За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Колекціонер Петро Дубина. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Також чоловік відреставрував механічну статуетку, якій приблизно 100 років.
"Рук не було, голови була половина. ЇЇ відреставрував, доліпив".
Статуетка. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Петро Дубина розповідає, старожитності колекціонує більше 20 років. Їх знаходить на звалищах, купує чи обмінюється з іншими колекціонерами. Чоловік каже, йому цікаво з яких матеріалів і за якою технологією робили ці речі.
"В українській традиції написано, що носила воду в решеті. Та чітка геометрія, якої треба було дотриматися, треба було вирахувати, скільки їх має бути, якого розміру, скільки елементів є, як їх прогнати, щоб вони всі зійшлися. Йому теж мінімум 100 років".
Колекціонер Петро Дубина. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Чоловік говорить, одну з колекцій почав збирати, коли в його майстерню принесли годинник.
Годинники у колекції. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Петро розповів про свою колекцію дзвоників.
"Маю ручний дзвінок з Індії. На ньому є гравіювання. Але він має іншу функцію і інший звук. Його використовували крішнаїти для медитації. Це буддистський дзвіночок".
Ручний дзвінок з Індії. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Є у колекції дзвоник із залізничної станції, який у минулому сповіщав про відбуття потяга.
"Цей дзвоник був на сільській станції. І, напевно, що він був у Ягільниці, чи в Нагірянці, тут коло нас є такі села".
Колекція дзвоників. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Майстер говорить, що деяким речам дав друге життя.
"Люди валили хату, принесли до мене хрест. Сказали, що просто засипало глиною, він може зігнити. Я його відреставрую".
Петро Дубина реставрує речі. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Чоловік розповідає, найдавніший, знайдений ним артефакт — бронзова сокира.
"По хронології — це є приблизно 750 років до нашої ери".
Бронзова сокира. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Також колекціонер має табличку із назвою вулиці Чорткова, якої уже не існує.
Колекціонер показує табличку вулиці, яку відреставрував. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
"Все було зафарбовано синьою фарбою і зверху написано назву вулиці "Піонерська". Завдяки радянській індустрії, ця фарба була неякісна і мені вдалося її змити. Найдорожчою для мене є шкатулка, яку у 1963 році моїм батькам подарували на весілля".
Скринька, яку подарували батькам на весілля. Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Серед речей — ручний млинок для кави, зроблений з артилерійського снаряда часів Першої світової війни.
Петро Дубина тримає ручний млинок для кави. Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Петро Дубина говорить, в речах більше цінує історію, ніж матеріальну вартість.
"Мені подобається, я дотикаюся до таких старих речей, я їх тримаю в руках. Мені потрапляє якась річ, особливо, якщо я не знаю, що це, то я починаю підіймати літературу, цікавлюся, шукаю щось подібне. Є такі речі, які взагалі рідко зустрічаються".
Колекціонер Петро Дубина. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
Назбиране не продає, колекції чоловіка можна оглянути безплатно.
Годинник з Америки. Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
"Є годинник відрізняється тим, що він приїхав до нас з Америки. На відміну від годинників європейських, в ньому є третя стрілка. Третя стрілка показує календар. Також є годинник зі Швейцарії. Годинник "Федерік Мауте" рідкісний".
Годинник зі Швейцарії (перший з ліва). Фото: Суспільне Тернопіль/Лілія Лобур
