Якою буде компенсація збитків від РФ: думки економістів

Якою буде компенсація збитків від РФ: думки економістів

Фото: REUTERS/Eduardo Munoz

14 листопада Генеральна асамблея ООН ухвалила проект резолюції відшкодування Росією завданих нею збитків Україні. У документі йдеться про створення міжнародного механізму, який забезпечить відшкодування збитків.

Яким може бути цей механізм і взагалі наскільки реально отримати гроші з Росії? У відповідях на ці запитання «КП в Україні» розбиралася разом із економістами.

Однієї логіки мало

Сьогодні в Європі заморожено десятки мільярдів євро активів російського бізнесу та Центробанку РФ. Здається, що було б цілком логічно компенсувати цими засобами все те, що пошкодив та знищив агресор на території нашої країни, але у глобальному світі логіки мало. А ось спиратися у питаннях компенсації на світовий досвід, як ми вже писали днями, у нас навряд чи вийде.

Одним із основних принципів міжнародного права є зобов’язання держав компенсувати збитки при порушенні його норм. Але яким би парадоксальним це не здавалося, єдиного налагодженого механізму такої компенсації досі немає.

Саме про створення такого міжнародного репараційного механізму йдеться у проєкті резолюції Генасамблеї ООН. Механізм передбачає створення міжнародного реєстру для фіксації доведених збитків та втрат, завданих «усім зацікавленим фізичним та юридичним особам, а також державі України внаслідок діянь Російської Федерації, які порушують міжнародне право».

– Ухвалення резолюції – це лише частковий крок до створення механізму репарацій для України, – каже Максим Орищак, аналітик компанії «Центр біржових технологій». — Але зрештою це може призвести до того, що Київ висуне претензії на російські активи на сотні мільярдів доларів, заморожені США та європейськими союзниками з початку війни.

Добровільно чи примусово?

Отже, механізм, який забезпечить відшкодування Україні збитків, планують створювати. Яким же може бути?

— Росія може виділяти гроші на будівництво, або «відкуплятися» енергоресурсами на користь країн Європи, або повноцінно відновлювати руйнування власними фінансовими, трудовими ресурсами, — каже Максим Орищак. — Втрати України колосальні, за різними оцінками, відновлення України може коштувати 350 мільярдів доларів. Якщо Росія погодиться на такі умови, це стане початком відновлення цивілізованих переговорів.

На думку експерта, Україні було б непогано самій вести переговори. Наша країна довела свою самодостатність упродовж 2022 року, ми здатні приймати рішення щодо відновлення миру. Щоправда, треба бути готовими до того, що ні психологічно, ні політично, ні фінансово рішення простими не будуть.

Аналітик Данило Монін не виключає, що Захід, який і заморозив російські активи, зможе щось придумати. Але все ж таки, насамперед, каже експерт, це має бути покаяння самої Росії за скоєні злочини та руйнування.

Економіст Олександр Гаврутенко вважає, що є два способи реалізації цього рішення. І обидва вони мають спиратися на об’єктивний аналіз та повний реєстр усіх заподіяних Україні збитків.

— Перший і найприйнятніший спосіб полягає в тому, що агресор після визнання ним своєї поразки, виведення своїх військ з усієї території України та підписання мирного договору зобов’язується протягом якогось періоду часу добровільно виплатити всі відповідні суми репарацій, — зазначив Гаврутенко у коментарі «КП в Україні». — Другий варіант, для якого, власне, і приймалася резолюція, — це не чекати на розгром російської армії чи каяття, на яке росіяни, очевидно, не здатні. А забезпечити правовий механізм та легальний привід для конфіскації активів Російської Федерації, зокрема її заморожених валютних резервів, щоб за цей рахунок розпочати відновлення нашої країни. Це складніший і триваліший процес. Але тепер є всі можливості для того, щоб розробити фінансові інструменти, через які Україні вже найближчим часом надаватимуться позики, забезпечені конфіскованими у майбутньому активами країни-агресора.

Аналітик Олексій Кущ також вважає, що це мають бути правові юридичні механізми, які дозволять списати заблоковані кошти.

— Найімовірніше, це буде аналог міжнародного трибуналу – скажімо, Нюрнберзького процесу чи Гаазького Міжнародного трибуналу, коли судили Слободана Мілошевича, щоправда, на лаві підсудних ніхто не сидітиме, — каже Олексій Кущ. – Але за наслідками міжнародного трибуналу можна буде присудити Україні суми російських резервів, які зараз заблоковані.

Які наші шанси?

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко наголошує, що ООН ухвалила декларативну резолюцію, яку буде складно реалізувати на практиці.

– Якщо допустити конфіскацію майна РФ, то це буде прецедент, який може призвести до ланцюжка конфіскацій, – вважає Охріменко. – Саме тому юристи та політики не втрачають надію на те, що РФ погодиться добровільно фінансувати відновлення України.

Данило Монін погоджується: резолюція декларативна, і реальних кроків по лінії ООН не буде, особливо з огляду на те, що чимало країн утрималися під час голосування.

— Проте сьогодні ми спостерігаємо маленькі кроки великого процесу для примусу Росії це зробити, — продовжує Монін. – Упевнений, що за чинного президента цього кроку не станеться, як і не станеться, якщо його наступником стане черговий шовініст. Але все може повернутись інакше, якщо наступником стане демократ, який таки захоче повернути Росію в цивілізований світ.

Олексій Кущ також вважає, що шанси на отримання цих грошей невеликі, але вони все ж таки є.

— У кращому разі кошти будуть під управлінням провідних країн, які зараз ці резерви заблокували, а вони використовуватимуть ці гроші, щоб забезпечувати ресурсами свої підприємства та постачати в Україну продукцію цих підприємств, — каже експерт. – Принцип буде схожий на той, коли в Україні будували укриття на ЧАЕС. Україні ніхто виділені гроші навіть помацати не дав: усі роботи виконували іноземні підрядники, обладнання на 90% було імпортне. Але Україна зрештою отримала сучасний саркофаг. Словом, не найгірша для нас модель у поточній ситуації, але для її реалізації потрібно буде пройти довгу юридичну процедуру.​

Джерело