Учні талановитого вчителя хімії ЗОШ №25 Краматорська Ганни Яковлевої дивують знаннями предмету, зацікавленістю ним та креативними ідеями.
Так, учениця 11-Б класу Поліна Кухарчик презентувала проєктну роботу “Гальванічний елемент з картоплі, лимону”. Дівчина експерементально продемонструвала принцип роботи гальванічного елементу, а також довела, що овочі та фрукти можуть бути джерелом струму.
Учениця 11-Б класу Марія Овсієнко презентувала проєктну роботу “Вирішення проблеми утилізації різних видів електричних ламп”. А також показала, як можна виготовити ліхтарик з доступних матеріалів.
Учениця 8-Б класу Анюта Левіна довела, що за допомогою хімічних елементів можна й англійською розмовляти.
Учениця 11-Б класу Марія Каніщева створила есе іноземною мовою “Роль хімії в моєму житті”.
Учениця 11-А класу Крістіна Павлова посилила розкриття теми своєї дослідницької роботи про використання радіоактивних ізотопів, як індикаторів у тваринництві та археології, піснею, яку сама виконала.
І таких прикладів можна привести ще багато. “Східний проєкт” поцікавився у вчителя хімії Ганни Яковлевої, в чому секрет такої любові до хімії її учнів?
Як розповіла вчитель, успіхи дітей її дуже тішать. Ганна Яковлева пишається своїми учнями.
“Я пишаюся своїми учнями та ученицями. У сучасного вчителя ХХІ багато ролей: ментор, тьютор, коуч, фасилітатор… Не знаю яка роль пасує мені найбільше, але найголовніший результат — застосування отриманих знань у повсякденному житті. І діти доводять, що уроки проходять не марно. Їх роботи — цікаві, змістовні, вони не бояться складних тем. Молодці!
В роботі та викладанні предмету мені допомагає те, що я маю 8 років практики. Бо працювала, до того, як прийшла у школу, в хімічній лабораторії на НКМЗ. За час роботи там я здобула багато практичного досвіду за різними напрямами.
Пояснювати предмет шаблонно та сухо я вважаю не цікавим. І дітям це не цікаво. Я викладаю свій предмет на історіях з життя. Тобто, завжди намагаюся наводити прості зрозумілі приклади з життя. Наприклад, розповідаю, як жінки з нашої лабораторії чистили свої золоті прикраси, за допомогою чого це робили і тому подібне. Або просто пропоную уявити поїздку на водоймище влітку, наприклад. Кажу, якщо ми пірнаємо, то срібні прикраси ж не розчиняються у воді. Тобто так вивчаємо взаємодію з водою срібла.
Взагалі я вважаю, що практики повинно бути багато. На жаль, шкільна програма має свої годинні рамки. Хоча якщо б час дозволяв, ми б цілі уроки присвячували практичним навичкам. Наприклад, брали б якусь тканину, бруднили різними способами, а потім намагалися вивести ці плями. І ще робили б багато чого корисного та цікавого.
Також я часто звертаюся до учнів за допомогою. Я прошу, наприклад, допомогти їх розв’язати задачу. А не наказую це зробити. Взагалі, я вважаю, що немає учня, який би не міг засвоїти такий предмет, як хімія. Є тіі, хто не хоче навчатися. І завдання вчителя — зацікавити, допомогти, якщо є потреба, і підтримати ученика”.
