Фото: ФБ Черкаська обласна прокуратура
У 2022 році винесено 250 вироків у справах щодо ухилянтів, а у 2023 році – близько 300. Зараз в Національній поліції знаходиться понад 9000 таких кримінальних проваджень, 2600 обвинувальних актів направлено до суду. Такі дані в інтерв’ю “Цензор.НЕТ” навів перший заступник голови НПУ Максим Цукірідзе.
В Україні триває мобілізація, і декому доводиться робити для себе вибір: йти у військо чи на лаву підсудних. Чи рятує остання від мобілізації, на що орієнтуються суди, обираючи покарання, за що можуть виправдати — розбиралася журналіст Коротко про.
“Перебував у періоді безперервного пияцтва”
Кримінальна відповідальність настає, коли військовозобов’язаний пройшов ВЛК, був визнаний придатним або обмежено придатним, але не з’явився до ТЦК та СП за мобілізаційним розпорядженням, яке в народі називають бойовою повісткою. Військкоми подають дані на таку людину в поліцію, там відкривається провадження за ст. 336 КК України – ухилення він призову під час мобілізації (від 3 до 5 років позбавлення волі).
Такі ж наслідки настають, коли чоловік з’являється в призначений день та час і пише заяву про відмову від мобілізації. Але це менш розповсюджений варіант. Частіше розраховують “пересидіти”, а на суді каються і шукають пояснення.
Наприклад, «перебував у періоді безперервного пияцтва.» Саме таким чином намагався розчулити суд житель Волинської області, якого визнали придатним до військової служби. У додаток до цього він пояснив, що «не розуміє, що має робити в лавах ЗСУ». Суддя оцінив відвертість обвинуваченого, нарахувавши йому 3 роки реального позбавлення волі.
Таке ж покарання отримав житель Сумщини, який одразу після проходження ВЛК так залив очі, що мусив десять днів лікуватися в наркодиспансері. Опісля він таки дійшов до ТЦК, де отримав бойову повістку, але до пункту збору уже не дійшов – розгубив за тими пригодами сміливість. Суд дійшов висновку, що умовний термін для такої особи “сприятиме ухиленню інших осіб від призову на військову службу під час мобілізації та, в свою чергу, вплине на якість оборони України…”
Намагаючись виправдатися, обвинувачені часто посилаються на раптове погіршення стану здоров’я, травму руки, ноги, хворобу дружини. Це не звільняє від покарання, проте може забезпечити іспитовий строк.
— Все, що сказано на словах, не є поважними причинами, — каже адвокат Микола Михальчук. – Розлади стану здоров’я, сімейні обставини мають бути підтверджені документально. Наприклад, коли прибути в призначений час завадила кончина близького родича, треба надати свідоцтво про смерть. Якщо знадобилась госпіталізація, я раджу клієнтам одразу телефонувати або цінним листом сповістити ТЦК, що документи будуть надані після виписки. Якщо військовозобов’язаний хворіє вдома, має бути листок непрацездатності від сімейного лікаря.
“Не моя війна” і “пас корів”
З огляду практики, 3 роки або 3,5 — найпопулярніший спосіб покарання. Якщо обвинувачений визнає провину і кається, як правило, призначається умовний термін, тобто дається іспитовий період. Подейкують, що це робиться не тільки з міркувань гуманності, а й для того, щоб зберегти для ЗСУ мобілізаційний ресурс. З нар у колонії в армію не можна забирати, з обліку у службі пробації – можна.
— Я думаю, що такого конкретного завдання немає. У більшості випадків умовний термін виправданий, бо людина може спокутувати провину, залишаючись на свободі. Багато залежить від обставин справи, від того, як поводиться обвинувачений на суді, — коментує Микола Михальчук.
Наприклад, Ратнівський районний суд врахував як пом’якшувальну обставину той факт, що місцевий житель не пішов у червні минулого року на війну, бо в цей час пас корів. Чоловік щиро каявся і отримав 3 роки з іспитовим терміном.
А селянин з Мукачівського району на Закарпатті, який також посилався на зайнятість у власному господарстві, отримав 3 роки без іспитового терміну. Свідки показали, що, коли чоловікові принесли мобілізаційне розпорядження, він заявив, що не хоче служити і що це “не його війна”.
Від повістки на відправку до пункту збору мобілізованих відмовився і житель Полтавської області, але 20 000 гривень, які він задонатив на ЗСУ під час слухання справи, врятували від реального строку.
