За інформацією: Суспільне Чернівці.
Начальник обласного відділу протидії кіберзлочинам Олександр Долішняк. Джерело: Суспільне Чернівці
З початку 2023 року буковинці втратили 31 мільйон гривень внаслідок шахрайств в інтернеті. Загалом у 60% розкритих справ в області потерпілим гроші повертають. Молодь найчастіше натрапляє на шахраїв під час покупки дешевих товарів в інтернеті, а до людей старшого віку шахраї телефонують, представляючись близькою людиною чи представником банку.
В інтерв'ю Суспільне Чернівці начальник обласного відділу протидії кіберзлочинам Олександр Долішняк розповів, які види інтернет-шахрайства поширені в області та як від них вберегтися.
– У соцмережах, рекламі та медіа часто розповідають проте, що не можна передавати дані банківських карток. Водночас за пів року буковинці втратили 31 мільйон гривень через інтернет-шахраїв. Чому такі випадки досі трапляються?
– Інтернет – це найпростіший та найдоступніший метод вчинення злочинної діяльності для шахраїв. Це мережа, яка надзвичайно активно розвивається й вона є у повсякденному житті кожного.
Найпростіше шахрайство – купівля товарів, яких не існує. Це стосується випадків, коли людина під час перегляду стрічки знаходить цікаву й доступну пропозицію, яка їй підходить. Коли ціна товару на офіційному сайті вдвічі вища, людина вирішує зекономити. У неї просять передоплату й, перерахувавши гроші, людина стає жертвою шахрайства.
"Усі медіа й поштові сервіси говорять про те, що існує послуга післяплати. Звісно, ви заплатите комісію за це, але також матимете можливість перевірити товар на справність, що товар справді прийшов, й вже опісля оплатити його".
Другий метод шахрайства – коли продаєте товар в інтернеті й буквально за 5-10 хвилин у вас, не торгуючись, пропонують купити його. Однак покупець пропонує перейти за певним посиланням, де потрібно ввести дані своєї картки. На радощах, що товар купують, людина не замислюється, що це посилання не відповідає сайту, на якому вона розміщувала оголошення. Вона вводить реквізити банківської картки й також стає жертвою шахрайства.
"Тому інтернет – беззаперечно чудовий спосіб комунікації, але він потребує кібергігієни".
– Які найбільш поширені види шахрайств, коли людина втрачає гроші?
– Загалом усі шахрайства можна розділити за чотирма типами комунікації. Перший – коли телефонують вам від імені працівників банку, поліції, СБУ чи інших структур й вимагають конфіденційну інформацію, яку не можна передавати: номер банківського рахунку, термін дії картки та CVV-код на її звороті.
"Жоден працівник банку не запитуватиме у вас цю інформацію, бо банк і так її має. Якщо у банку побачать, що у вас на рахунку є підозрілі операції, рахунок просто заблокують – тоді ви самі будете звертатися у банк щодо цього питання".
Другий приклад – продаж товарів, яких не існує. Не буває офіційних магазинів, які продають товари за 10% від собівартості. Так людину заманюють в діалог, щоб вона зробила передоплату й так втратила гроші.
Третій варіант – повідомлення від імені ваших знайомих. Непоодинокі випадки злому акаунтів, коли від імені людини починають писати: "Скинь, будь ласка, мені гроші". У цьому разі просто зателефонуйте цьому знайомому й запитайте, чи дійсно йому потрібна допомога. У більшості випадків ви дізнаєтеся, що ваш знайомий втратив доступ до свого акаунта, бо ним заволоділи шахраї.
Це стандартні методи, але є й нові, які спрямовані на вимушених переселенців.
"Болюча тема – створення фішингових посилань та сайтів формату"єДопомога", наприклад, у Telegram, які навіть не схожі на жоден офіційний ресурс. Але люди, щоб отримати 2 чи 5 тисяч гривень передають свої особисті дані й так втрачають свої збереження".
Найбільш небезпечні для громадян — це фішингові посилання, телефонні дзвінки та продаж небезпечних товарів. Під час фішингу ви повністю передаєте шахраю доступ до вашого банківського рахунку й втрачаєте всі фінанси.
– Хто найчастіше стає жертвою шахрайства?
– Зараз для кожного шахрайства є певний тип потерпілого. Люди, які хочуть купити дешевий товар в інтернеті, – це люди молодого віку, а також бувають студенти від 16 років.
Люди поважного віку більше довіряють телефонним дзвінкам й дуже на них реагують, якщо телефонують вночі.
"Людина дезорієнтована, їй кажуть, що хочуть допомогти. Можливо навіть володіють її ім'ям та прізвищем. Це нічого не значить. Краще покласти слухавку й зателефонувати в банк, якщо телефонували від імені представників банку, або своєму родичу, якщо від його імені".
– Який відсоток справ щодо шахрайства в інтернеті розкриває поліція?
– Цей відсоток вирахувати складно, бо більшість шахрайств, де жертвами стають буковинці, вчиняють на території інших областей. Є багато справ, де потерпілий – буковинець, а сам шахрай з Вінницької, Хмельницької чи інших областей. У цьому разі ми скеровуємо справу в іншу область для завершення досудового розслідування.
В нашій області працює менше шахраїв, майже 80% з них вже отримати свої покарання. А у 60% випадків вони компенсували гроші людям.
– Від чого залежить розкриття справи?
