За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Богдан Гудь. Суспільне Тернопіль
Впливи Кремля були колосальні. Комуністична партія Західної України мала тотальну перевагу на Волині. Якщо взяти 1935 рік, то в ковельській тюрмі за спогадами Данила Шумука, активного на той час комуніста, потім радянського дисидента і в'язня радянських таборів, із 200 в'язнів 195 були комуністами і тільки п'ять — націоналістами. У 1939 році волинські селяни будували тріумфальні арки, вітаючи Червону армію. І період 1939-1941 років — це період активної агітації, як пишуть поляки, спаплюження періоду Другої Республіки, накручування ненависті. Тобто ситуація була дуже складною.
Польські історики часто говорять, що совєти були незацікавлені в цій різанині, що вони самі вжахнулися тому, що відбувалося. Це навіть не смішно, знаєте. Люди, які вимордували мільйони, мільйони людей мали раптом чогось жахнутися.
А на Волині мала місце значною мірою селянська і громадянська війна. І це визнають навіть деякі польські історики. Але важливою була інспірація. Хто інспірував цей антипольський рух? Значною мірою це були комуністи. Марія Савчин згадувала, що в рядах УПА було багато агентів НКВС. Про це писали й німці в своїх рапортах, що окремі упівські загони, навіть того не підозрюючи, знаходяться під впливом Москви. А в 1944 році розкол УПА був настільки очевидний, що польське підпілля зафіксувало розкол у Волинській УПА — прорадянська частина пішла на з'єднання з совєтами, а націоналісти відійшли на захід.
Розумієте, наскільки мав бути оцей потужний вплив совєтів, щоб все це відбулося? До речі, коли говоримо про найвідоміші, найгучніші акції антипольські УПА, то акцією в Порицьку в 1943 році, коли в костелі знищили біля 200 поляків, керував такий собі Василь Левочко, якого пізніше бачили в мундирі капітана прикордонної служби НКВС, і якого в 1945 році УПА знищило з засідки біля Грубешова як ворожого агента.
До речі, про таємні зустрічі агентів НКВС зі своїми агентами в УПА в 1943 році взимку, якраз перед волинськими подіями, згадували учасники так званого "Кременецького товариства" в Варшаві. І особисто пан Яблонка, член цього товариства, розказував мені й редактору польської газети Томашу Сакевичу про ці таємні зустрічі.
Для чого потрібно була совєтам ця різанина? Тому що стояло питання кордонів 1 вересня 1939 року. Совєти логічно вважали, не буде поляків на Волині, про які кордони 1 вересня 39-го року можна говорити. Тут ми бачимо активний совєтський вплив чи зацікавлення совєтів в розгортанні цієї різанини. Натомість в Пужниках ми бачимо польських стрибків, які поборювали український націоналістичний рух.
