Фото: ФБ Покровськ — Моє місто / ФБ Ivan Stupak
Ситуація навколо Покровська та Мирнограда критично змінюється не на користь ЗСУ. Ворог малими групами проникає в ці міста крізь українську лінію оборони і накопичив там достатньо сил для подальшого захоплення міст. Спрямований туди спецназ ГУР намагатиметься знешкодити противника, але чи вдасться це, зараз важко сказати.
Про те, що насправді відбувається в Покровську, чому виникла така загроза і чим це загрожує надалі, журналіст Коротко про дізнавався у військового експерта, колишнього співробітника Служби безпеки України Івана Ступака.
На Покровському напрямку ворог задіяв близько 100 тисяч солдатів
– Проясніть ситуацію з Покровськом та Мирноградом. Тривалий час військові експерти говорили, що безпосередньої загрози захоплення Покровська немає. А тепер з’ясувалося, що туди проникло чимало росіян. Як це стало можливим?
– Реально ситуація зараз така, що ми, на жаль, втрачаємо ці міста. І це лише питання часу. Все, що зараз робиться Генштабом, Збройними силами, ГУР, – це спроба виграти трохи часу для того, щоб наші сили вийшли з цього «мішка», в який вони можуть потрапити. І зараз повернути Покровськ та Мирноград під український контроль не вдасться. Покровськ утримували 13 місяців, але зараз це вже неможливо, тому що близько 100 тисяч росіян перебувають на цьому напрямку. І це справді велика кількість. Плюс із Сумського напрямку росіяни забрали частину людей і перекинули в напрямку Покровська. Тому фронт там і почав «провалюватися».
– У військових зведеннях йдеться, що росіяни малими групами проникли крізь нашу лінію оборони. Як це можливо, хіба у нас там перед містом немає суцільного оборонного рубежу?
– Справді, немає. На кількох кілометрах може бути буквально кілька військовослужбовців. Є загородження колючим дротом, але вони не суцільні. Їх перерізають росіяни і групами по два-три чоловіки просочуються і накопичуються в місті. Вони заходять через якісь гаражі, зруйновані будівлі і сидять там, чекають, поки прийде ще двоє, троє. І потім, коли їх там уже з десяток, вони можуть штурмувати наші позиції.
– Але якщо ми 13 місяців тримали оборону цих міст, то чому за цей час там не були створені оборонні рубежі?
– Тут все знову ж таки впирається в нестачу людей. Бо будь-яка лінія оборони нічого не варта, якщо там немає кому її обороняти. Плюс до цього ворог постійно атакує там нашу лінію оборони КАБами (коригованими авіабомбами), здатними будь-яку лінію укріплення перетворити на мотлох. Тільки за жовтень противник запустив близько тисячі КАБів по всій лінії фронту. І вони просто переорюють усі фортифікаційні споруди.
– А в чому, власне, складність із захистом Покровська, яка головна проблема?
– Нестача людей і переважаюча кількість росіян. Ось це і є головне. Вони не йдуть в атаку з криками «ура», а проникають, як я вже казав, малими групами. І тут не те що безпосередньо бійців, а й українських операторів дронів просто не вистачає, щоб цілодобово 7 днів на тиждень відстежувати кожну ділянку фронту на предмет проникнення росіян.
Спецназ дасть можливість військовим не потрапити в оточення
– Відомо, що до Покровська направлені підрозділи спецназу Міноборони та СБУ. Чи вдасться їм вибити росіян і відновити контроль над містом?
– На жаль, ні. Спецпідрозділи не можуть відбивати масштабні наступи. Вони призначені для, якщо можна так сказати, хірургічного, точкового втручання. Вони не можуть бути лінійними штурмовиками. Ну не може хірург йти на розвантаження вагона з картоплею, тому що він тоді вже перестає бути лікарем. Так і тут. Застосування спецназу в Покровську – це лише спроба виграти час і дати можливість перегрупуватися нашим частинам, щоб вони могли в менш напруженому режимі пересунутися на більш захищені ділянки фронту і не потрапити в оточення і не бути знищеними.
– Російський диктатор Путін запросив іноземних журналістів до Покровська та Куп’янська. Для чого?
– Мабуть, він запросив їх, щоб показати, що є оточення українських військових. Крім того, це дало б можливість ворогу ще більше накопичити сили для подальшого штурму Покровська. Тому що на цей час російська сторона запропонувала припинити військові дії, щоб дати попрацювати журналістам. Мовляв, давайте ми зупинимо бойові дії на 5–6 годин. І виходить, що українці на 5–6 годин зупиняються, але в тилах російської армії ні на секунду не зупиниться переміщення військових. І коли умовно ці журналісти залишать лінію розмежування, російські штурми розпочнуться ще більш інтенсивно.
– На карті видно, що ці два міста – Покровськ і Мирноград — оточені ворогом зі сходу і з півдня. Чи не загрожує це котлом для наших військ?
– Звісно, загрожує. Саме про це і йде мова, адже недарма туди кинули спецназ Міноборони (ГУР), СБУ. Але у нас немає багатьох тисяч бійців «Альфи» чи спецназу ГУР. Це, можливо, всього сотня може бути, півтори. Такими силами не відбивають захоплені міста. Їхнє завдання – завдяки своєму досвіду утримати, скільки це можливо, день-два-три, оборону і дати можливість нашим військовим вийти з цього мішка і таким чином їх врятувати.
– Тобто, по факту, ми вже втратили Покровськ та Мирноград?
– Швидше за все, це так.
Далі ворог рухатиметься в напрямку Слов’янська та Краматорська
– Чому тоді президент Зеленський говорить, що зараз немає загрози оточення Покровська?
– Він має рацію – зараз оточення немає. Але там склалася вузька горловина у 5 кілометрів між східним і південним напрямками наступу росіян, яка може будь-якої хвилини зімкнутися і створити котел для наших частин. Тому що 5 кілометрів – це дуже мало. Для порівняння, російський дрон в один бік летить 15 кілометрів. Тобто формального оточення немає, але, по факту, нам перебувати там уже майже неможливо.
– А що буде, якщо ми втратимо ці міста?
– По факту, кардинально нічого не зміниться. Як не змінилося після захоплення Бахмута чи Вугледара. Але вони почнуть рухатися далі в напрямку Слов’янська та Краматорська. Тому що без захоплення Покровська вони не можуть туди рухатись. Вони не можуть залишити в тилах великі осередки українського спротиву. Але 13 місяців, утримуючи Покровськ, ми виграли час, а росіяни його програли.
– Наскільки це відкриє росіянам дорогу для подальшого наступу вглиб України, адже на Покровську трималася вся логістика постачання живої сили та техніки нашим частинам на фронт?
– З 2014 року Покровськ справді став логістичним центром. Тому зараз доведеться переформатувати нашу фронтову логістику. Це ще не критично, але приємного також мало.
– Як зараз розвиватиметься ситуація на фронті, якщо ми все ж таки залишимо Покровськ?
– Крім власне Донецької області, вони посилять наступ у Запорізькій області. На Сумському напрямку їхнього наступу не буде, тому що росіяни там лише тримають оборону на захоплених рубежах. А ось на Дніпропетровщині вони вже просунулися на 17 кілометрів і намагатимуться просуватися й далі.
– А що буде з Куп’янськом на Харківщині?
– Там оточення наших частин немає. Там ширина горловини між рукавами російського наступу 23 кілометри. Тобто про котел точно не йдеться.
