічну ситуацію.
— Якою була кількість населення громади до початку повномасштабного вторгнення і як вона змінилася зараз?
— До початку повномасштабного вторгнення у громаді проживали понад 20 тисяч людей — приблизно 21. Сьогодні, за останніми реєстраційними даними, це близько 17 тисяч населення. Але ми розуміємо, що не всі люди фактично перебувають тут.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Складається враження, що громада просто вимирає, бо зменшується кількість населення. Як ви це осмислюєте?
— Ні, я б не сказав, що громада вимирає. Частина людей виїхала і забрала із собою дітей. Саме тому їх не було серед першокласників. У нас триває війна, і до першого класу зараз ідуть діти, які народилися ще до повномасштабного вторгнення.
Також потрібно реально говорити про те, що західні області стануть тими громадами, де залишатиметься багато внутрішньо переміщених людей. Уже зараз на Буковині та в громаді є релокований бізнес, є люди, які тікають від війни, і, можливо, частина з них залишиться тут та стане жителями громади.
— Як початок повномасштабного вторгнення вплинув на кількість підприємств у громаді?
— Частина підприємців і ФОПів виїхала за кордон та закрилася, натомість з’явилися нові бізнеси. Частина підприємств переформатувалася, змінила підходи до роботи й стала працювати по-іншому.
Почала активно розвиватися логістика, бо через обмеження інших логістичних шляхів цей напрямок у нас посилився. Також до громади зайшов релокований бізнес, якого раніше тут практично не було. Це, зокрема, інженерія, машинобудування та інші напрямки.
— Одні громади кажуть, що до них не заходили релоковані підприємства, а до вас — зайшли. За рахунок чого це сталося?
— Напевно, завдяки вільним площам та інфраструктурі, яка залишилася ще з радянських часів. У нас було багато підприємств, які після зміни економічної системи просто закрилися. І саме ці площі стали придатними для підприємств, які захотіли сюди переїхати.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Скільки релокованих підприємств зараз є у громаді?
— Наразі у громаді понад десять релокованих підприємств. Це різні бізнеси — від невеликих до великих. Деякі з них працювали тут певний час, а потім переїхали ближче до місць, де ведуть свою основну діяльність.
— Якщо загалом брати кількість підприємств, то після початку повномасштабного вторгнення їх стало більше чи менше?
— Якщо дивитися статистику, то кількість бізнесів у громаді після початку повномасштабного вторгнення зросла. Це невелике зростання, але підприємств стало більше.
— Чи фіксували ви незаконні проєкти рішень, які висували депутати селищної ради? Чи зупиняли їх?
— Якщо таке і було, то один-два рази. Але, як правило, перед ухваленням рішення воно проходить повну експертизу, обговорення та не одну сесію. Тому зазвичай можуть виникати лише окремі нюанси.
— Чого стосувалися ці один-два випадки?
— Точно не пригадаю. Можливо, там не врахували якісь моменти, через що рішення довелося призупинити й доопрацювати.
— Скільки часу ви вже на посаді голови громади?
— З 2015 року. Тоді відбулися вибори, а у 2016 році громада вже почала функціонувати як об’єднана. Це була моя перша каденція голови громади, а друга розпочалася у 2020 році. До цього мене двічі обирали головою районної ради. Тобто досвід роботи з громадою — вже близько десяти років.
— Що за цей час вам вдалося змінити у громаді?
— Ми запровадили багато демократичних принципів. Тут, де ми зараз перебуваємо, — сесійна зала, де ухвалюють рішення. У нас є система рад, можливість для кожного депутата висловитися. Після ухвалення рішень жителі можуть онлайн бачити, хто як голосував і хто відвідує сесії.
Сесійна зала у Глибоцькій селищній раді. Суспільне Чернівці
Також ми запровадили комунікаційні зустрічі в кожному населеному пункті — обговорення та відкриті діалоги з жителями. Запустили вайбер-канал "Громада To day", де понад чотири тисячі мешканців щодня отримують інформацію про життя громади. Ми намагаємося пояснювати свою позицію, реагувати на звернення людей і створювати майданчики для обговорення та ухвалення рішень.
Скріншот з вайбер-каналу “Громада To day”. Суспільне Чернівці
— Якщо говорити про найуспішніші рішення команди, то що б ви назвали?
— Одним із найуспішніших рішень я б назвав розвиток сімейної медицини. Це один із небагатьох закладів, який за власно зароблені кошти зміг придбати мамограф. Завдяки цьому жителі громади мають можливість проходити обстеження, діагностувати та попереджати різні захворювання.
Також ми реалізували багато інших проєктів. Зокрема, відкрили ЦНАП, де люди можуть отримати різні послуги — від оформлення закордонного паспорта до отримання довідок.
