Підрив росією Каховської ГЕС загрожує катастрофічними наслідками для півдня України. Еколог Олександр Соколенко розповів сайту ТСН.ua про значні втрати для України через терористичний акт, здійснений окупантами.
Наслідки вибуху, який влаштували росіяни на Каховській ГЕС, можуть бути катастрофічними для цього регіону України.
Чим загрожує штучний потоп
«Водою фактично змито і знищено Дніпровську дельту – між Каховкою та Лиманом, де розташований Національний Нижньодніпровський природний парк. Що від нього вціліє, сказати зараз важко, але нічого втішного поки немає. В дельті Дніпра і на прилеглих територіях збереглися типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок. А ще 12 рідкісних типів рослинності, які включені до Зеленої книги України. Там було зафіксовано проживання понад 70 видів тварин та понад 30 видів унікальних рослин. Зараз усе це затоплено», – розповідає сайту ТСН.ua Соколенко.
Експерт додає, що цього року ми бачили велике водопілля на Чернігівщині, Сумщині та Київщині. Коли навколо Десни та Дніпра виникали цілі «моря». Він пояснює, чим відрізняються звичайні природні паводки від рукотворного потопу, який вчинила Росія, підірвавши Каховське водосховище.
«Велика вода навесні дуже лякала людей у верхів’ї Дніпра та створила там багато проблем. Але для природи від великої води є користь. Водопілля – це корисне природне явище для екосистеми. А ось для Херсонщини штучне водопілля жодної користі не несе. Поясню, чому саме. На цій ділянці Дніпра таких розливів води просто не буває. Місцева екосистема не пристосована саме для таких явищ. Там просто немає де накопичуватися такій великій кількості води, як на Чернігівщині, Сумщині чи Поліссі, бо поряд Чорне море. Якщо на Херсонщині сезонно й піднімалася вода, то не набагато, і такого водопілля, як у верхів’ї Дніпра, там просто не буває. Відповідно, всі екосистеми на Херсонщині суттєво потерпають зараз від цього штучного затоплення», – пояснює еколог.
Кінбурнська коса пішла під воду
Поряд із Лиманом є ще два об’єкти природного заповідного фонду, які теж, найвірогідніше, постраждали від підриву Каховського водосховища.
«Це – Національний природний парк та регіональний ландшафтний парк на Кінбурнській косі. Унікальний природний комплекс суттєво постраждав за минулий рік, коли туди зайшли росіяни, вони там усе спалили, особливо на території Національного парку. Але варто розуміти, що там державою охоронялася не просто Кінбурнська коса, а й морська акваторія навколо цього об’єкту. Там мешкають цінні види морської фауни. Зараз, після підриву Каховської ГЕС, дуже великі об’єми прісної води потрапляють у море, що може негативно вплинути саме на морську фауну, відбувається опріснення води навколо Кінбурнської коси. Також дуже багато річкової фауни потрапляє в море, наприклад, риба. Її вимиває течією з Каховського водосховища – риба буде вимирати і гнити, а все це призведе до суттєвого біологічного погіршення стану води, зокрема в Чорному морі, Дніпрі та навколо Кінбурнської коси», – пояснює Олександр Соколенко.
Він додає, що завдані збитки потрібно буде ще оцінювати, але вже очевидно, що завдана екосистемі шкода буде величезною. Якщо брати до уваги затоплені Олешки, то половина Кінбурнської коси теж опинилася під водою.
Тож маємо три унікальні природні об’єкти, які можуть бути суттєво або повністю зруйновані внаслідок підриву росіянами Каховського водосховища.
Залишимося без кавунів
Експерт додає, що зрошувальна система в регіоні теж виведена з ладу. Каховське водосховище забезпечувало зрошення фактично всього півдня України – Херсонської, Запорізької, частково Дніпропетровської областей. Без води залишився увесь Крим, а особливо його степова частина аж до Керчі.
Читайте також: розвідка повідомила, хто особисто віддав наказ підірвати Каховську ГЕС.
«Все це зрошувалося дніпровською водою Каховського водосховища. А відповідно, якщо немає водосховища, то немає води на вказаних територіях. У подальшому, все це призведе до суттєвої деградації сільського господарства, фактично до неможливості щось там вирощувати. Без води люди не зможуть поливати сади, зрошувати поля і збирати збіжжя. На Херсонщині не зможуть вирощувати рис, кавуни. Все дуже просто – немає води – немає і кавунів», – каже Олександр Соколенко.
