"Я не бачила очей у залі, які б не плакали": поетка з Рівного презентувала в Іспанії книгу про втрату сина на війні

Під час презентації книги в Іспанії. Facebook Ruslana Bronovytska

У чотирьох містах Іспанії відбулися п’ять презентацій двомовної поетичної збірки рівненської авторки Руслани Броновицької "Вдруге ти його не народиш". Книга написана на основі її особистої історії — втрати сина, військового Дмитра Паскара, якого понад два роки вважали зниклим безвісти, а в грудні 2025-го стало відомо про його загибель.

Про зустрічі з українською діаспорою та іспанцями, реакцію слухачів і те, як поезія стала підтримкою для родин військових, поетка розповіла в етері Українське радіо. Рівне разом із членкинею громадської організації "Центр креативу" Оленою Ковтунець.

Під час презентації книги в Іспанії. Facebook Ruslana Bronovytska

Письменниця зазначила, що планувала представити книгу в Іспанії від самого початку її створення:

"Я вирішила, що книжка має бути двомовною і саме іспанською мовою. Чому іспанською? Тому що на початку війни я зі своєю донечкою Міленою виїхали за кордон і саме до Іспанії. І там ми пробули півтора року. І, коли вже видавала книжку, зрозуміла, що за цей час в Іспанії у мене утворилося достатньо велике коло знайомих українців, які приїхали ще до війни в Іспанію, які приїхали разом з війною. І, власне, самих іспанців, з якими мені довелося спілкуватися в культурно-мистецьких колах. Тому от і виникла ідея презентувати книжку в Іспанії. Презентувала я книжку в Торревєсії, Аліканте, Мадриді і у Валенсії".

Першу зустріч організували у місті Торрев’єха, де поетка жила під час вимушеної еміграції.

Збірка “Вдруге ти його не народиш”. Facebook Ruslana Bronovytska

За словами Руслани Броновицької, на зустрічі приходили як українці, так і іспанці. Більшість українців — це люди, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення.

"Я не бачила очей в залі, які б не плакали. Це стосується і одних, і інших. Тобто, сприйняття приблизно однакове. На одній з таких зустрічей, коли я почитала перший вірш, із залу вибігла одна жінка. Потім з’ясувалося — вона плакала дуже сильно, тому що у неї на війні зник безвісти брат. І вона просто настільки близько це сприйняла. І я її дуже добре розумію, тому що я теж була вимушеній еміграції. Я пам'ятаю ті свої відчуття різні, такі суперечливі, коли тебе постійно супроводжує почуття провини, коли ти переживаєш, що робиться зі своєю родиною, що робиться в твоєму місті, в твоїй країні. Оці емоційні качелі, вони настільки складні, що, здається, ти справитися з ними не можеш. І оце переживають і досі багато українців", – зазначила Руслана Броновицька.

На презентації книги в Іспанії. Facebook Ruslana Bronovytska

Книгу "Вдруге ти його не народиш" понад рік читають в Україні, зокрема серед родин військових, які переживають втрату або чекають зниклих безвісти.

"Читають дуже і дуже багато мам в Україні. Дуже часто я новою поштою просто пересилаю книжку, наприклад, в Одесу, Харків, Київ. Ця книжка вже має таке своєрідне життя в Україні — як слово, яке підтримує цих людей", – зазначила авторка.

Олена Ковтунець назвала презентацію в Іспанії елементом культурної дипломатії, адже книга перекладена іспанською мовою і дозволяє іноземцям зрозуміти український досвід війни через особисту історію.

"Ця наша з Русланою поїздка, мені здається, в саме серденько відгукується про те, чи будуть знати українців, хто ми, які ми, що ми робимо, чим ми живемо. Ми не частина Росії. Ми зовсім інша нація. Ми окрема нація. І нашу культуру, наш внутрішній код нації потрібно нести. І тому потрібно говорити, потрібно тримати зв'язок з українцями. Такі маленькі кроки, невеличкі якісь проєкти, зустрічі, вони тримають цей зв'язок".

Нині Руслана Броновицька працює над новою збіркою поезій.

"Це книжка, в якій буде зібрана вся поезія від початку, як тільки я дізналася, що Діма зник безвісти, до того моменту, як я з ним попрощалася і як я прийняла цю ситуацію", – зазначила вона.

За словами поетки, нова книга матиме назву "Коли діти стають віршами". Передмову до неї пише письменниця Марія Матіос. У виданні планують зібрати приблизно 50 поезій.

З військовим Дмитром Паскарем прощалися 8 грудня 2025 року у Рівному. У лютому 2023-го він добровільно приєднався до війська. Старший солдат Дмитро Паскар загинув 22 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку. Військового вважали зниклим безвісти, згодом його ідентифікували. Після того як Дмитро Паскар зник безвісти на фронті, матір написала збірку віршів, а батько поставив присвячену йому виставу.