За інформацією: Суспільне Кропивницький.
У серпні Кабінет міністрів України запровадив додаткову підтримку тваринництва. Йдеться про нові напрямки допомоги господарствам та підприємцям, які утримують корів. Зокрема, уряд обіцяє виплати при будівництві або реконструкції тваринницьких ферм Великоандрусівської громади Кіровоградської області. Суспільне дізнавалось, які ще напрямки підтримки пропонує держава, скільки грошей можна отримати та які умови потрібно виконати.
Державна підтримка направлена на збільшення поголів’я корів, сказала спеціалістка обласного департаменту агропромислового розвитку Ольга Пода.
За її даними, господарства та жителі області утримують 65 тисяч 300 корів, торік було 73 тисячі 700.
"5-7% зменшення. І так з року в рік".
При купівлі нетеліМолода корова, яка жодного разу не народжувала. можна отримати до 80% компенсації її вартості від держави, але не більше 50 тисяч 400 гривень на одну, пояснила головна спеціалістка департаменту.
"Стандартні умови: щоб вони не були банкрутами, щоб не було у них прострочених платежів. Але основне, що треба – щоб були зареєстровані в державному аграрному реєстрі".
За словами Ольги Поди, в області тваринництвом займаються 55 господарств. Вони утримують 23 тисячі 900 корів. Для таких господарств уряд започаткував новий напрямок підтримки – компенсація 25% суми, витраченої на будівництво або реконструкцію тваринницьких комплексів чи доїльних залів.
"Через пів року після введення в експлуатацію можна подавати документи на компенсацію. Якщо закупили обладнання, вартість якого відшкодовували за іншою програмою, то вдруге відшкодування не буде".
Гроші, сказала, виплачуватимуть з держбюджету.
"Це спеціальний рахунок, на який закордонні партнери роблять перерахунок. Використовують ці гроші конкретно для цих цілей".
Чи матиме додаткова програма підтримки тваринництва ефект
Потенційну ефективність програми для збільшення поголів’я корів в Україні оцінив виконавчий директор Спілки молочних підприємств Арсен Дідур.
"Ми бачимо падіння поголів’я в господарствах населення. І без розуміння стратегії руху молочнотоварного комплексу України, на мій погляд, жодні програми не будуть мати ефекту. Тобто нам треба розробити стратегію. Зараз Спілка молочних підприємств України разом з Національним державним інститутом моделювання економіки при Кабміні працює над розробкою так званої "Білої книги", яка б запропонувала ті точки росту і ті горизонти, які бачитиме бізнес найближчі десять років. Тому коли ми затвердимо стратегію, проведемо через слухання парламентських комітетів, уряд ухвалить її, тоді під цю стратегію треба робити програми. Нині ж це латання дірок або якісь незрозумілі дії, які не мають підґрунтя і не дають можливості суттєво збільшувати поголів’я".
Арсен Дідур навів дані по Україні: нині населення утримує 800 тисяч корів, торік їх було на 100 тисяч більше. У господарствах, сказав, фіксують збільшення поголів’я.
"Було 382 тисячі поголів’я, на кінець цього року очікуємо під 400 тисяч. Тобто упродовж п’яти років десь на 1% постійно збільшується поголів'я в промисловому секторі виробництва молока".
Майбутнє – за генетично виведеними племінними породами корів та сучасними технологіями, які впливають на збільшення якості та кількості виробленого молока, вважає виконавчий директор Спілки молочних підприємств.
Господарство з Великоандрусівської громади планує скористатись програмою
У господарстві з села Подорожнє Великоандрусівської громади Олександрійського району 22 роки утримують корів – починали з 30, сказала заступниця директора Олена Михайлик.
"Нині маємо 400, але є прагнення розширюватись. Ми цього не можемо зробити з багатьох причин. Серед них – брак фахівців".
Корови у господарстві з села Подорожнє Олександрійського району. Суспільне Кропивницький
Тому, сказала, впроваджують механічні процеси отримання молока.
"У нас неперервний цикл з молокопроводу, доїльних апаратів на виробництво. Ми виготовляємо розсільні сири".
За словами заступниці директора господарства, хочуть збудувати ще один тваринницький комплекс. Нині мають два корівника, телятник та літній табір.
"Компенсація 25% вартості – це гарна підтримка тваринницьких комплексів. Ми скористаємось цією програмою, обов’язково скористаємось, тому що у нас є намір розширювати наше фермерське господарство".
В господарстві нині мають 25 нетелей, сказала Олена Михайлик. Наявні приміщення дозволяють утримувати ще сотню. Тому розглядають можливість купити нетелі з компенсацією, згідно з програмою підтримки.
"Ми б із задоволенням купили 60-70. Якщо б нам держава допомогла, ми б пішли на цей крок. Це буде кругленька сума – до чотирьох мільйонів".
Ставлення власників корів із Цибулевого до програми підтримки
Лілія та Ігор Савенки 30 років утримують корів у селі Цибулеве Дмитрівської громади Кропивницького району. Спочатку мали одну корову, нині – 16 корів та биків. Це сімейна справа, якою займаються подружжя та четверо їхніх дітей. Зі слів жінки, корів утримують для продажу молока, домашнього сиру, сметани та вершків. Усіх корів внесли у державний аграрний реєстр.
"Приїжджає ветлікар, бере аналізи, видають документи, все як треба, всі довідки є для ведення господарства".
Лілія Савенко з коровою. Суспільне Кропивницький
Скільки грошей витрачають на утримання однієї корови на місяць, сказала, не рахували.
"Але багато, бо і макуха треба, і зерно, на зиму жом треба, сіно. До 20 тисяч витратили на тюкування сіна нещодавно".
Лілія Савенко вважає, що краще було б замість компенсації отримувати нетелей, бо не у всіх є гроші, щоб їх купити.