Фото: Getty Images | На вулицях Києва жвавий рух
Російські війська відступили від столиці України, місто повертається до майже нормального життя. Жителі, які залишили Київ, побоюючись за своє життя, потихеньку повертаються додому або планують це зробити найближчими днями. Фокус поспілкувався з тими, хто повернувся і дізнався, чому мерія радить почекати зі зворотною дорогою ще тиждень, і що робити тим, кому повертатися тепер нікуди.
«Зарано повертаєтесь»
41-річний Олександр Кравченко вивіз сім’ю з Києва майже одразу після російського вторгнення, вранці 25 лютого. З обстрілюваного міста він виїжджав разом із дівчиною, мамою, колишньою дружиною, п’ятирічним сином і трьома кішками. Кияни вирішили зупинитись у Рівному, спочатку їх усіх разом на тиждень прихистили знайомі. Потім сім’я розділилася: Сашко з дівчиною переїхали на квартиру до друзів, решта знайшли безплатне житло через платформу «Прихисток».
Важливо Київ наїжачився, тепер це — місто-фортеця
«Ми прожили у Рівному ще трохи більше двох тижнів. Місцеві ставилися до нас нейтрально: жодного негативу в наш бік я не відчував, але ніхто з нами і не сюсюкався», — розповідає Кравченко. У місцевій адміністрації приїжджі як внутрішньо переміщені особи не реєструвалися. За словами Олександра, у цьому не було сенсу — надовго затримуватись у місті вони не планували. У Рівному Сашко з дівчиною займалися волонтерською роботою: плели маскувальні сітки, розвозили гуманітарку. Кравченко залишив свої дані для запису до місцевої територіальної оборони, але йому так і не передзвонили. На той момент добровольців набралося достатньо.
За цей час Рівненщина обстрілювалася кілька разів. 14 березня російські військові завдали ракетного удару по телевежі в селі Антополь, загинуло 19 людей. У сім’ї вирішили відвозити дитину закордон.
«Колишня дружина, син і мама поїхали до Польщі. Щойно вони опинилися в безпеці, я зрозумів, що настав час повертатися додому. Дівчина поїхала зі мною», — пояснює співрозмовник Фокусу.
У місто вони в’їхали 20 березня. На в’їзді до столиці на одному з блокпостів український військовий спитав, куди вони прямують.
«Я сказав, що ми їдемо додому. Він похитав головою і сказав: «Зарано повертаєтесь», — згадує Кравченко. Одним із перших його вражень у місті стала величезна черга в «Екомаркет» на Троєщині.
Військовий біля руїн ТЦ "Ретровіль" у Києві [+–] Фото: Getty Images
«Одразу після повернення в очі впадала відсутність машин на вулицях, а ще — що ніде немає дітей», — згадує він. Одним із неприємних спостережень стало повсюдне порушення правил дорожнього руху: машини без проблискових маячків проносяться на червоне світло, пішоходи переходять дорогу в недозволених місцях.
«У магазинах збільшилася кількість продуктів із Польщі та країн Балтії: молочка, м’ясні консерви, макарони. У «Новусі» третина молочної продукції польського виробництва раніше такого не було», — ділиться враженнями киянин.
«Потерпіть ще тиждень»
Кияни Віктор і Ганна разом із двома дітьми поїхали зі столиці місяць тому, коли «прилетіло» по сусідству з ними на проспект Лобановського. Оселилися у друзів у невеликому селі під Чернівцями. Віктор роздумував над тим, щоб відправити сім’ю до Німеччини, але відведення російських військ і покращення ситуації навколо Києва змусило передумати. Натомість вони вирішили удвох повернутися додому, залишивши мати Ганни з дітьми у Чернівцях.
«Потрібно гроші заробляти, та й сидіти без діла ми втомилися», — зізнається пара.
Важливо Дюк, Данте та Святий Володимир. Як українці захищають свої пам'ятники від війни
Якщо у 20-х числах березня кияни, які повертаються до міста з інших регіонів України, були скоріше винятком, ніж правилом, то на початку квітня це стало звичайним явищем. Місцеві жителі, які не виїжджали з міста під час бойових дій у столиці, помічають, як поступово приїжджають їхні сусіди, як автомобілів на вулицях міста стає дедалі більше, а в магазинах тепер людно майже у будь-який час дня. На в’їзді до Києва навіть сформувалися автомобільні затори через величезну кількість охочих потрапити до міста.
