Чому одні громади на Буковині можуть ремонтувати дороги, а інші

Одна з громад у Чернівецькій області, фото ілюстративне. Джерело: Суспільне Чернівці

У Чернівецькій області є 52 громади. Не всі з них є спроможними, тобто такими, що мають гроші не лише оплатити зарплати та комуналку у своїх бюджетних закладах, а й вкласти у розвиток громади. Суспільне Чернівці запитало директорку обласного департаменту фінансів Анжелу Дякову про те, скільки громад області спроможні, від чого це залежить та чи можуть громади заробляти більше.

Чому одні громади на Буковині можуть ремонтувати дороги, а інші — ні?

Будь-яка громада, згідно з бюджетним кодексом, спершу має оплатити заробітну плату та енергоносії у своїх бюджетних установах, каже Дякова. Все решту — після цього.

"Якщо 95% займають саме ці видатки, то за 5% дорогу не можеш зробити", — каже Дякова.

Дорога у селі Михайлівка, яку почали ремонтували, коли через ями перестав їхати громадський транспорт. На частині дороги у Михайлівці розпочали ремонт. Фото: Василь Салига/Суспільне Чернівці

За її словами, кожна громада області має потенціал — у когось він менший, у когось наближається до розкриття, наприклад, розвинутий уже на 90%, а в когось на 50%.

"І саме робота громад і їх керівників — це титанічна праця. Була така ейфорія, коли лише створили громади, бо держава підтримувала громади, перші два роки вони отримували субвенцію на розвиток. Вони могли робити дороги, придбати транспорт для комунального підприємства. А коли створили всі громади по Україні, підтримку припинили й дали важелі впливу в органи місцевого самоврядування. Працюйте — інвентаризуйте землю, легалізуйте бізнес і так далі", — каже Дякова.

Які громади спроможні

У Чернівецькій області є 52 територіальні громади. Вони різні по бюджетах, населенню, території. Загальний обсяг бюджетів громад — 12,5 мільярдів гривень.

"Це досить значний фінансовий ресурс. Але він сконцентрований більше у тих громадах, які ми називаємо спроможними. І, звичайно, менший ресурс в громадах, які є малочисельними, в які ввійшли декілька сіл", — каже Дякова.

Одна з віддалених гірських громад, де медики ходять пішки до пацієнтів через неможливість проїхати авто. Суспільне Буковина

Коли аналізують фінансову спроможність, враховують 11 показників. Вони визначають, наскільки громада могла б розвиватися. Зокрема:

доходи на одного мешканця,
видатки на одного мешканця,
питома вага заробітної плати в загальній кількості видатків,
можливість здійснювати капітальні видатки,
можливість здійснювати розвиток,
відсоток, який спрямовується на захищені статті видатків: оплата праці, енергоносії, комунальні послуги, харчування в садках і школах. Якщо 85-90% йде на фінансування цих витрат, громада не має можливості розвиватися.

За результатами 2023 року в області спроможні п'ять громад. Це ті громади, які свої витрати на 60-85% покривають своїми доходами. За словами Дякової, це висока спроможність, бо таких громад в Україні небагато.

Чернівецька,
Новодністровська,
Магальська,
Хотинська,
Глибоцька.

Деякі громади у 2022 та 2023 році розвивались через те, що на їх території військові частини. Тому зараховувалось "військове" ПДФО.

"Це не була заслуга громади в тому, що вони створили робочі місця. Це так сталось. Заслуг голови громади могла бути в тому, якщо дали якісь приміщення", — каже Дякова.

Читати ще

Читати ще «Військовий» ПДФО у держбюджет: як на рішення реагують голови громад Буковини та на що витрачали ці гроші

Ще 9 громад покривають свою потребу у видатках на понад 50%.

33 громади мають середню спроможність — покривають свою потребу у видатках від 25% до 50%.

10 громад мають спроможність менш як 25%:

Рукшинська,
Усть-Путильська,
Карапчівська,
Кам'янецька,
Красноїльська,
Банилівська
Сучевенська,
Чудейська,
Конятинська,
Петровецька.

"За минулий рік ці громади справились зі своїми обов'язками з надання соціальних послуг. Вони виплатили зарплати, але не мали можливості розвиватись", — каже Дякова.

Як громади можуть отримати більше грошей до бюджету: приклади

У Чернівецькій громаді під час інвентаризації у двох мікрорайонах міста виявили понад тисячу необлікованих земельних ділянок. Через це до міського бюджету не надходили гроші з їхньої оренди та земельного податку.

Читати ще

Читати ще Додаткові 70 млн грн до бюджету чи «кіт в мішку»: що про інвентаризацію земель кажуть у міськраді Чернівців та депутати

"Така ж ситуація у громадах. Це має знати голова громади. Перше, що він мав би зробити, прийшовши на посаду, зробити інвентаризацію всього майна громади: хто користується, відколи", — каже Дякова.

У одній з громад було перевиконання плану через те, власники нерухомості сплатили борг з податку на майно. До бюджету планували надходження 10 мільйонів, а надійшло 11-12. Коли це аналізували, голову громади спитали, чи створювали нові робочі місця. Він пояснив, що були борги з податку на майно кілька років — власники внесли разові платежі 500 тисяч, 800 тисяч гривень.