— Умовний чи неумовний строк — багато в чому залежить від так званого переконання судді: закон дозволяє на таке посилатися. Тому за одних і тих же обставин, навіть коли немає явних обтяжуючих чи пом’якшуючих чинників, можуть бути різні вироки, — зазначає адвокат Ігор Зорин.
Влітку минулого року принциповий суддя з Ріпкинського райсуду Чернігівської області дав 3 реальні роки за ухилення від мобілізації чоловікові, на боці якого була позитивна характеристика зі служби пробації і для якого навіть прокурор просив іспитовий термін.
Прийшов по довідку до РАГСу — а тут тобі тюрма
На внутрішнє переконання, “яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження,” посилався і Ківерцівський районний суд (Волинська область), виносячи вирок 21-річному хлопцю, якого звинуватили в ухилянстві. Якщо апеляція не вирішить інакше, він має відсидіти у в’язниці 3,5 роки.
А починалося з того, що парубок сам прийшов до ТЦК та СП по довідку для укладання шлюбу. За воєнного стану РАГСи вимагають від наречених військово-обліковий документ, а хлопець такого не мав, бо був звільнений від призову на строкову службу на підставі інвалідності батька, отриманої в АТО.
У ТЦК парубка відправили на ВЛК, а згодом виписали бойову повістку. На суді він казав, що був певний: до 27 років не підлягає мобілізації, тому не прийшов на пункт збору. Тільки під час процесу дізнався, що одночасно зі звільненням від призову був поставлений на облік військовозобов’язаних. В ТЦК та СП йому про це не повідомили.
Проте суддя послалася на те, що хлопець перебуває на обліку військовозобов’язаних, мав про те знати, отже, провина вважається доведеною.
— Розглядаючи подібні справи, суди, на жаль, не виходять за межі обвинувального акту. Рішення судді ґрунтувалося суто на тому, що хлопець перебуває на обліку. Чи законно він був зарахований до списку військовозобов’язаних, чи відповідає вік обвинуваченого мобілізаційному віку – це не досліджувалось, — констатує Ігор Зорин.
Юрист нагадує, що військовозобов’язаними вважаються чоловіки від 18 до 60 років. Проте за нині діючими правилами мобілізації до 27-річного віку підлягають тільки ті, хто пройшов базову службу і отримав військово-облікову спеціальність.
18 повісток в одні руки
Ця історія може здати неймовірною, але — чиста правда. Мешканець Полтавської області отримав аж 18 бойових повісток. 16 разів він чесно приходив до ТЦК та СП, прибував у навчальний центр і… повертався назад. Визнаного придатним до служби не хотіла брати до себе жодна військова частина.
Вже особисто підполковник возив “невезунчика” в навчальний центр – а там все одно казали: дякуємо, не треба.
Секрет такої впертості ТЦК щодо цієї особи залишається загадкою. У коментарях для ЗМІ представник ТЦК зазначав, що в центрі — своя комісія, свій відбір, і впливу вони на те не мають.
Так чи інакше, але дві останні – 17-ту і 18-ту — повістки чоловік проігнорував, за що отримав кримінальну справу, яка завершилася угодою зі слідством про визнання провини та іспитовим терміном у два роки.
— Цей випадок можна назвати унікальним, — коментує адвокат Микола Михальчук. — Незрозуміло, чому навчальний центр відправляв чоловіка назад до ТЦК, коли мав право направити на повторну військово-лікарську комісію.
В той же час юрист зазначає, що порушення з боку ТЦК немає, оскільки кількість бойових повісток на одну особу не обмежена. Поки “придатний” перебуває на іспитовому терміні, йому мають право вручити ще кілька викликів.
Релігія – тонка річ
Непоодинокі випадки, коли підсудні посилаються на релігійні переконання, які не дозволяють їм брати до рук зброю. Виправдатися таким чином намагався житель Волинської області, який переконував суд, що є апологетом «Свідків Єгови». У 1995 році чоловік уже відбував два роки неволі за відмову проходити строкову військову службу.
Однак вагомих доказів своє приналежності до релігійної організації волинянин не надав, так й жінка, яку викликали як свідка, не підтвердила, що бачила цю особу на зборах ієговістів. На Іваничівській райсуд розповідь чоловіка враження не справила. Вирок – три роки позбавлення волі.
