Роман Безсмертний. фото з відкритих джерел
Питання статусу Мелітополя, як і інших окупованих Росією територій, залишається принциповим для міжнародного права та політики США й України. Незважаючи на періодичні інформаційні вкиди про нібито можливе визнання анексії Криму чи інших українських міст, ані Вашингтон, ані Київ не мають жодних юридичних чи політичних підстав визнавати окуповані території російськими.
Міжнародне право та Конституція України: анексія є нікчемною
Як підкреслює дипломат Роман Безсмертний, усі дії Росії щодо анексії, захоплення й окупації українських територій, зокрема Мелітополя, є нікчемними з точки зору норм міжнародного права та Конституції України. Тимчасова окупація не дає жодних підстав для визнання цих земель російськими жодною країною світу. Навіть якщо Росія здійснює фактичний контроль, юридично ці території залишаються частиною України, а відповідальність за все, що там відбувається, несе виключно держава-агресор.
Прецедент неможливості визнання
Україна, США та Європа не можуть визнати окуповані території частиною Росії за жодних обставин. Будь-які дії, вчинені під тиском або внаслідок тимчасової воєнної ситуації, не мають юридичної сили з моменту їх укладення — це закріплено в Статуті ООН та українському законодавстві. Усі територіальні поступки, оформлені під тиском, вважаються недійсними.
«Ні Україна, ні Сполучені Штати, ні Європа не мають можливості визнати окуповані території територіями Російської Федерації, що б не відбувалося… будь-які дії, вчинені Україною під тиском Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки чи когось іншого, відповідно до статуту ООН є недійсними з моменту їх укладення», — підкреслює Роман Безсмертний.
Окупація — не привід для визнання
Навіть якщо Росія тимчасово контролює Мелітополь, це не дає їй права змінювати статус міста. Будь-які спроби замінити поняття «окупація» на «юридичний контроль» чи «фактичний контроль» — це маніпуляція, яка не має правових підстав. Міжнародна спільнота, попри тиск чи втому від війни, не може легітимізувати силове захоплення території, інакше це зруйнує всю архітектуру міжнародної безпеки.
Навіть якщо у межах переговорів обговорюються різні формули припинення вогню, не йдеться про визнання російської юрисдикції над Мелітополем чи іншими містами — максимум, що може обговорюватися, це тимчасовий статус або відмова від військового шляху їх повернення, але не юридичне визнання анексії.