Чи варто відбудовувати ГЕС
В «Укргідроенерго» ще вчора заявили, що будуть заново відбудовувати Каховську ГЕС. Сьогодні навіть уточнили, що на це необхідно близько 1 мільярда доларів.
«Я гадаю, що відбудова ГЕС зайва. Як на мене, то простіше побудувати нову греблю, а споруди для генерації електроенергії не будувати. Це б було у декілька разів швидше. Гребля допоможе забезпечити водою зрошувальні системи, які зараз залишилися без води. Скажемо відверто, адже генерації електроенергії від Каховської ГЕС було обмаль, тому, як на мене, сенсу у відбудові ГЕС немає. Хоча і будівництво самої греблі займе кілька років, плюс потрібен час на наповнення водосховища водою», – зауважує еколог.
Альтернатива водосховищу – насоси
У колі експертів жваво обговорюється ще один варіант – не відбудовувати греблю Каховського водосховища, а залишити все, як є зараз. Воду пропонують перекачувати з Дніпра спеціальними насосами та подавати її до місцевої зрошувальної системи.
«Такий варіант, звичайно можливий, але тих об’ємів води, які необхідні для зрошування, ми вже не отримаємо. Адже водосховище акумулює воду та накопичує її великі об’єми. В найпосушливий період – кінець літа і початок осені, коли води бракує скрізь, за рахунок акумуляції води в Каховському водосховищі цією водою вдавалося забезпечити нормальне та повноцінне зрошування півдня України. Тепер, якщо не відновлювати водосховище, а просто перекачувати воду з Дніпра насосами, об’єми води будуть значно меншими. Вона стане дефіцитом, особливо в найбільш спекотний період наприкінці літа», – розповідає Олександр Соколенко.
Забувайте про криниці
За словами еколога, проблеми з водою виникнуть у населених пунктах – від Запоріжжя і нижче по Дніпру, які брали питну воду з водосховища. Зараз їм потрібно будувати нові системи подавання води, адже вони були розраховані на певний рівень води, який зараз став значно нижчим.
«Також є проблема з мулом на дні водосховища. Він поступово буде вимиватися, а відповідно, буде гинути фауна, що призведе до бактеріального забруднення води саме на дні водосховища, яке поступово зміліє. Все це певний час буде потрапляти у воду Дніпра, і її якість тривалий час буде під великим сумнівом. Зараз дають дуже правильні рекомендації людям – пити лише воду з пляшок. Іншого варіанту просто немає. Про воду з криниць варто забути, бо все брудне та небезпечне, що є у Дніпрі, за день-два буде у криницях, тому користуватися водою – точно не варіант», – запевняє Олександр Соколенко.
Еколог додає, що ситуація після підриву Каховської ГЕС дуже складна. Зараз влада намагається врятувати життя людей, які опинилися в зоні затоплення, а після цього розпочнеться найважче – ліквідація страшних наслідків.
«Водою затопило все: численні кладовища, вигрібні ями, смітники. Гадаю, вода не оминула й могильники, де були захоронені якісь хімічні речовини. Все це у воді Дніпра, і зараз змивається в Чорне море. Так, це справжня екологічна катастрофа. Звісно, коли вода спаде, потрібно буде робити дослідження та аналізи стану води в цій приморській частині Дніпра. Але проблема в тому, що зараз там не скрізь є доступ. Наприклад, на лівому березі Дніпра його немає, бо поки там стоять окупаційні російські війська, повноцінний моніторинг неможливий. Більше того, ворог ще й обстрілює затоплені міста й села», – додає Соколенко.
Можуть відродитися степи
Все ж експерт каже, що від штучного та кошмарного потопу, який влаштувала Росія на Херсонщині, є і невеличкий плюс – зменшення сільськогосподарського навантаження в регіоні Причорномор’я, що зумовить відродження степових екосистем.
«Степових екосистем у нас на Херсонщині зараз фактично немає – 2-3%, все інше розоране, хоча раніше це був степовий регіон. Тепер степи можуть відновитися. До речі, на території Каховського водосховища була затоплена історична місцевість, вона називалася в народі »Кінські плавні« або »Великий луг«. Якщо не будуть відновлювати водосховище, то ця територія може відновитися за років п’ять», – додає еколог.
