Катові, перевзутому підполковнику, а тепер ще й ректору псевдо-вишу з дивацтвами, загрожує до 15 років за ґратами. У відповідь на звинувачення фейковий ректор прикрився не менш фейковою вітчизною. Мовляв, інакше не міг…
Що відрізняє більшість колаборантів від нормальних людей? Деякі з них, як стадо йде, куди поманили шматком хліба, а деякі феєрично намагаються побудувати кар'єру, використовуючи часи смути на повну. Ось і Андрій Чуйков у 2014 році вирішив, що зловив удачу за хвіст.
Він вирішив поставити на кін усе, і публічно відмовився від звання українського підполковника. Шоу одного актора не залишилося непоміченим, і коли росія напала на Україну, Чуйков влився в "русский мир" з усією пролетарською пристрастю. Щоправда, вже встиг здобути славу самозакоханого покидька і божевільного реформатора, який відривається в окупації, як востаннє. Але це нюанси, зрештою, вище голови не стрибнеш…
Отримавши підозру в державній зраді та посяганні на територіальну цілісність України, Чуйков не придумав нічого кращого, як використати це звинувачення як чергову "хвилину слави". Він заявив, що жодного разу не пошкодував про свій вибір служити Росії, і підготував докладний життєпис свого шляху зради.
У ньому повідав про "світлі ідеали", які змусили його 2014 року зрадити батьківщину, поскаржився на "мерзотників і катів", які погрожують його колегам по колоборації на окупованих територіях, і навіть пообіцяв розібратися з бандерівцями.
Ніяк збирається задіяти в цих цілях єнота, який екстернатом здобуває освіту в окупаційному недовузі? Але сміх сміхом, а словесні пасажі Чуйкова СБУ, очевидно, зацікавлять мало. Про цю балакучу голову все й так відомо. А от представникам "отечества, своей россии", про яку пафосно віщає зрадник, варто замислитися. Якщо, звісно, є чим. Не дарма ж у народі кажуть, що більша і гучніша зрада, то більше вона схожа на відданість…
