Керівниця відомого краматорського творчого колективу, Зразкового вокального ансамблю Melody Ганна Главчева дуже любить своїх вихованців, підтримує їх і продовжує спілкування з тими, хто вже обрав свій шлях у житті.
Зразковий вокальний ансамбль Melody може пишатися своїми випускниками. Багато хто з них вирішив зв’язати своє життя з музикою і вже став відомим виконавцем, а у когось ще все попереду.
«Східний проєкт» з радістю підтримав проєкт Ганни Главчевої «Студентські роки випускників Melody в режимі воєнного часу». Він розповість читачам про творче життя учасників відомого краматорського колективу.
Даніела Лебедєва, випускниця Melody 2016 року, закінчила у цьому році Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського музикознавчий факультет (кафедра академічного співу та оперної підготовки).
— Даніело, вітаємо тебе з закінченням консерваторії! Розкажи як війна вплинула на твоє життя та творчу діяльність?
— Дуже тяжко бути в постійному песимістичному настрої, іноді треба знаходити плюси навіть там, де це неможливо. Що я і намагалася зробити з самого початку війни. Я знайшла один, на мій погляд, великий плюс, це те, що будучи зараз в свідомому віці я розумію наскільки правильно і точно був зроблено вибір моїми батьками багато років тому. Я вдячна, що колись доля звела мене з музикою, бо до сьогодні вокал це єдине, що не дає мені опустити руки, змушує рухатися далі.
Для мене моя сфера діяльності це на даний момент єдине в чому я можу бути впевнена і повністю щира, це те, завдяки чому я можу проявити себе, розповісти, донести яку-небудь інформацію до людей. Іноді мені здається, що ні в жодної мові не знайти тих слів, які говорить музика. Не треба бути музикальним експертом, щоб її чути та розуміти. Через війну я зайвий раз переконалася, що іду своїм шляхом і повернути кудись я просто не маю права. Адже в такі важкі періоди в житті повинно бути щось, що рятує від суму та депресії. І для мене це є музика.
— Як проходили твої уроки з вокалу онлайн? Як реагували на це сусіди?
— Насправді сусіди погано реагували, тому, що оперний звук дуже гучний, об’ємний, резонаторний і його чути далеко за межами вікон і стін. Так як за час війни я змінила багато місць проживання, десь мій спів був більш-менш доречним, не так багато людей висловлювали своє невдоволення, десь навіть мені аплодували, а десь інколи робили зауваження. Ще на початку війни, коли люди знаходились в важкому емоційному стані, а іноді переживали трагічні моменти життя, спів точно був недоречним, а тим паче за стіною. Тому я іноді сама перед заняттями вокалом хвилювалася за це, як відреагують сусіди. Але всюди треба шукати вихід. Перебуваючи у Дніпрі, я пішла в оперний театр та звернулася до художнього керівника з проханням виділити мені кабінет для занять. Деякі учбові заклади не мали такої можливості із-за онлайн навчання. Останні пів року на 4 курсі я займалася в своїй консерваторії зі своїм професором особисто. І це колосальна різниця між дистанційною роботою і заняттями в класі. Хоча онлайн навчання допомагає аналізувати своє виконання, знаходити самостійно свої недоліки, все одно це не порівняти з очною формою навчання. 1 місяць роботи в класі прирівнюється до 2-3 місяців роботи в онлайн форматі.
— Чи були в тебе цікаві знайомства, які вплинули на твоє творче життя?
— За період війни я познайомилась з багатьма відомими виконавцями України, цікавими викладачами, які давали свої поради щодо мого подальшого розвитку. Але, мені здається, зустріч з професором Болдирєвим Володимиром Олександровичем ще 5 років тому стала для мене значною подією у моєму творчому житті. Кожен день, кожен урок не проходив без його історії, його прикладів з особистого життя. Він дав мені зрозуміти, що у кожної людини свій тернистий шлях до успіху і кожен повинен його пройти, долаючи всі перешкоди. І якщо він зміг, то і я зможу. На мене ця людина покладає певну надію і віру і я не маю права його підвести. Це мене дуже надихає та окриляє.
— Чи поєднуєш ти навчання і роботу?
До війни деякий час я поєднувала роботу і навчання у Харкові. Працювала і викладачем в вокальній студії, і в філармонії. Дуже складно було працювати в нічних закладах-караоке, коли працюєш до ранку, а потім ідеш на лекції. А ще більш тяжко здавати при цьому сесію. Але ж я впоралася з цим нелегким періодом в своєму житті.
— Які в тебе є плани для особистого саморозвитку?
— Є така ідея організувати майстер-класи або курси онлайн для вокалістів, які вже мають якісь базові знання. Розповісти учням особисті фішки і як до цього прийти скоріше, ніж колись прийшла я, в яку сторону треба думати. Також я планую в цьому році вступити до магістратури та вчитися далі.
— Бажаємо тобі здійснення мрій та успішної співочої кар’єри!