Фото: Адам Шульц/Білий дім
Візит Джо Байдена до Німеччини — його останній міждержавний візит на посаді президента США. Після чергових виборів президента, від участі у яких Байден відмовився, – заслужена пенсія.
Що чекає на президента-пенсіонера, якими пільгами користуються експрезиденти в США і чим вони займаються на дозвіллі, з’ясовував кореспондент Коротко про.
Пенсія – майже 220 тисяч доларів
Після закінчення своєї служби експрезидент залишається на утриманні уряду та має різні привілеї – від постійної охорони до особистого офісу. Згідно з підрахунками Фонду національного союзу платників податків, чотирьом експрезидентам США — Джиммі Картеру, Біллу Клінтону, Джорджу Бушу і Бараку Обамі — з 2000 по 2020 рік надали пільги і бонуси на загальну суму 56 млн доларів.
До 1958 року президенти США не отримували жодної спеціальної пенсії після виходу з Білого дому. Її запровадили після того, як Гаррі Трумен зіткнувся з фінансовими проблемами, відслуживши свій президентський термін.
Згідно з законом про колишніх президентів, який ухвалили 1958 року, їм виплачують пенсію, забезпечують витрати на помічників та офіс, а також на охорону силами Секретної служби. Все це за рахунок американських платників податків.
З державної скарбниці колишнім президентам щорічно виплачують суму, що дорівнює зарплатні міністра. Нині це 219 тисяч доларів мінус податки. Якщо колишня перша леді залишиться вдовою, вона може розраховувати на особисту пенсію — 20 тисяч доларів на рік до кінця життя.
Першим екс-президентом із державною пенсією став Гаррі Трумен. Фото: theclio.com
Довічна охорона та офіс
Експрезидент США та колишня перша леді отримують довічну охорону. Під захистом Секретної служби, бюджет якої сягає майже 2 мільярдів доларів, також перебувають їхні діти до 16 років. Як альтернатива — екслідер може відмовитися від охорони, а щорічно запросити до 1 млн на подорожні витрати та забезпечення безпеки для себе і до 500 тис. для дружини.
На подальше утримання офісу колишнього президента та його працівників держава виділяє 150 тисяч доларів на рік перші два з половиною роки, потім – 96 тисяч доларів, тобто вісім тисяч на місяць.
Президент має право сам обрати місце, де буде цей офіс, а Адміністрація загального обслуговування (агентство, яке займається господарським обслуговуванням держорганів) зняти приміщення та оснастити його технікою та меблями.
Колишніх президентів, їхніх дружин, вдів та неповнолітніх дітей лікують у військових шпиталях, проте за страхування вони платять самі. Довічне медичне страхування отримують лише експрезиденти, які провели на своїй посаді щонайменше п’ять років. Тобто лише ті, хто зміг переобиратись на другий термін. Вони можуть звертатися до шпиталів для ветеранів та покривати 75% своїх медичних рахунків за рахунок платників податків.
Наприклад, лікування Дональда Трампа від коронавірусу коштувало б йому приблизно 100 тис. доларів, якби не медпакет президента. Це лише з урахуванням експериментальних ліків та перебування у військовому шпиталі.
Завдяки медпакету президента Дональду Трампу вдалося заощадити на лікуванні ковіда. Фото: cdn.cfr.org/
Державний похорон
У разі смерті президента або першої леді їх проводять в останню подорож з усіма державними почестями, включаючи співчуття від чинного глави держави. Церемонія похорону може тривати кілька днів і стає заходом національного масштабу. На неї часто збираються не лише політики, родичі та прості громадяни, а й представники іноземних держав.
У вартість похорону входить військовий ескорт, військовий оркестр, поліцейський кортеж, залп із 21 гармати та інші ритуальні послуги. Кожен президент США має право бути похованим на Арлінгтонському національному цвинтарі у Вашингтоні. На практиці це трапляється рідко, поки там лише двоє — Вільям Тафт і Джон Кеннеді. Решта колишніх лідерів заповідала поховати себе в їхніх рідних штатах.
