За інформацією: Суспільне Чернівці.
Ольга разом із сином. Джерело: Ольга Золотарьова
Ольга Золотарьова майже два роки чекає на полоненого чоловіка, морського прикордонника. Сергій потрапив у полон у травні 2022 року, коли разом з іншими вийшов з Азовсталі. Сімʼя родом з Маріуполя, там Ольга працювала в облгазі, а Сергій – у загоні морської охорони.
Нині жінка разом з сином та родичами переїхала до Чернівців. Тут організовує акції, аби нагадувати суспільству про полонених з Азовсталі. Остання акція мала назву “Друге Різдво у полоні”, до якої долучились родичі інших полонених.
Востаннє жінка говорила з Сергієм перед тим, як він потрапив у полон. Потім на відео бачила його вихід з Азовсталі та через звільнених з полону дізнавалась, що чоловік живий та перебуває у полоні. За словами Ольги, Сергій не вперше потерпає від російської армії. У 2014 році, коли патрулював море, армія РФ обстріляла катер — тоді чоловік отримав 40% опіків тіла. Суспільне Чернівці розповідає історію подружжя.
Остання розмова з чоловіком була майже два роки тому
Сергій Золотарьов служив у загоні морської охорони прикордонної служби, втім до повномасштабного вторгнення працював переважно при штабі. Під час патрулювання у 2014 році Сергій потрапив під обстріл російських військових – внаслідок загоряння катера чоловік отримав 40% опіків тіла й потребував пересадки шкіри. Ольга каже, відтоді він не хотів повертатися у море.
Коли Маріуполь оточила російська армія, Сергій з побратимами був змушений прориватися з порту до Азовсталі, бо там було найбезпечніше місце.
Фото, яке Сергій надіслав з «Азовсталі». Джерело: Ольга Золотарьова
Востаннє Ольга спілкувалася з чоловіком 18 травня 2022 року. У короткій розмові Сергій запевняв дружину, що все буде добре і що швидко повернеться додому, – це були дні, коли бійців з "Азовсталі" поступово починали евакуйовувати.
"Мій чоловік 18 травня виходив, я бачила відео, де саме він виходив. Казав, що не має іншого виходу. І потім ще два дні була евакуація. Влада казала, що це евакуація, але виявилось, що полон. Обіцяли, що це буде максимум на три місяці, а вже весною буде два роки. Коли всі вже вийшли, їх відвозили в Оленівку", – розповідає жінка.
В Оленівці військовополонені перебували у невеликому приміщенні. Чоловіки спали сидячи або стоячи. Через брак місця полонених розподілили по інших колоніях на окупованих з 2014 року територіях Донецької та Луганської областей. Про це Ользі розповіли звільнені українські бійці – вони ж повідомили, що Сергій наразі може перебувати у так званій "ЛНР". Ольга надсилала листи чоловіку, де писала, як сумує за ним. Однак військові розповідали, що ніхто листи не отримував.
Якби залишилася, то б померла
Сама Ольга виїхала з Маріуполя 20 березня 2022 року. Каже, на той момент від страху у неї почало віднімати ноги.
"І я зрозуміла: якщо залишуся, то зляжу. Помремо всі: і я, і мама, і син, і бабуся. Виїжджали ми під обстріли. Коли ми пройшли фільтрацію, то російські військові закрили виїзд із села. Три тижні ми прожили у Мангуші, бо спочатку не було бензину та захворів син. Потім до сусідів приїхав волонтер, щоб відбуксувати їхнє авто до Запоріжжя, ми їхали слідом за ними 8 годин без зупинок", – каже Ольга.
На Буковину сімʼя переїхала цьогоріч у квітні й зараз проживає у селі. Тут Ольга облаштовує побут та намагається якнайбільше часу та уваги приділяти сину. Також жінці вдалося забрати з Маріуполя вудки чоловіка, бо той любить риболовлю. Каже, коли Сергій повернеться, то буде радий цьому.
"Зараз дитина вже знає, де батько. Він все розуміє. Я його не обманюю й кажу, як є. Я вже доросла, то можу себе заспокоїти. А на дитину дивитися важко – він цілує фото батька. Він бачить у телефоні чи телевізорі, що твориться у світі. Там десь зруйновані домівки. Питає: "А де тато?". Відповідаю, що тато захищав нас і потрапив у полон", – каже жінка.
Син Ольги та Сергія. Джерело: Ольга Золотарьова
Бажання на Новий рік – повернення чоловіка
У Чернівцях Ольга також організовує та долучається до акцій на підтримку військовополонених. Так хочуть нагадати владі про необхідність обмінів.
"Ці акції відбуваються у всіх великих містах України. У Чернівцях чомусь ніхто не робив. Ми хотіли нагадати суспільству про наших полонених та владі про так звані обіцяні обміни. Має наша влада домовлятись з третьою країною, має ООН не просто бути стурбованими", – розповідає Ольга.
Акція «Друге Різдво у полоні». Джерело: Ольга Золотарьова
У грудні Ольга організувала акцію "Друге Різдво у полоні". Саме стільки жінка чекає на повернення чоловіка. Каже, на Новий рік бажала, щоб Сергій якнайшвидше повернувся з полону: живий та здоровий.
"Я розумію, що він не буде вже таким, яким був. Але буду кохати його таким, яким він є. Будемо повертати його".Читати ще
Читати ще «Навряд він хотів би бачити мене безпорадною»: буковинка про сім місяців пошуку військовополоненого чоловіка
Читати ще «Надія, що рідний повернеться додому». Історія чернівчанки, яка шукає брата й допомагає родинам зниклих безвісти бійців
Читати ще Рідні оборонця Азовсталі з Буковини: «Не знаємо, чи живий він після обстрілу в Оленівці»
