У Міністерстві охорони здоров’я поінформували про роботу реформованої служби екстреної медичної допомоги з 1 квітня. Як передає кореспондент УНІАН, про це представники МОЗ та Національної служби здоров’я повідомили на прес-конференції у Києві.
За словами т.в.о. голови НСЗУ Оксани Мовчан, наразі служба готова укласти перші 25 контрактів на надання екстреної медичної допомоги із 24 обласними центрами “екстренки” та центром у Києві. Мовчан зазначила, що з 1 квітня по 31 грудня 2020 року на оплату екстреної допомоги НСЗУ направить 4,7 млрд грн, що на 800 млн грн більше, ніж минулого року.
“Раніше тариф на “екстренку” відрізнявся в областях, а зараз він єдиний — обрахований на одну особу — дорівнює добутку обласного населення або населення Києва на тариф”, — сказала вона.
При цьому Мовчан уточнила, що при цьому в усіх регіонах планується врахувати чисельність внутрішньо переміщених осіб.
Отриманими коштами самостійно може розпоряджатися керівник центру екстреної меддопомоги, розподіляючи їх на свій розсуд. Своєю чергою заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Луфер зазначив, що цього року держава виділить близько 1 млрд грн на закупівлю автомобілів “швидкої допомоги”, розбудову диспетчерських центрів та обладнання центрів з підготовки та навчання співробітників служби екстреної медицини.
За його словами, щороку парк автомобілів “швидкої допомоги” планується оновлювати на 25%, щоб за 5 років вийти на постійне оновлення. Луфер також повідомив, що до пацієнта у місті “швидка” має доїжджати за 10 хвилин, а поза містом — за 20 хвилин.
“Щоб це зробити, слід розробити маршрути, проаналізувати статистику викликів, карти викликів…, щоб ми могли побачити, звідки більше викликів і куди за потреби слід змістити бази локації машин. Для цього й створена система «Централь-103», яка дозволить скеровувати на виклик не вільну машину, яка є на базі, а направляти вільну машину, яка знаходиться поруч”, — уточнив заступник міністра.
Крім того, Луфер додав, що до 1 квітня госпітальні ради кожного регіону розроблять маршрути “швидких” для пацієнтів, яким необхідна інтенсивна терапія.
“Зараз норматив, яким ми користуємось, — це до 60 хвилин до лікарні від пацієнта — це те, що ми маємо витримувати для того, щоб встигнути по більшості патологій і потрапити в терапевтичне вікно, коли лікування ефективне, і ми можемо врятувати людині життя”, — зауважив він.
Заступник міністра також повідомив, що цього року планується розробка і впровадження великого проекту з інтеграції інших служб до системи надання екстреної допомоги, зокрема поліції, пожежників або спеціально навчених волонтерів, які готові надавати допомогу у разі виникнення великих катастроф.
Директор Департаменту комунікацій Нацслужби здоров’я Тетяна Бойко уточнила, що екстрена медична допомога надаватиметься кожній людині, незалежно від того, чи підписала вона декларацію з сімейним лікарем.
Як повідомлялося раніше, з 1 квітня в Україні впроваджується гарантований пакет медичних послуг, який включає первинну допомогу, екстрену, амбулаторно-поліклінічну — це послуги профільного лікаря, до якого направив сімейний лікар; стаціонарну; паліативну медичну допомогу — обслуговування невиліковних хвороб (знеболення, допомога родинам пацієнтів, підтримка життєдіяльності, догляд за пацієнтом); медичну реабілітацію; медична допомога у зв’язку з пологами; реімбурсація лікарських засобів («Доступні ліки»).
