Александр Гвоздик, фото — boxingscene.com
У ніч із суботи на неділю два відомі українські боксери – екс-чемпіон світу у напівважкій вазі Олександр Гвоздик та перспективний надважковаговик Віктор Вихрист – провели свої поєдинки. Для Гвоздика бій став першим з 2019 року, Вихрист зазнав першої поразки у професійній кар’єрі. Аналізуємо поєдинки Гвоздик – Обандо та Вихрист – Перо, оцінюючи їхні наслідки для українців.
Неоднозначний бій Гвоздика
Одразу зазначимо. Дивним повернення українця видається з огляду на заслуги та титули Олександра, а також рівень його опозиції у всіх (!) попередніх поєдинках на професійному рингу.
Читайте також: Гвоздик переміг у першому бою після повернення в бокс
По-перше, суперник. До суботнього вечора Олександр жодного разу у своїй профі-кар’єрі не бився з бійцями із негативним рекордом. Найгірші послужні списки серед 18 попередніх опонентів Олександра мали Ламонт Вільямс (5-5-1) і Міхаель Гбенга (20-20) у третьому та шостому поєдинках Гвоздика у профі. Зазначимо, що перший бій з українцем Гбенга провів із рекордом 19-12 – за рік між боями гонець провів вісім поєдинків, унікальний випадок.
Читайте також: Бій Усик – Ф’юрі. У чому поки що проблема в організації
Більше того, спочатку Гвоздик 11 лютого мав битися з аргентинцем Хорхе Мірандою, проте чи не за день дою бою українцю змінили суперника. Чому так сталося, невідомо. Принаймні якихось публічних пояснень такого рішення не було. Зрозуміло, що у такій ситуації вибору особливо не було, але мексиканець Жозуе Обандо – максимально дивний варіант. Він не лише більшість боїв провів у суперсередній вазі, поступившись у шести останніх поєдинках, а й мав негативний рекорд: 20 перемог, 35 поразок та дві нічиїх.
Олександр Гвоздик, Mikey Williams / Top Rank
По-друге, дивацтва з категорією. Повторимося, Обандо – суперсередньоваговик. Але перед боєм із Гвоздиком мексиканець показав на терезах 86,862 кг (ліміт суперсередньої ваги – 76,2 кг). Але тут ще можна пояснити це тим, що Жозуе не готувався саме до цієї дати і цього бою і був просто екстреним варіантом. Але річ у тому, що і Гвоздик на зважуванні показав 83,87 кг – що на 4,5 кілограма більше, ніж ліміт напівважкої ваги. Не знаємо точно, чи готувався Олександр до повернення саме у напівважкій вазі (можливо, його організм здатний «ганяти» пару кілограм за день), чи все стало зрозуміло з категорією після зриву варіанту з Мірандою.
По-третє, рівень шоу. Так, Гвоздик проводив перший поєдинок після тривалого простою. Так, у нього зараз немає промоутерів, тим більше таких потужних, як був Top Rank. Але все ж таки вечір боксу, м’яко кажучи, не відповідав рівню українця при всіх розкладах. Жодного бою більше шести раундів, лише два бійці, у яких кількість боїв у профі була більше 20-ти (обидва з негативним рекордом), дивна арена тощо…
Гвоздик переміг рішенням суддів, не зумівши виграти до фінального гонгу опонента. А, мабуть, найкраще мотивацію та сам бій ще перед поєдинком охарактеризував сам українець. «Підтримуючи себе у формі, відвідуючи зал, спарингуючи час від часу, я зрозумів, що знову став «голодним». То чому б не спробувати повернутись? Подивимося, що з цього вийде. Я мотивований і ладен йти в бій. Я вважаю, що підняти прапор України у будь-якому куточку світу – це безумовно додаткова мотивація для мого народу. І, ви розумієте, у ці лихоліття – це одна з вагомих причин мого рішення повернутися», – говорив Олександр. Ці завдання, як і виграти, він здійснив. Що буде далі – побачимо.
Вихриста пригальмували
Набагато серйозніше значення суботній поєдинок може мати для іншого українського боксера – супертяжа Віктора Вихриста. Українець у США достроково програв кубинському проспекту Леньє Перо, отримавши першу поразку у кар’єрі. Невдача ще образливіша, враховуючи той факт, що на момент зупинки бою українець вів за очками і мав усі шанси виграти перший пояс у кар’єрі – WBA Fedelatin, що належить Перо.
Про те, що кубинець – поки що найнебезпечніший і найсерйозніший суперник у кар’єрі Вихриста, ми писали ще до бою. Просто повторимо пару моментів, що робили кубинця фаворитом протистояння: відмінна аматорська кар’єра (перемоги над великими кубинськими боксерами), грамотний тренер (Боб Сантос претендував на звання тренер 2022 року), грамотний менеджмент та хороша школа.
Віктор Вихрист. Фото – facebook.com
Описувати перипетії поєдинку немає сенсу. Так, можливо, вплинув брудний удар Перо нижче пояса у шостому раунді. Можливо, рефері рано зупинив бій, а Віктор прийшов би до тями. Але результат поєдинку це не скасовує.
Перемога над Перо виводила б Вихриста в топ-25 супертяж світу. Поразка – залишила десь у п’ятому десятку плюс серйозно похитнуло подальші перспективи. Точніше сказати, швидкість досягнення поставленої мети. Так, наприклад, трапилося з перспективним також українським надважковаговиком Олексієм Мазикіним, який після програшу на той момент ще одному нашому проспекту Тарасу Біденку (говорили, що двох непереможених українців спеціально звели в одному поєдинку в 2006-му році, щоб визначити на кого робити ставку у майбутньому), так і не зміг вийти на топ рівень.
Читайте також: Ф’юрі: Переговори про бій з Усиком тривають. Поки що одні розмови, а рішення немає
Ні, Вихрист і з таланту, і з досвіду перевершує згаданих боксерів. Одна поразка на плюс-мінус ранньому етапі кар’єри і в надважкій вазі – не вирок, однак повторимося: українець як мінімум втратив шанс та час. Якщо, звичайно, промоутери не домовляться про реванш із Перо. У що, щиро кажучи, не віриться. Навряд чи це потрібно команді кубинця, і сумнівно, що його зараз захоче українець.
Анатолій Здоровець