Запустили централізований збір сміття. Це непростий процес, але ми постійно пояснюємо людям, чому це важливо. Крім того, у громаді працює мультимодальний термінал із інвестиціями близько 40 мільйонів доларів. Не знаю, чи багато громад можуть похвалитися такими комплексами та такою кількістю робочих місць.
— Які проблеми у громаді не вдається вирішити роками?
— Немає таких проблем, які неможливо вирішити роками. Є питання пріоритетності та ресурсів, через які деякі проблеми не вдається вирішити так швидко, як хотілося б.
— Зважаючи на ваш досвід — громада об’єднала дев’ять населених пунктів, і це відбувалося поетапно, — чи вважаєте ви реформу децентралізації виправданою?
— Хочу сказати, що реформа була виправданою, але не завершеною. Вона мала на меті сформувати самодостатні громади, і, мабуть, війна та початок повномасштабного вторгнення завадили повністю її завершити.
Глибока. Суспільне Чернівці
— Ви казали, що понад 700 жителів громади зараз у війську. Скільки у громаді полеглих, зниклих безвісти та полонених?
— Знаєте, чесно кажучи, я не рахую це як цифру, бо це наш біль. Їх багато. Водночас маємо і хороші новини — нещодавно один із наших жителів повернувся з полону. Ми дуже цьому радіємо і хочемо, щоб повернулися всі.
— Як у громаді підтримують родини військових, ветеранів, зниклих безвісти, полеглих та самих військових?
— Це постійна робота. Більше того, один із моїх заступників — військовий, і він займається саме питаннями ветеранської політики та цивільного захисту населення, бо має відповідний досвід.
У громаді також працюють сильні громадські організації. Наприклад, організація "Стихія", до якої входять дружини зниклих безвісти військових, а також організація матерів загиблих. Проводиться багато заходів.
— А яка саме підтримка є з боку громади? Чи отримують поранені фінансову допомогу?
— Щороку ми передбачаємо фінансову допомогу в межах різних програм. Це і заходи для ветеранів, і зустрічі, і поїздки на футбол чи риболовлю — усе, щоб люди могли поспілкуватися в неформальній атмосфері. Ветерани також працюють у громаді, і ми намагаємося допомогти їм соціалізуватися та знайти роботу.
— Чи отримують вони допомогу на лікування?
— Так, однозначно. Якщо людина отримує поранення, ми надаємо допомогу родині. Також щороку до Дня матері передбачаємо фінансову підтримку матерям загиблих. Окремо виділяємо допомогу тим, хто підписує контракт на службу, і тим, хто звільнився в запас.
Площа у Глибоці. Суспільне Чернівці
— Про які суми йдеться, якщо людина отримала поранення?
— Інколи ухвалювали рішення про допомогу у 20–30 тисяч гривень для однієї родини. Все залежить від важкості поранення.
— Тобто кожен випадок розглядаєте індивідуально?
— Так, індивідуально. Ми спілкуємося з родинами, матерями. Буває, що люди самі не звертаються, але якщо ми допомогли одній родині, то маємо допомагати й іншим. Також у нас є військові, які повернулися з полону. Для них ми купували путівки, щоб вони могли відпочити, підлікуватися та відновити комунікацію в сім’ї.
— Скільки людей із громади звільнили з полону?
— Станом на зараз із полону звільнили трьох жителів громади. Дякуємо Богу й сподіваємося, що всі рідні та близькі повернуться додому.
— У громаді є стенд із портретами зниклих безвісти та полонених військових. Наскільки доцільним є розміщення таких портретів, враховуючи, що людина може повернутися з полону або знайтися після того, як вважалася зниклою безвісти?
— Якщо людина повертається з полону, ми відповідно знімаємо фотографію або змінюємо її на герб чи інший елемент. Усі ці портрети розміщують лише за згодою родин. Ми хочемо, щоб не забували про людей, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.
Фото військових, які зниклі безвісти чи в полоні в Глибоці. Суспільне Чернівці
— Як у громаді зберігають пам’ять про полеглих військових?
— У нас є Алея Героїв, яку ми постійно оновлюємо. Я б сказав, що, фактично, це цілий меморіал. Також у громаді є окремі місця поховань героїв — у деяких селах родини виявили бажання ховати військових не на звичайних кладовищах, а біля церков.
Крім того, щороку проводимо різні заходи — забіги та марафони "Біжу за героя", вечори пам’яті, зустрічі з матерями загиблих. У школах організовують заходи за участю родичів та побратимів військових, які розповідають молоді про їхній подвиг.
Алея Слави у Глибоці. Суспільне Чернівці
— Торік із бюджету громади виділили 0,8% на сили оборони — за зверненнями військових частин. Чому саме така сума, а не більша?