Всі президенти США здобувають честь бути похованими на Арлінгтонському цвинтарі. Однак насправді тут могили лише Джона Кеннеді (на фото) та Вільям Тафт. Фото: Tim Evanson/commons.wikimedia.org
Пенсія – це лише початок
На пенсії колишні американські президенти вільні займатися, чим їм заманеться. Викладати, писати книги, читати лекції, займатися бізнесом та інше.
Так, 39-й президент США Джиммі Картер почав викладати в Університеті Еморі в Атланті. Потім започаткував неурядовий інститут Центр Картера. Як переговорник представляв Штати в кризових регіонах — Північній Кореї, Ефіопії, Уганді, Боснії, Судані. Саме за це у 2002 році Картер був удостоєний Нобелівської премії миру.
41-й президент Америки Джордж Буш-старший після виходу на пенсію почав консультувати синів. І досить вдало. Джордж Буш-молодший двічі переобирався президентом США, Джеб Буш – вісім років перебував на посаді губернатора Флориди і довго вважався серйозним претендентом на пост президента, який змінить Обаму. Буш-старший також чудово заробляв лекціями — гонорар лише за одну з них сягав 75 тисяч доларів.
42-й президент Білл Клінтон відкрив Фонд Клінтона. Проєкт заточено на гуманітарні завдання – боротьба з епідемією ВІЛ, глобальною зміною клімату, бідністю, руйнуванням довкілля. Платні лекції теж ніхто не скасовував. А ще свого часу на прохання генсека ООН Пан Гі Муна Білл допомагав постраждалим від землетрусу на Гаїті.
Після звільнення з посади президента Білл Клінтон, наприклад, став веганом з метою підтримки здоров’я. Фото: aarp.org
44-й президент Барак Обама після виходу на пенсію заявив, що хоче готувати молоді кадри. “У нас є неймовірно талановиті молоді люди, ентузіасти, — пояснював Обама. — Я зустрічав їх і в складі своєї передвиборчої команди, і в різних громадських організаціях і ініціативних групах, які займаються проблемами глобального потепління, охорони довкілля, реформами кримінального права або боротьбою за підвищення зарплат та доступу медичну страховку». А ще у планах 44-го президента заснувати Президентський центр – щось на кшталт курсів для вирощування політичних лідерів.
Також Обама пише мемуари. Контракт на видання кількох його книг оцінили у 30 мільйонів доларів.
Барак Обама на пенсії насолоджується життям. Фото: Jack Brockway/Virgin.com
До речі
Смерь Рейгана стала національним днем жалоби
Особливо показовим стало прощання з 40-м президентом США Рональдом Рейганом. День похорону президент Джордж Буш-молодший оголосив національним днем жалоби.
Труну встановили на катафалку Авраама Лінкольна, і траурний кортеж вирушив у п’ятимільну поїздку до Вашингтонського національного собору, де мала відбутися державна похоронна служба.
На прощання зібралося близько чотирьох тисяч людей, включаючи президента та першу леді, колишніх президентів Джорджа Буша-старшого та Барбару Буш, Джеральда та Бетті Форд, Джиммі та Розалін Картер, а також Білла та Хілларі Клінтон. Також були присутні члени Конгресу, колишні та чинні губернатори.
Іноземні гості приїхали висловити останні почесті зі 167 країн. Серед них понад 40 колишніх та нинішніх глав держав та урядів, генеральний секретар ООН Кофі Аннан та президент Європейської комісії Романо Проді. Очолювали високопоставлених гостей колишній президент Радянського Союзу Михайло Горбачов, колишній прем’єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер, колишній прем’єр-міністр Канади Брайан Малруні та принц Уельський — принц Чарльз, який представляв королеву Єлизавету ІІ.
Публіка прибувала зі швидкістю 2000 чоловік на годину протягом усієї ночі. Загалом близько 108 000 осіб відвідали президентську бібліотеку, щоб попрощатися з експрезидентом.
Похорон Рейгана. Труну встановили на катафалк Авраама Лінкольна. Фото: Вікіпедія