– Першочергово від інформації, яку надасть сам потерпілий: як став жертвою шахрайства, коли списали гроші, збережене листування, через який термінал скеровував гроші. Від цієї інформації залежить, як швидко поліція зможе реагувати та розплутати ситуацію.
– Чи є справи, які неможливо розкрити?
– З практики таких не буває. Будь-яке кримінальне провадження може дійти до кінцевого логічного рішення, однак на це потрібен час та ресурс.
– Чи є у справи, які закриваєте, бо не можете встановити особу шахрая?
– Ні. Зараз є виключна практика не закривати кримінальні провадження, бо рано чи пізно злочинця покарають. Коли його особу встановлять, тоді простіше зібрати пов'язані кримінальні справи на території України, щоб оголосити йому підозру по всіх кримінальних провадженнях.
"Тому закривати кримінальне провадження недоцільно. Якщо це зробити, а потім встановити злочинця й знову відкривати кримінальне провадження, то доведеться повторно вносити відомості в ЄРДР. А це вже відповідальність".
– Куди звертатися людині, яка стала жертвою шахраїв?
– Найзручніший варіант – викликати слідчо-оперативну групу за місцем проживання. Поліція виїде до вас, прийме заяву та зареєструє відомості в Єдиній системі досудових розслідувань. Інформацію з системи передадуть вам, щоб ви могли дізнаватися про хід розслідування.
Якщо ви повідомляєте про шахрайство через сайт кіберполіції, то усі дані автоматично передають у територіальний підрозділ поліції за місцем проживання, яке вказуєте у заяві. Опісля з вами сконтактують з територіального підрозділу і домовляться про час та дату, коли ви зможете пояснити та надати покази як свідок.
– Якщо людина вчасно зрозуміла, що їй дзвонять шахраї й не постраждала, то чи має вона повідомити в поліцію про цей випадок?
– Навіть, якщо ви не постраждали, телефонуйте на лінію 102, щоб повідомити номер, з якого вам телефонували шахраї. Також на сайті кіберполіції можна залишити повідомлення й прикріпити до нього знімки з екрана листування, якщо такі є, та залишити номер шахраїв.
Ця інформація важлива для поліції, бо дає можливість зібрати інформацію про те, де, звідки та які нові номери шахраї використовують.
Якщо ви вчасно повідомили й не стали жертвою шахрайства, ви можете вберегти наступну людину від того, що вона стане цією жертвою.
– Від чого залежить, чи отримає потерпіла людина свої гроші назад?
– Під час досудового розслідування людина має можливість відразу компенсувати потерпілому гроші, якщо має їх. Водночас після проведення слідчих дій шахраю оголошують підозру та скеровують його справу до суду. Суд також може призначити порядок компенсації.
– Якщо людина перераховує гроші на певну картку, то у банк є дані про власника карти. Скільки часу вам потрібно, щоб повернути гроші потерпілому?
– Зараз шахраї використовують так званих "дропів". Це коли людина може здати свою карту в оренду або продати її. Є й такі, які знають, що мають отримати гроші за якийсь товар чи послугу і передати їх далі – за це отримують свій відсоток. Водночас такі люди можуть не усвідомлювати, що залучені у шахрайську схему.
Те, що ви перераховували гроші на певну картку, не означає, що ці гроші на ній затримуються – шахраї їх швидко переводять на іншу картку, а потім на інші ресурси, щоб отримати готівку.
Навіть якщо ми встановимо власника картки впродовж 24 годин, то потрібно буде далі розвивати мережу, щоб встановити кінцевого отримувача грошей.
"Тому, якщо вам під час продажу товару надають повні дані власника карти, то це нічого не означає. Шахраї вводять вас в оману, щоб викликати більшу довіру".
– Що робити, якщо поліція не повідомляє потерпілій людині, як просувається її справа?
– Після того, як ви напишете заяву, вам мають видати документ з номера справи в єдиному обліку. За цим номером ви можете звернутися до поліції й отримати загальну інформацію про хід розслідування вашого звернення. Опісля інформацію вносять у єдиний державний реєстр досудових розслідувань.
Якщо після написання заяви людині не видали документ з номером справи, вона може звернутися до будь-якого територіального підрозділу поліції, щоб дізнатися номер звернення.
Також хід досудового розслідування можна дізнаватись безпосередньо у слідчого. Тобто у вас є його номер і ви можете домовитися з ним про зустріч у підрозділі поліції.
– Поліція не має повідомляти людині про хід розслідування її звернення?
– Основні етапи контакту з потерпілими – момент отримання заяви, допит та повідомлення про факт розкриття справи або, що справу скерували до поліції на іншій території. У ході розслідування поліція проводить заходи, про які не оголошують та не повідомляють.
"Є кримінальні провадження, які тривають рік чи два роки. Кримінальне провадження можуть скеровувати на іншу територію, й там проводитимуть заходи, – це все займає час. Тому, якщо громадянину цікаво, поліція працює цілодобово, приходьте. Щодо будь-якого провадження поліція готова спілкуватися".
– Яка відповідальність за шахрайство в інтернеті?
– Все залежить від складності злочину та судової практики. Якщо шахрай компенсував гроші потерпілому, це не тяжкий та не повторний злочин, то людина обмежиться штрафом та умовним терміном.
Але, якщо це злочин у складі групи і його скоїли неодноразово, тоді суд карає максимально суворо.
