За інформацією: Суспільне Чернівці.
Одна з кімнат у «Місті Добра». Фото: Суспільне Чернівці
Адміністраторка кризового центру “Місто Добра” Надія пережила домашнє насильство. Після реабілітації вона залишилася в центрі та першою зустрічає жінок, що також з ним зіштовхнулись. Надія показує, як працює центр. До щорічної всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" розповідаємо, яку допомогу надають жінкам у “Місті Добра” та куди звертатися за допомогою.
— Зі скількома жінками, які пережили насилля ви працювали, відколи перебуваєте в "Місті Добра"?
— Приблизно понад десять. До нас приїжджають мами з різних міст. Війна не зупинила домашнє насильство, його далі вчинять, і наші жінки потрапляють до нас.
— Як поводитись з жінкою, яка зазнала насильства: що не варто питати, і навпаки, як підтримати її. Які правили для себе маєте?
— Ми поважаємо почуття кожної жінки, стараємось не запитувати зайвого. У нас є психолог, з яким вони працюють, він знає як знайти підхід, допоможе впоратись з пережитим.
Я приймаю документи, але причину чому потрапила до нас, жінка мені не повинна казати. Вона пише це в заяві і ми передаємо документ психологу.
— Як може проявлятись посттравматичний синдром у жінок?
— Дуже по-різному. Дехто плаче, дехто закривається, не хоче спілкуватися. Буває, що жінки поводяться, ніби нічого не трапилось, наче хочуть показати, що все добре, все супер. Іноді травматичний досвід проявляється, якщо жінка бачить фото чи якесь інше нагадування про домашнє насилля.
У центрі ми намагаємось допомогти забути пережите та повернути віру в себе. Пам'ятаю зі свого досвіду, що спочатку сиділа в кімнаті, нікуди не виходила, боялась зайвий раз комусь показатись.
— З вашого досвіду в центрі, чи часто трапляється, що жінки нікуди не звертаються, бо бояться осуду і сорому суспільства?
— Так, великий відсоток тих, хто думає як суспільство на це відреагує, що про це будуть говорити. Чи навіть згадати слова бабусі: "Ну б’є — значить любить", "Сама винна", "Нічого страшного, потерпиш", "У вас же діти".
Цього терпіти не варто. Треба перебороти себе і самій зрозуміти чи хочеш змінити своє життя, долю своїх дітей, жити краще, а не бути з чоловіком, який ображає не тільки фізично, а й морально.
Умови для жінок та дітей в центрі. фото: Суспільне Чернівці
Якщо є приниження, контроль, заборони щось робити, варто тікати від таких стосунків.
— Я знайома з історіями жінок, оточення яких знало про домашнє насильство в їх сім'ях, але нічого не робили. Як реагувати, якщо знаєш про такі випадки?
— Треба запитати в жінки, чи готова вона піти від кривдника. Бо деякі скажуть, що в мене все добре, мене нічого не турбує. Але якщо сусіди бачать випадки насильства, треба викликати поліцію. Є група, що виїжджає саме на такі виклики, і вона може завезти жінку в центр підтримки чи прихисток.
Залишатись осторонь, пропускати ці моменти не варто.
— Як реабілітують жінок у "Місті Добра"?
— Найперше працює психолог. Далі допомагаємо знайти себе, навчити якомусь заняттю, щоб жінка не просто сиділа з дитиною вдома, а могла знайти роботу, забезпечувати себе та дитину, піти навчатися. Завдання, щоб наші підопічні не залишались незахищеними.
— Скільки часу триває реабілітація? Як зрозуміти, що далі жінка зможе сама впоратись?
— У нашому центрі жінка може прожити рік. Впродовж всього часу вона працює з психологом. Рік точно має пройти, щоб жінка зрозуміла, що вона вже не є залежною від чоловіка і може жити самостійно, а тут їй допоможуть, якщо буде потрібно.
— Зі свого досвіду, що ви порадите жінкам, які зазнають домашнього насильства?
— Ідіть від кривдника. Якщо немає куди, є прихистки, які допомагають збирати речі, тікати, навіть якщо він вас закриває дома. Знайдіть спосіб піти.
Жінки, які переживають домашнє насильство, можуть звернутися на національну гарячу лінію 0 800 500 335 (з мобільного та стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
