«Якщо не захищати рідних — сусід скаже: це моє». Історія офіцера Богдана Хоменка, який 11 років воює за Україну

За інформацією: Суспільне Вінниця.

Богдан Хоменко із Вінниччини почав свій військовий шлях у 18 років, коли пішов на фронт замість того, щоб стати пожежником. За понад 11 років служби він пройшов Майдан, АТО, ООС і зустрів повномасштабне російське вторгнення у 2022 році у свій день народження. Пройшов шлях від рядового військового до командира роти і офіцера. Попри поранення, він не залишив службу і продовжує боронити Україну.

Спочатку Богдан навчався у Вінниці, мріяв працювати пожежником. Але події Майдану змінили його плани — він перевівся на заочне навчання і пішов добровольцем у ЗСУ.

"Сам захотів. Тоді патріотом був. Зараз теж, але здоров’я не дозволяє", — сказав Богдан.

З 2014 до 2017 року Богдан служив на Донецькому та Луганському напрямках. Починав як водій, згодом став командиром відділення, а ще згодом — головним сержантом роти.

Богдан Хоменко. Суспільне Вінниця

У 2020 році він тимчасово залишив службу і повернувся до цивільного життя, працював охоронцем. Але у лютому 2022 року, саме в день свого 27-річчя, почалося повномасштабне вторгнення. Богдан отримав повістку і знову пішов на фронт, де захищав Авдіївський напрямок у складі 38-го окремого стрілецького батальйону на посаді командира роти.

"Командир роти — це дуже відповідальна посада. Потрібно налагодити взаємодію з суміжними підрозділами, знайти прикриття. Якщо його немає — організувати. Забезпечити важке озброєння", — сказав Богдан.

Він додав, що з початку бойових дій у 2014 році війна суттєво змінилася: "Тоді було простіше. Артобстріли, стрілецька зброя. А тепер — сучасна війна: дрони, РЕБи, скиди, тепловізори".

Тактика противника також змінилася — нині росіяни ведуть бойові дії на повне знищення.

Як отримав поранення

У 2023 році на Донеччині Богдан отримав поранення: вогнепальні поранення руки та грудної клітки, а також уламкові поранення другої руки. Дві руки тимчасово втратили рухливість. Його підрозділ потрапив у засідку, коли вони йшли на посилення опорного пункту — поранення отримали декілька бійців, зокрема і Богдан.

Попри тяжкість травм, він не покинув службу. Після лікування, навіть із перев’язками і обмеженнями, повернувся до побратимів, продовжуючи працювати й відновлювати сили разом з колегами.

Богдан Хоменко працює за комп’ютером. Суспільне Вінниця

Служба в тилу і життя поза війною

З липня 2024 року Богдан служить старшим офіцером одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Вінниччині. Він розповів, що робота в тилу не менш важлива — це паперова робота, але вона забезпечує фронт.

Поза службою Богдан — люблячий чоловік і батько двох дітей. Доньці Ангеліні було пів року, коли він пішов на свою першу війну. Майже не бачив, як росте старша дитина. Молодшому сину Максиму лише п’ять місяців.

Дружина та донька воїна Богдана Хоменка. Суспільне Вінниця

Дружина Альона розповіла, що навіть коли Богдан на службі в тилу, він постійно підтримує зв’язок із побратимами, хвилюється за них і продовжує виконувати командирські обов’язки.

Новости Украины