Інакше поставився до релігійних переконань Бориспільській міськрайонний суд, що в Київської області. Він повністю виправдав прихожанина “Свідків”, який проігнорував бойове розпорядження і не визнав своєї вини. В суді чоловік повідомив, що звертався до своєї громади з проханням підшукати невійськову службу, але його бажання не вдовольнили.
Обґрунтовуючи виправдання, суддя послався на Конституцію, яка через релігійні переконання дозволяє замінити виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою.
— Я думаю, що таке рішення буде скасоване в апеляційній інстанції. В країні оголошено воєнний стан, триває мобілізація. За таких умов в законодавстві не передбачена відстрочка через релігійні переконання. Заміна військової служби альтернативною передбачена для строкового призову, який зараз скасовано, — коментує адвокат Микола Михальчук.
В той же час юрист згоден із тим, що остаточно це питання не врегульоване. Висловлюються пропозиції брати в армію вірян-пацифістів кухарами, водіями, комірниками.
— Навряд чи такий підхід буде доцільним, бо сьогодні ти кухар, а завтра муситимеш брати автомат і прикривати побратимів. Ми всі розуміємо, в який час живемо, — каже юрист.
Крім того, може утворитися додаткова корупційна складова, коли з’явиться забагато претендентів на альтернативу. Довідку про приналежність до релігійної організації так само можна добути за гроші, як і висновок ВЛК на свою користь.
“Авторські твори” та ляпи ТЦК
Юристи кажуть, що виправдувальних вироків по статті 366-й УК чим далі у війну, тим менше. Особливо після скандалу, який викликало рішення Зіньківського райсуду Полтавської області. 23 серпня 2023 року суддя визнав невинним чоловіка, який двічі не з’явився у ТЦК за розпорядженням, пославшись на те, що укази президента та низка законів, «є авторськими творами, не мають конституційного підґрунтя, не являються законами по суті, не являються обов’язковими для виконання народом, є офертами від суб`єкта, що надає послуги з державного управління”.
Це резонувало аж до Верховного суду. Його голова Станіслав Кравченко назвав висловлювання судді такими, що не піддаються аналізу. Однак зазначив, що рішення суду вимагає поваги, тому повинна бути апеляція.
В тому ж місяці того ж року той же суд виправдав іншого чоловіка, дійшовши висновку, що ТЦК не надало належних доказів його ухилення від мобілізації. У вироку була цікава фраза, що також облетіла мережу: “Примус до трудового контракту є формою рабства”.
Якщо відсторонитися від трактування окремими суддями законів, то ТЦК та СП справді допускають у своїй роботі ляпи, які провокують фіаско.
Так, у вересні 2023 року Липовецький райсуд Вінницької області виправдав “ухилянта”, який чесно прийшов на відправку до пункту збору, але зізнався, що трохи випив, бо йому страшно. Раз так, сказали в ТЦК, то пиши заяву на відмову. Простодушний дядько і написав…
— Розглянувши матеріали справи, суд визнав чоловіка невинуватим, оскільки жодних доказів, окрім власноручно написаної 24 лютого 2023 року заяви, не надано, — коментує справу адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов.
У спільноті “Юридична допомога військовим та призовникам” розповіли, як суд на Черкащині виправдав мешканця містечка Драбів. В ТЦК не стали перейматися отими усіма повістками, а просто подзвонили чоловікові по телефону. Не прийшов – накатали заяву в поліцію.
“Ця історія наявно демонструє правовий нігілізм працівників ТЦК та слідчих органів поліції при розслідуванні цієї справи. Цікаво, що витрати бюджету на проведення слідства, участь у ньому працівників військкомату, моральну шкоду громадянину ніхто не компенсував. Замість історії, що тривала пів року (вирок датований січнем 2023 р.), можна було б просто дотримуватися процедури мобілізації і чинити за законом”, — резюмують юристи.
В тему
Чи можуть призвати до армії між судом першої інстанції і апеляцією?
Якщо обвинувачений не укладає з прокурором угоду при визнання провини або вважає вирок занадто суворим, він подає апеляцію. Так само чинить прокуратура, якщо вважає, що вирок занадто м’який або виправдання неправомірне. На розгляд справи у вищій інстанції можна чекати і рік, і більше. Чи підпадають такі “ждуни” під мобілізацію?
— Теоретично так, бо до розгляду апеляції вирок не має законної сили, людина вважається не судимою і підлягає мобілізації. Але зазвичай на практиці таке не відбувається, — каже адвокат Микола Михальчук.
