За інформацією: Суспільне Вінниця.
Ідентифікація тіл загиблих під час війни — складний, болісний і часто надто повільний процес. Він може тривати місяці, а іноді — роки. Юрій Куслій, заступник директора Вінницького НДЕКЦ МВС України, один із тих, хто наважився відкрито говорити про недоліки системи та запропонувати шляхи її реформування. У розмові із Суспільним він детально розповів, які саме ініціативи можуть скоротити цей процес у кілька разів, чому вони були "поставлені на паузу" та чому керівництво намагається його усунути.
Юрій Куслій. Суспільне Вінниця
Юрій Куслій — заступник директора Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. У структурі працює з 2013 року, а до того — понад десять років працював лікарем-патологоанатомом. Нині він також залишається діючим судово-медичним експертом.
У Центрі Куслій відповідає за координацію роботи у сфері біологічних і хімічних досліджень. Зокрема, курує діяльність експертів, які займаються ідентифікацією особи за допомогою молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних досліджень, а також аналізом волосся.
"Моя робота полягає в кураторстві, наставництві та навчанні персоналу. Йдеться про фахівців, які займаються ДНК-експертизами, аналізами біологічного походження. Крім того, я відповідаю за напрямок хімічних досліджень — це цілий комплекс методик, які вимагають спеціальної освіти хіміка-біолога і застосовуються для доказування обставин злочинів", — пояснив Куслій.
Юрій Куслій. Суспільне Вінниця
Як війна змінила роботу експертів
З початком повномасштабного вторгнення в Україну експерти-криміналісти зіткнулися з безпрецедентним навантаженням. Робота з ідентифікації загиблих, зокрема військовослужбовців, стала однією з ключових функцій у системі судово-експертної діяльності.
За словами Куслія, з 2022 року в геометричній прогресії зросла кількість досліджень, пов’язаних саме з ідентифікацією тіл. Основним методом у цій сфері сьогодні є ДНК-експертиза, яка забезпечує точність навіть у випадках, коли давність слідів є значною.
"Певні цифри не можу називати — це службова інформація. Але факт у тому, що молекулярно-генетичні дослідження зараз займають перше місце за обсягами серед усіх експертних напрямів в Україні", — сказав Куслій.
Особливість в тому, що експертна діяльність в Україні має кілька суб'єктів: це і судово-медичні експерти в медичних установах, і окремі структури в СБУ, прокуратурі, ЗСУ. Але, за оцінками Куслія, близько 95% усіх ДНК-досліджень наразі здійснюють експертні центри Міністерства внутрішніх справ.
Юрій Куслій. Суспільне Вінниця
Попри війну в Україні вдосконалюється законодавство та технічна база. Зокрема, впроваджено Закон України "Про державну реєстрацію геномної інформації людини", що дозволив формування єдиної бази обліку генетичних ознак. У ній зберігається інформація як про непізнані тіла, так і про зразки ДНК родичів зниклих безвісти.
"Це дозволяє оперативно вносити дані до бази, де відбувається пошук збігів. Централізована система дозволяє Києву бачити всі регіональні результати та виявляти збіги між рештками та родичами", — пояснив експерт.
Окремий напрям роботи — це ідентифікація репатріованих тіл. Спочатку цим займалося лише СМЕ Дніпра, але з часом тіла почали розподіляти між різними регіонами. У зв’язку з цим було ухвалене рішення розширити мережу ДНК-лабораторій у регіонах.
"Навіть під час війни, завдяки підтримці та фінансуванню, вдалося відкрити сучасні лабораторії у кожному регіоні. Це значно прискорює процес досліджень".
Вінничанин запропонував три зміни, які могли б скоротити процес у десятки разів:
Юрій Куслій. Суспільне Вінниця
Реформа – була. Результату – немає
У 2024 році на одній із нарад за участі заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка його ідеї були схвалені. У Вінницькій області почали тестовий запуск спрощеного алгоритму. Але згодом з Києва надійшло усне розпорядження припинити нову схему.
"Мені сказали: ти перевищив повноваження, пішов проти системи. Почали вимагати відкликати вже виконані експертизи. Коли я відмовився, на мене почали тиснути", – згадує Куслій.
Тиск, погрози та відсторонення
За словами експерта, йому пропонували піти з посади за власним бажанням. Після відмови почались погрози, приниження, звинувачення у психічній нестабільності та навіть у хабарництві. Зрештою, його відсторонили від посади.
Нині він на лікарняному, але формально залишається заступником директора. Паралельно бореться за поновлення – через суди, прокуратуру, СБУ. Також повідомляє про саботаж у системі.
"Зараз я знаходжуся в процесі розгрібання якогось бруду, замість того щоб почати діяти, тобто запустити процес ідентифікації. Керівництво докладає максимум зусиль, щоб видавати накази про рептилій, яких заборонено тримати в кабінетах, про малюнки на стінах. Тобто, воно займається виключно "брудом". Але я розумію, що це просто амбіційність, і це треба пережити", – розповів Юрій.
Запис інтерв’ю із Юрієм Куслієм. Суспільне Вінниця
Він продовжує працювати з родинами зниклих безвісти в рамках обласної групи під керівництвом Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця. І, попри всі перепони, налаштований іти до кінця.
"Я не пішов проти системи – я частина системи. Але коли вона крихка й неефективна, її треба змінювати. Навіть якщо це коштує репутаційних атак, погроз чи тиску."
Журналісти звернулися до Головного управління МВС у Вінницькій області із низкою запитань щодо механізму оформлення висновків та впровадження спрощених алгоритмів. Станом на момент публікації офіційної відповіді не отримано.
