За інформацією: Суспільне Вінниця.
На фото 77-річна вишивальниця Наталія Федоришина. Фото: Суспільне Вінниця
77-річна вінничанка Наталія Федоришина понад 60 років вишиває. Працює жінка у кімнаті, схожій на світлицю, в якій усе у вишитих картинах, рушниках, серветках та іконах. Суспільному розповіла, щойно має вільну хвилину — не випускає голку з рук.
"Я кажу, це хвороба, це не робота. Робити можу цілу ніч, а як тільки ввімкну телевізор — засинаю", — Наталія Федоришина.
Зараз бабуся працює над картиною, яку раніше виконала на мішковині. Каже, хоче квіти зробити яскравішими, а фон — світлим. Тому стара робота — як схема. Так уже робила з вишивкою за мотивами української народної пісні “Несе Галя воду”. Працювати на мішковині складно, бо не має як рахувати клітинки. Тому спершу пришивала білу канву, зазначила Наталія Федоришина.
Фото: Суспільне Вінниця
Працює бабуся у кімнаті, в якій усе у вишитих картинах, рушниках, серветках та іконах. Подушки — прикрашені рослинними узорами. Виконані як хрестиком, так і гладдю.
Фото: Суспільне Вінниця
З її вишитими рушниками одружувалися онуки. Має таких 20. Деякі вишивала на замовлення. На них — квіти або грона калини з дубовим гіллям, поміж них напис “На щастя, на долю”.
Фото: Суспільне Вінниця
Вишиває й на релігійну тематику. З великодніми рушниками ходить до церкви.
За словами жінки, віддає хобі увесь вільний час. А почалося усе у сьомому класі. Вчителька принесла їй картину і запропонувала вишити. Тоді допомагала мама Євгенія.
"Принесла вишивку моя перша вихователька Олександра Олександрівна. Принесла дуже хорошу картину вишити і я її вишила. З того часу почала вишивати", — розповіла Наталія Федоришина.
Фото: Суспільне Вінниця
І так уже понад 60 років. Щойно має вільну хвилину — не випускає голку з ниткою з рук.
"Вишивала людям наволочки, рушники людям вишивала. Святу сорочку собі вишила на весілля. Блузу вишила собі", — розповіла Наталія Федоришина.
Вишиває Наталія Федоришина й бісером, але зараз вкрай рідко, бо не їздить на базар. Її хобі перейняла донька Ольга. Полишати улюблену справу не збирається, бо каже, так душа заспокоюється і вона забуває про усі тривоги. Адже у бабусі два сини — захищають Україну.