— Ця сума — лише безпосередньо з бюджету. Але паралельно у нас діє багато благодійних ініціатив. Від початку повномасштабного вторгнення колективи шкіл, позашкілля та інших установ щомісяця скидаються — хтось одним відсотком зарплати, хтось піввідсотком. Так формується благодійний фонд, з якого допомагають військовим і жителям громади.
Крім того, ми майже щомісяця на сесіях виділяємо кошти на підтримку Збройних сил України, насамперед буковинських бригад, які до нас звертаються. Це, зокрема, 82-га бригада та підрозділи, де служать наші жителі й депутати. Наприклад, наш начальник відділу освіти Юрій Чубрей 153 дні пробув на передовій, тому ми допомагаємо і його підрозділу.
— Для порівняння: Рукшинська громада, яка має менший бюджет, торік виділила на сили оборони майже 10%. У вас — 0,8%. Чи могла б ваша громада виділяти більше?
— Сума допомоги залежить від можливостей бюджету. Паралельно ми фінансуємо лікарню, про яку вже говорив, де проходять реабілітацію військові не лише з нашої громади, а й з інших. Водночас інші громади цю лікарню не утримують.
Тому наше фінансування лікарні — це теж підтримка військових. Саме через такі бюджетні навантаження і виникає цей дисбаланс, але ми все одно допомагаємо настільки, наскільки дозволяють можливості громади.Читати ще
Читати ще
Гроші на Сили оборони: які громади Буковини спрямовують мільйони і чому деякі не можуть виділити й кілька тисяч
— Якими є ваші плани на цей рік?
— Якщо говорити про ветеранську політику, то цього року ми плануємо активізувати роботу в цьому напрямку. У 2024 році відкрили ветеранський хаб, а діяльність заступника, який нещодавно приступив до роботи, буде спрямована на розширення цієї підтримки в різних аспектах.
У нас також працюють фахівці з супроводу ветеранів, і вони досить якісно виконують свою роботу.
В інфраструктурному напрямку — це очисні споруди, про які ми вже говорили, а також продовження реконструкції парку. Ще одна наша мета цього року — забезпечити енергетичну незалежність громади. Один із проєктів, над яким працюємо, — встановлення сонячних електростанцій, щоб під час блекаутів основні відділення могли мати безперебійне живлення.
Ми маємо дизельні генератори, але з огляду на вартість пального — це дуже дорого, тому вже зараз готуємося до наступної зими. Також продовжуємо працювати над реформою освіти.
— Якщо говорити про проєкт для лікарні, то коли його почали?
— Зараз ми проводимо енергоаудит і визначаємо навантаження. Розрахунки покажуть, скільки сонячних панелей потрібно встановити. Після цього будемо подаватися до різних фондів.
Ми знаємо про програму "5–7–9це державна програма підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні, що забезпечує знижені відсоткові ставки (5%, 7%, 9% або навіть 0%) на фінансування інвестиційних проектів та поповнення обігових коштів. Різницю між пільговою та ринковою ставкою банкам компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва", яка дозволяє залучати кредитні кошти для енергоощадних заходів. Якщо вдасться отримати фінансування чи грантову підтримку, це буде дуже добре.
Також до нас приїжджав енергоменеджер, і ми обговорювали можливість залучення фінансування від GIZнімецьке товариство міжнародного співробітництва, воно реалізує проекти міжнародної технічної допомоги по всьому світу, зокрема активно працює в Україні з 1993 року для підтримки реформ. для реалізації цього проєкту. Думаю, за місяць-два матимемо повний енергетичний план і шукатимемо ресурси для його реалізації.
— Тобто, самостійно громаді зараз бракує грошей для такого проєкту?
— Так. Але навіть із залученням кредитних грошей це буде вигідно. Під час зимових відключень було дуже важко. Протягом одного дня ми витрачали до 400 літрів дизельного пального, щоб забезпечити роботу лікарні. Це дуже великі витрати. Тому ми розуміємо, що навіть якщо взяти кредит, то за рахунок використання сонячної енергії буде економічно вигідніше.
Глибоцька багатопрофільна лікарня. facebook/”Глибоцька багатопрофільна лікарня” Глибоцької селищної ради”
— Але лікарня належить до критичної інфраструктури. Її ж не мали б відключати?
— Цієї зими, як ви бачили, відключали й інші лікарні, які належать до критичної інфраструктури. Там є певні критерії, щоб потрапити до переліку критичної інфраструктури, заклад повинен мати відповідний обсяг споживання електроенергії. Якщо він менший — заклад не включають до цього переліку.
Тому цього року ні водоканал, ні лікарня не були у списку критичної інфраструктури. Але, Богу дякувати, ми підготувалися — мали резервні джерела живлення, і це дозволило нам пройти зиму.Читати ще
Читати ще
“Дороги потребують ремонту, але такі гроші відсутні”: інтерв’ю з головою Новоселицької громади на Буковині Нікорич
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
