Про тривожність розповіла Лариса Засєкіна, докторка психологічних наук, професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки, директорка Українського центру психотравми.
15-21 травня – Міжнародний тиждень усвідомлення важливості психічного здоров’я. Тема тижня цього року – тривожність.
Тривога є унікальним емоційним станом, бо вона одночасно виконує дві протилежні функції: позитивну й негативну. Тривогу завжди супроводжує фізіологічне збудження нашого організму, викликане небезпечними сигналами. Унаслідок цього збудження у нас формується готовність нападати або втікати, деколи завмирати, що у багатьох ситуаціях рятує життя. Але якщо небезпечні сигнали об’єктивно вже не існують, а для людини режим фізіологічного збудження не зникає, тоді організм перебуває у стані «напоготові» увесь час, витрачаючи значно більше ресурсів, ніж він має.
Режим «напоготові» виявляється в думках: у людини весь час у голові нуртують катастрофічні сценарні та постійні питання: «А раптом?». Звичайно, це впливає на поведінку – людина або уникає конкретних подій, місць, людей, або захищається як може (пришвидшує темп виконання діяльності, що порушує її ефектність; до прикладу, діти часто дуже швидко розповідають вірш, аби швидше виступити й не бути у центрі уваги). Природно, це погано впливає на якість того, чим людина займається.
Крим того, тривога – дуже великий тягар для нашого організму. Тіло тривалий час напружене, судини звужені, дихання прискорене, кровообіг утруднений, що зрештою виснажує нас. Якщо тривогу весь час «увімкнено», розслабитися просто не можливо, і людина виснажується. Гарною тут є метафора страховки: Чи придбали б ви страховку за 1 млн доларів, яка б гарантувала вам і вашим близьким безпеку? Часто відповідь буде «ні, бо в мене немає таких грошей». Отже, в організмі також немає таких ресурсів (мільйона доларів) постійно бути напоготові, наш організм потребує розслаблення.
Тому поради від Українського центру психотравми:
- Зробить дихальну вправу 4-7-8: вдихніть повітря на рахунок до 4, далі затримайте дихання на рахунок 7 і повільно видихніть повітря на рахунок 8. Бажано робити цю вправу щонайменше 3 хвилин, а краще 5-7 хвилин. Щоденне практикування такої вправи допоможе вам не лише розслабитися, а й регулювати свої емоції у стресових ситуаціях.
- Фізичні вправи. Ніщо так не розвантажує нашу психіку, як фізична активність. Тіло й психіка – єдине ціле (нехай Декарт пробачить☺), вони мають працювати в дуеті, злагоджено, лише тоді наш організм функціонуватиме нормально. Будь-які фізичні вправи допоможуть розвантажити голову від негативних думок.
- Проводьте час на природі. Людина є невіддільною частиною природи: ми вийшли з природи, й підемо до неї знову, коли виконаємо свою життєву програму. Тому природа – наш найкращий цілитель. Частіше дивіться на небо. Ваші тривожні думки як хмари, вони приходять й зникають, а ви лишаєтеся. Тому просто спостерігайте за ними й відпускайте.
- Поговоріть з людьми, яких ви любите і яким довіряєте, поділіться з ними своїми переживаннями.
Якщо самодопомога не працює, не зволікайте з фаховою підтримкою. В Україні є багато гарних фахівців, яким ви вже можете довірити своє психічне здоров’я. Завжди цікавтеся сертифікацією фахівця та його досвідом.
Пам’ятаймо, що наше психічне здоров’я є важливою складовою національної відновлюваності, а відтак і національної безпеки.
https://tsn.ua/exclusive/yak-podolati-trivozhnist-praktichni-poradi-psihologini-2332879.html