Кияни повертаються додому: на в'їзді до столиці утворилися затори [+–]
Водночас у столичній мерії місцевим жителям, які виїхали до інших регіонів, радять не поспішати з поверненням до Києва.
«Розумію, що киянам хочеться якнайшвидше повернутися додому. Але прошу утриматися від цього принаймні ще тиждень», — звернувся до мешканців Києва Віталій Кличко. Також мер закликав поки що не приїжджати жителів приміських населених пунктів, звільнених від окупантів. Там, як і раніше, знаходиться величезна кількість вибухонебезпечних предметів, над їх знешкодженням працюють фахівці. У мерії також не заперечують можливість подальших ракетних обстрілів Києва та передмістя.
Країна внутрішніх мігрантів
Як повідомляє Міжнародна організація з міграції (МОМ), за час повномасштабної війни на території України 7,1 млн людей стали внутрішньо переміщеними особами. Про це свідчать результати другого етапу досліджень, проведеного з 24 березня до 1 квітня (перший етап пройшов 16 березня).
Майже половина внутрішніх мігрантів, приблизно 3 млн українців, перебралася на захід країни — у Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську, Волинську, Чернівецьку та Хмельницьку області. Ще частина — 1,4 млн осіб — або в’їхала, або перемістилася всередині Центральної України, йдеться про Вінницьку, Черкаську, Полтавську та Кіровоградську області. Інші люди мігрують з обстрілюваних населених пунктів до сусідніх місць, які їм здаються безпечнішими.
Важливо Ні людей, ні зарплатні. Як вплинула війна на ринок праці в Україні
Офіційна статистика про внутрішніх мігрантів у країні суттєво відрізняється від цифр МОМ. Так, міністриня соціальної політики України Марина Лазебна 30 березня повідомляла, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб із 24 лютого зареєстровано лише 130 тис. громадян. При цьому, за словами голови відомства, насправді таких людей мільйони, проте більшість із них не поспішає узаконити свій статус. Найчастіше це пов’язано з психологічними причинами, впевнена вона.
Житловий будинок на Оболоні після обстрілу [+–] Фото: Getty Images
«Я дуже добре розумію, як важко самому собі сказати, що це не на день або тиждень, а на більш тривалий час», — наголошує чиновниця. При цьому Лазебна пояснює, що реєструватися у статусі внутрішньо переміщеної особи дуже важливо, оскільки це дасть змогу скласти «соціальний портрет» вимушених переселенців у кожному конкретному регіоні, оцінити їхні потреби та зрозуміти, яку допомогу їм можна надати.
«Я прошу кожного, хто був змушений залишити свій будинок, піти та зареєструватися в громаді, де ви зараз проживаєте. Й одночасно можна подати заяву на отримання допомоги на проживання, яку уряд надає вимушено переміщеним особам», — звернулася чиновниця до переселенців.
Нагадаємо, що в Україні тимчасово переміщена особа може отримувати щомісячну фінансову допомогу від держави, а саме 3 тис. грн на кожну дитину чи людину з інвалідністю та 2 тис. грн — усім іншим. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, це було зроблено для того, щоб українці залишалися всередині країни, а не тікали за кордон.
Тимчасові рішення. Де житимуть люди, чиї будинки зруйнувала війна
Якщо одні українці можуть планувати поступове повернення додому, то іншим тепер повертатися просто нікуди — їхні будинки або зруйновані через масовані обстріли, або знаходяться на тимчасово окупованій території. У регіонах уже почали замислюватися над тим, як розселяти вимушено переміщених людей у більш тривалій перспективі. Так, мер Львова Андрій Садовий повідомив, що 7 квітня почали облаштовувати перше контейнерне містечко для переселенців. Йдеться про 88 житлових модулів, де зможуть облаштуватись майже 350 осіб. В одному такому будиночку може жити від двох до чотирьох людей, каже міський голова.
«Усередині є все необхідне — меблі, світло, тепло. Санвузли та їдальня розташовані на території містечка», — розповів Садовий.
Очевидно, що розселення внутрішніх мігрантів стане глобальним завданням українського уряду вже найближчим часом.
