За інформацією: Суспільне Вінниця.
Офіцерка 30 окремої механізованої бригади імені Костянтина Острозького Ольга Алексійчук та молодший сержант 30 бригади Василь "Газон" Поліщук познайомилися у 2019 році на Світлодарський дузі. За словами жінки, це було кохання з першого погляду. 20 грудня 2020 року у Ольги та Василя народилася донька Анюта. Василь Поліщук загинув 27 серпня 2022 року у бою на Харківщині. Указом президента України йому посмертно присвоїли звання Героя України. Суспільне розповідає історію кохання Ольги та Василя, яка зародилася на війні.
У 2019 році Ольга Алексійчук підписала контракт з 30 окремою механізованою бригадою і поїхала виконувати бойові завдання на Світлодарську дугу. Там у свій день народження вона й зустріла своє кохання.
"Вперше ми з Василем побачилися на нараді на рівні роти, і це було кохання з першого погляду. Ми сіли один біля одного і все — почуття, відчуття. Причому спочатку цього не можна було показувати. На той час я була заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення і тільки приїхала — нові люди, новий підрозділ. Але, як кажуть, долі не накажеш — після виходу зі Світлодарської дуги і ротації ми одразу почали жити разом. У нас не було часу на зустрічання. Такі обставини", — розповідає Ольга.
Ольга Алексійчук. Звягель, Житомирщина, 25 вересня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Ольга Алексійчук та Василь Поліщук під час служби. Фото надані Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
Василь родом з Полтавщини. Навчався в Лубенському лісотехнічному фаховому коледжі. З початком Революції гідності покинув навчання і поїхав до Києва на Майдан. Далі пішов служити у батальйон "Дніпро-1", був бойовим медиком в "Азові".
Василь Поліщук під час служби у війську. Фото надане Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
Василь Поліщук. Фото надане Суспільному Житомир Оксаною Поліщук
Василь Поліщук під час служби у війську. Фото надане Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
Після поранення та реабілітації Василь підписав контракт з 30 окремою механізованою бригадою. Воював Василь на Харківському напрямку.
"Поки ми з ним їздили, було дуже круто в плані зустрічей. Це було рідко, але я знала, що раз на місяць ми з ним можемо побачитися. Хоча це один підрозділ, аде різні позиції. Навіть у тих умовах я себе почувала настільки коханою, настільки захищеною. Я знала, що це може статися будь з ким, тільки не з моїм Васею. І я була впевнена, що наша історія тільки починається і буде продовжуватися та тривати", — говорить дружина полеглого воїна.
Василь Поліщук із дружиною Ольгою, сетрою Оксаною та братом Богданом. Шепетівка, Хмельницька область, 2020 рік. Фото надане Суспільному Житомир Оксаною Поліщук
Василь Поліщук та Ольга Алексійчук. Фото надане Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
За словами Ольги, на війні загострюються всі почуття.
"Це не лише почуття кохання загострюється. Загострюються почуття сім'ї та відповідальності. Ми були на сусідніх позиціях — я могла бачити і чути, коли прилітає по них, а він чув і бачив, коли прилітало по нас. У нас починається обстріл — я на зв'язку, чоловік на спостережному. Я його викликаю: "Газон", "Газон", 4.5". Я розумію, що там влучання, а він не виходить на зв'язок. Вже всі мені доповіли, а чоловік — ні. І оці 30 секунд напевно йдуть все життя, розумієте? І коли через певний проміжок часу він мені каже: "4.5.0", це таке полегшення…" — розповіла Ольга.
Ольга Алексійчук та Василь Поліщук під час служби у війську. Фото надані Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
20 грудня 2020 року в Ольги та Василя народилася донечка Анюта.
Василь Поліщук зновонародженою донькою Анютою. Фото надане Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
Василь Поліщук із донечкою Анною. Село Дубрівка, Житомирська область, 2021 рік. Фото надане Суспільному Житомир Оксаною Поліщук
Після народження дитини Ольга була в декретній відпустці і жила на Звягельщині. З чоловіком зв'язок тримала постійно. Останнє повідомлення від Василя Ольга отримала в день його смерті.