"У нас сьогодні є дуже багато питань по тому, що 20 років тому люди викупили колгоспи, паї, ферми й так далі. Вони проживають у Чернівцях, ніхто там не платив ніяких податків, бо вони кажуть: "Я не здійснюю свою діяльність, я нічого не роблю, за що я маю платити податок?". Але вже сьогодні громади виявляють, бо немає значення, що ти живеш у Чернівцях — ти маєш майно на території громади. Будь добрий, заплати за нього", — каже Дякова.

Деякі громади беруть участь в грантових проєктах. Раніше Суспільне Чернівці розповідало, як у Хотинській громаді створили Агенцію розвитку й вона залучила в громаду 80 мільйонів гривень гранту:

Читати ще

Читати ще «Залучили в громаду 80 млн грн грантів». Як працює Агенція розвитку в Хотині Чернівецької області

У Новодністровській громаді, наприклад, багато підприємств, які були зареєстровані у центральній та східній Україні перереєструвалися у громаді і є платниками податків у Новодністровській громаді.

"Але є громади, в яких і бізнесу немає, лише бюджетні установи. Ми аналізували, хто торік сплатив найбільше ПДФО. Це сили безпеки оборони, на другому місці — бюджетна сфера, а далі з дуже великим розривом — сільське господарство, лісове і промисловість. А для того, щоб бюджети розвивалися, саме ці галузі мали б сплачувати найбільше", — каже Дякова.

Також, за словами Дякової, громади можуть податися для отримання субвенції з державного бюджету. Крім цього, з обласного бюджету надають підтримку для громад, які мали б розвиватись, але через об'єктивні чинники не можуть цього зробити.

"Стараємось підтягувати ці громади, щоб вони брали участь в проєктах і розподілі тих грошей, які надходять з держбюджету", — каже Дякова.

Деякі громади мають більше можливостей через те, що розташовані ближче до Чернівців: більше населення, надходжень та роботи. Але, за словами Дякової, є й інші можливості, окрім податків на доходи фізичних осіб. Наприклад, єдиний податок або ж новий податок, запроваджений наприкінці минулого року, які будуть отримувати громади — мінімальне податкове зобов'язання.

"Ми ще навіть не змогли спрогнозувати надходження від цього податку, бо громади почали його отримувати приблизно у листопаді. Цей податок будуть сплачувати ті, хто користується насправді землею. Якщо землю здають в оренду, то орендар. Але ми знаємо, що у багатьох неоформлені взаємовідносини, немає договорів. Цей новий податок має "вивести на світло" ці взаємовідносини, бо якщо орендар не заплатить, то має заплатити власник паю чи земельної ділянки. Тому люди, які здають в оренду землю неофіційно, змушені будуть або самі платити податок, або укладати договори й ці повноваження перекладати на орендаря", — каже Дякова.

Чи всі громади отримують дотації?

У 2023 році Чернівецька громада не отримувала базову дотацію, каже Дякова. У 2024 році Чернівецька і Новодністровська не отримують базової дотації, оскільки вони є найбільш спроможними. Чернівецька на 82% забезпечує себе власними доходами, Новодністровська — 79%.

Але ці громади і не мають реверсної дотації в цьому році. У попередніх роках деякі громади мали реверсну дотацію: Чернівецька, Новодністровська, Вікнянська. Вони віддали гроші державному бюджету, державний бюджет перерозподілив і віддав базовою дотацією іншим громадам. Це відбувається за затвердженою формулою.

За словами Дякової, усі бюджети й так само громади отримують дотації. Бюджетна система України визначає 10 принципів, один з яких — справедливість. Тобто умовно багатші бюджети діляться з біднішими бюджетами. Цей процес зациклений і взаємопов'язаний. Бідніші громади отримують більше базової дотації, громади з середньою спроможністю отримують менше базової дотації.

"Формула для базової дотації передбачає надходження ПДФО на одного жителя. Враховуючи, що Чернівецька область є найменшою і за статистикою одна з тих, що мають найнижчі середні зарплати, то кожна громада порівнюється з середнім показником по Україні, і цю різницю, яка до середнього показника в Україні, 80% додається з держбюджету шляхом базової дотації", — пояснює Дякова.

У 2023 році з "військового ПДФО" місцеві бюджети, в тому числі й обласний, отримали 1,2 мільярда гривень. Це досить значна сума, каже Дякова.

"Якщо ми отримали "військове" ПДФО, воно коригувалось базовою дотацією. Значить, всі бюджети торік мали менше базової дотації. На цей рік було виключено "військове" ПДФО і вже це врегульовувалося базовою дотацією. Але це вплинуло на 10 громад, які мали великі надходження — 40 мільйонів, 70 мільйонів. На інші 40 громад повернення військового "ПДФО" у держбюджет ніяк не вплине — у них не змінились платники цього податку. Якщо громади мали 200-400 тисяч гривень надходжень з "військового" ПДФО, то це суттєво не вплинуло", — каже Дякова.

Повернення "військового" ПДФО критичне для Селятинської громади, оскільки там є прикордонні пункти й торік там надійшло 5,5 мільйонів гривень "військового" ПДФО, каже Дякова. Для громади це дуже відчутно, бо, по-перше, ця громада гірська, по-друге, дуже залежна від державного бюджету. Також повернення "військового" ПДФО критичне для Герцаївської громади, бо вона також прикордонна, каже Дякова.

Читати ще

Читати ще Скільки торік заробили міські громади Буковини та їхні голови — рейтинг