Артефакти, представлені на презентації наукових видань «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років», Київ, 19 квітня 2024 року . Фото: Суспільне/Анна Самара
19 квітня 2024 року у Будинку митрополита Національного заповідника "Софія Київська" відбулася презентація двох книг другого тому видання "Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років". Це продовження серії видань "Спадок Гетьманщини", що має на меті пошук та публікацію архівних документів з історії часів козаччини.
Про це інформує кореспондентка Суспільного з місця події.
Проєкт розпочали з міста Конотопа — сотенного центру Гетьманщини. У двох масивних книгах (загалом 1 тис. 700 сторінок) уперше опубліковано понад 900 документів 1670—1769 років, розповів модератор заходу отець Георгій Коваленко — ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості.
Модератор заходу отець Георгій Коваленко, Київ 19 квітня 2024 року. Фото: Суспільне/Анна Самара"Для мене це особиста історія, бо я народився у Конотопі й моя дружина з Конотопа. Фактично у цих книгах знаходимо родовід. Прізвища власної родини, прізвища друзів, однокласників, знайомих. І це неймовірно для звичайної людини. Водночас це дуже фахове видання, тобто це розшифровка і викладання сучасною українською мовою архівних матеріалів про ті події , і це вперше", — каже Георгій Коваленко.
За його словами, у державному архіві є 900 томів про події часів Гетьманщини. Нині ж опрацьовано лише два з них.
Опрацював масив документів історик Олександр Тригуб. Книга містить об’ємний джерельний матеріал для різнобічних наукових студій з історичної антропології й соціальної історії, що охоплюють ретроспективні дослідження демографії, мікроісторії, повсякдення, сім’ї, домогосподарств, родинних зв’язків.
"Це лише початок великої роботи. Фактично повернення справжньої історії Гетьманщини й повернення першоджерел, де історики можуть знайти натхнення для наукових праць, а звичайні люди можуть знайти свої родоводи, свої прізвища і зрозуміти, як жили люди у 17-18 століттях", — зазначив модератор заходу отець Георгій Коваленко.
На презентації Центральний державний історичний архів України уперше продемонстрував на широкий загал оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується саме Конотопа.
Оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років. Фото: Суспільне/Анна Самара
Артефакти, представлені на презентації наукових видань. Фото: Суспільне/Анна Самара
Генеральний опис Лівобережної України проводили у 1765–1769 роках російські військові на чолі з так званим генерал-губернатором малоросії Петром Рум’янцевим. Метою ревізії було зробити перепис населення та зібрати докладні відомості про демографічний та економічний стан земель колишньої козацької автономії — Гетьманщини. Опис мав з'ясувати також правовий стан землеволодінь і зібрати низку інших відомостей, які могли б допомогти інтегрувати козацькі землі в російську імперію. Тобто це фактично "паспорт денацифікації" України зразка XVIII століття, який, з усім тим, містить унікальні для нинішніх науковців історичні відомості.
Також музей Шереметьєвих представив свої унікальні артефакти, зокрема, печатки часів Гетьманщини. Це артефакти від середини 17 століття і до кінця 18 століття, аж до скасування козацької автономії, розповів історик Олег Однороженко.
Печатки часів Гетьманщини. Фото: Суспільне/Анна Самара"У музеї Шереметьєвих представлена одна із найбільших в Україні й одна з найбільших у Європі сфрагістичних колекцій, тобто колекцій-печаток. І, зокрема, багато печаток, які ілюструють історію України козацького періоду. Тут представлені артефакти генеральної військової старшини, генерального військового суду, гетьмана Івана Виговського, дрібної козацької старшини, які пов'язані зі столичним регіоном Гетьманщини, тобто навколо двох гетьманських столиць — Батурина і Глухова, а також міста Конотопа", — розповів історик Олег Однороженко.
Історик Олег Однороженко на презентації видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років», Київ, 19 квітня 2024 року. Фото: Суспільне/Анна Самара
На презентацію запросили й хор Собору Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ з Конотопа, аби зануритися в атмосферу Гетьманської України. Виконували твори видатного українського композитора XVIII століття Дмитра Бортнянського.
Хор Собору Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ з Конотопа. Фото: Суспільне/Анна Самара
Благодійник проєкту — Євген Сур, почесний голова Благодійного фонду "Спадок Гетьманщини", корінний конотопець. Серед організаторів також — Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" (м. Батурин).
Раніше повідомлялося, що триває процес оцифрування об'єктів Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Фахівці громадської організації "Україна Інкогніта" створили тривимірну модель Церкви Спаса на Берестові — пам'ятки архітектури ХІІ ст.
Читати ще
Читати ще Символ імперської політики: інститут національної пам’яті радить знести Арку, встановлену на знак «дружби народів»
Топ дня
У Чорнобильському заповіднику встановлюють будиночки для рідкісних птахів 19 квітня, 15:56
Стріляв у беззбройного мирного жителя Київщини: у прокуратурі встановили особу росіянина 19 квітня, 11:59
Безбар’єрність в медицині: як столиця забезпечує доступність для усіх киян 19 квітня, 10:57
У Києві знизився рівень води в річці Дніпро 19 квітня, 10:04
У Києві облаштовують груповий будинок для дітей з особливими фізичними потребами 19 квітня, 08:46
Вибір редакції
У Києво-Печерській Лаврі оцифрували Церкву Спаса на Берестові з давньоруськими фресками
Акцент на лікуванні контузій і психотравм: київський реабілітаційний центр «Лісова поляна» співпрацюватиме з МОЗ
«Зберегти й розвиватися в умовах війни»: у Києві відзначають розвиток культурної сфери
У Києві хочуть знести садибу Зеленських
У Києві з приходом тепла активізувалися кліщі: як вберегти домашніх тварин від укусів — поради ветеринарів
