Такі безпілотники на ніжках ворог розкидає в засади вздовж доріг.
Росіяни все частіше використовують у Харківській області так звані дрони-ждуни: FPV на оптоволокні, які можуть годинами сидіти в засідці в режимі очікування. Вони небезпечні тим, що їх важко виявити, самі ж ці дрони нападають на будь-які рухомі цілі: пішоходів, автотранспорт та навіть потяги.
Перші дрони-ждуни з’явилися на лінії фронту минулого літа, але вже за кілька місяців ворог використовував їх для ударів не лише по українській військовій техніці, а й по цивільних об’єктах. Зараз технології дозволяють запускати таку зброю сповільненої дії на відстань близько 40 км, але в Харківській області вони діють переважно на прикордонних та прифронтових територіях, особливо часто — вздовж доріг.
Приніс дрон додому — і загинув
Минулого тижня в селищі Козача Лопань сталася трагедія. Дрон-ждун вбив місцевого жителя. Чоловік та жінка побачили біля дороги дивний предмет, чоловік спробував його підняти. Той здетонував та вбив людину на місці. Жінка вижила: вона отримала отримала осколкові поранення, вибуховою хвилею її відкинуло на кілька метрів. З Козачої Лопані зараз виїхати непросто, тому їй довелося кілька годин чекати на допомогу.
“Чоловіка поховали на території селища, а жінка всю ніч була у себе вдома. Староста селища, яка раніше пройшла курси з національного спротиву, телефоном консультувала її, як правильно зупинити кров, накласти джгут. Вранці жінку вдалося вивезти за допомогою військових до лікарні, їй зараз нічого не загрожує”, — розповів UA-NEWS.in.ua начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.
Дрон-ждун. Ілюстративне фото з відкритих джерел
За його словами, останнім часом таких загублених ждунів знаходять щотижня, особливо багато їх на території Токарівського старостату. Дрон-ждун — це російський FPV-дрон-камікадзе, оснащений системою тривалого очікування. Він сідає на місцевість (часто такі дрони скидає носій — “Молнія”) і чекає на ціль. Він працює як “розумна міна”, яку активує оператор або датчик руху. Як правило, аккумулятора в такого дрона вистачає максимум на добу, але й після цього він небезпечний — вибухівка, якою начинені такі безпілотники, може детонувати.
“Був випадок, коли людина принесла додому дрон, і він здетонував у будинку, в результаті чого один загинув, і двоє отримали поранення. Був випадок у нас в Токарівці, коли жіночка 80-річна підняла дрон, і він вибухнув навпроти обличчя, в результаті чого жінка загинула. Ми постійно інформуємо людей, попереджаємо, як себе треба поводити у разі виявлення вибухонебезпечних, незрозумілих предметів, але все ж таки люди проявляють якусь зацікавленість до цих дронів”, — пояснює голова громади.
Дрони-ждуни не містять у собі ніяких корисних для господарства елементів, але бувають дуже небезпечними навіть з вимкненим аккумулятором, тому підбирати і розбирати їх не потрібно ні в якому разі.
На 100% знищити всі неможливо
Як правило, дрони-ждуни літають на оптоволокні. Це значить, що подавити їх системами РЕБ або перехопити радіосигнал і дізнатися про місцерозташування неможливо. Саме тому з такою зброєю надзвичайно важко боротися, особливо зараз, у теплу пору року, коли таємні вбивці можуть ховатися в траві і кущах.
“Розвідник типу “Мавіка” просто літає і де побачить у камеру — скидає на цей дрон гранату і розбиває. Тільки єдиний спосіб — шукати візуально, знаходити і знищувати”, — пояснив UA-NEWS.in.ua стратегію боротьби з такими безпілотниками директор зі стратегічних комунікацій Центру дослідження безпілотних систем, співзасновник виробництва дронів “Генерал Черешня” Рудольф Акопян.
Ця тактика була б досить ефективною, якби полюванням на ждунів займались окремі підрозділи, оснащені достатньою кількістю безпілотників та засобів ураження. Та навіть у цьому випадку на 100% винищити всі ворожі дрони було б неможливо. За словами експерта з безпілотних систем, з кожним днем такі дрони все більше дошкуляють прикордонним містам і селам. Особлива небезпека цієї зброї в тому, що вона часто б’є навмання.
“Якщо дрон не побачив якусь військову ціль, вони можуть влупити в будь-яку, щоб не витрачати дрон — піднімаються на останніх зарядах аккумулятора і б’ють просто по хатах, машинах, магазинах”, — каже Акопян.
Такі дрони здатні вражати навіть потяги. Наприклад, саме ждуна задіяв ворог для атаки на електричку у селищі Слатине 24 березня.
Мешканці харківського прикордоння мають власний спосіб боротьби. Як розповів голова Дергачівської громади, вони іноді самостійно перерізають оптоволокно і лише потім повідомляють військовим. Спеціалісти приїжджають на місце і вже там вирішують, як ліквідувати ждуна — скидом чи просто розстріляти з автомата. Але в цьому випадку важливо не підходити до дрона близько — він може здетонувати від кроків. У будь-якому випадку, краще позначити місцезнаходження ворожого безпілотника та повідомити про нього військових, поліцію або ДСНС.
Автор: Олена Павленко