"27 серпня 2022 року об 11:27 мій чоловік написав мені останнє повідомлення. О 15:11 того ж дня мені подзвонив мій ротний і сказав, що мого чоловіка більше немає. Ті, хто чекають, зрозуміють — пройшло занадто мало часу для того, щоб встигнути задуматися про те, що він слухавки не бере, чи про те, що щось не так. Навпаки, в той день мені було дуже спокійно. До того я була така, як на шарнірах, а тут відпустила всі емоції. З донечкою в колясці пішли гуляти, відправили посилку моєму чоловікові і я спокійно клала її спати. Я так розумію, що саме в той час, коли він загинув, в нас лопнула велика кулька", — говорить Ольга.
Василь Поліщук під час служби у війську. Фото надане Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
27-річний молодший сержант 30-ї окремої механізованої бригади імені Костянтина Острозького Василь "Газон" Поліщук загинув 27 серпня 2022 року на Харківщині. Під час атаки російських військ Василь викликав вогонь на себе, щоб дати час побратимам підготуватися до бою. Василь загинув миттєво. На той момент їхній з Ольгою доньці Анюті було один рік і 8 місяців, тож, тата вона не пам'ятає. Втім, Ольга з її слів, постійно розповідає доньці про батька.
"З моменту загибелі Василя для мене головне — це спокій донечки. Я не маю права її злякати і показати, що мама в якомусь не такому стані, щоб вона через це хвилювалася. Після загибелі Василя почалися дзвінки, оформлення, переживання. Ми хвилювалися, як його звідти забрати. Чоловік заповів, щоб ми його кремували. Вася казав, що й так з 2014 року як почав, так до кінця продовжував гнити у бліндажах. Він все мені описав — який пам'ятник він хоче, що йому покласти. Є така практика у військових — ми озвучуємо такі речі", — розповіла Ольга.
Ольга Алексійчук з донькою на могилі свого чоловіка — полеглого воїна Василя Поліщука. Фото надане Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
Ольга Алексійчук з донькою біля зображення свого чоловіка Василя Поліщука на меморіальній алеї. Фото надане Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
За словами жінки, щоразу, коли вона дивиться на їхню рудоволосу і карооку Анюту, бачить у ній Василя.
"Ще коли я була вагітна, Василь казав, що дуже хоче донечку. Сам він був темно-русявий, а бороду мав руду. Як він мені розповідав, рудим був його дідусь. А карі очі нашої донечки — це повністю татові очі. У неї татові звички: коли прокидається, як вона обличчя чухає, якісь жести. Це просто його копія. А ці очі — це моє кохання і підтвердження того, що Василь поряд зі мною", — говорить Ольга.
Анюта — донька Василя Поліщука та Ольги Алексійчук . Фото надане Суспільному Житомир Ольгою Алексійчук
В пам'ять про чоловіка Ольга зробила собі татуювання із життєвим гаслом Василя "Не ридать, а здобувать".
В пам’ять про Василя Поліщука його дружина та молодший брат зробили собі татуювання із життєвим гаслом Василя «Не ридать, а здобувать». Фото надане Суспільному Житомир Оксаною Поліщук
Раніше Суспільне розповідало, що 27-річний головний сержант взводу 30 окремої механізованої бригади Василь "Газон" Поліщук, який родом із Полтавщини, загинув 27 серпня 2022 року у бою в Харківській області. Під час раптової атаки росіян Василь викликав вогонь на себе, аби дати час побратимам підготуватися до бою. Йому вдалося підбити з ручного протитанкового гранатомета один російський танк, але, виявилося, що з іншого боку був ще один танк, який прямим попаданням влучив у Василя. Воїн миттєво загинув, але його вчинок дав можливість побратимам зарядити зброю і дати відсіч російським військам. У тому бою і в той день загинув лише Василь.
29 вересня 2023 року молодшому сержанту 30 окремої механізованої бригади Василю Поліщуку посмертно присвоїли звання Героя України.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
Читати ще
Читати ще
Воїну 30 бригади Василю Поліщуку посмертно присвоїли звання Героя України
Читати ще
Взяв вогонь на себе і загинув, вигравши час для побратимів – сестра загиблого воїна Василя Поліщука збирає підписи
