Російські "визволителі" довгі місяці годували жителів окупованого Мелітополя "сніданками", обіцяючи, що ось-ось росія влаштує їм щасливе безбідне життя.
Але всі фейкові вибори пройшли, рашисти зняли постановочні ролики і відзвітували перед своїми кремлівськими кураторами, а це означає, що з усім цим фарсом можна зав'язувати. Передвиборчі обіцянки представники окупаційної влади давали явно не для того, щоб їх потім виконувати. І якщо перший час, у когось це цілих півтора року, люди ще терпіли і мовчали, то зараз уже рашисти настільки знахабніли, що приховувати своє невдоволення стає практично нереально.
Особливо загострює обстановку ситуація з маршрутками. Дозволити собі роз'їжджати на таксі в окупованому Мелітополі можуть наближені до рашистської годівниці, тому проблема громадського транспорту хвилює більшу частину населення міста.
За словами місцевих жителів, зараз виїхати з Центрального ринку — ще те завдання із зірочкою.
— У суботу, щоб виїхати з Центрального ринку стояла годину. Коли приїхала маршрутка, у неї люди набилися, як оселедці. Хіба що тільки один на одному не лежали. У руках було дві сумки, тож можливості дістати пенсійне посвідчення не було. Передала 25 рублів — здачі ніхто не дав. Один чоловік водієві зробив зауваження, так той вигнав його з маршрутки, зачинив двері і поїхав, — повідомляє до редакції РІА-Мелітополь місцева жителька. — Учора на зупинці, поки чекали на маршрутку, люди обурювалися роботою Балицького і Данильченка. Уже парафінили їх і в хвіст і в гриву. Народ чи то осмілів, чи то вже вирішив, що втрачати нічого. Людей дістали високі ціни на продукти, затримка виплат, високі ціни на дизель і бензин, відсутність маршруток і вартість проїзду. У мирний час одна за одною їздлили, а тепер годину чекаєш той автобус ще й 25 рублів треба платити. Знаю, що вони читають ваш сайт, тому й пишу вам. Нехай хоч у вас прочитають, як до них народ ставиться, адже особистих прийомів вони не проводять, — пише обурений пенсіонер.
Окупанти, нагадаємо, пов'язують підвищення тарифів на проїзд зі зростанням цін на дизель. Також продовжують дорожчати продукти, одяг, ліки та інші товари, а от виплату зарплат і допомоги рашисти затримують. Якщо окупаційна влада не зменшить апетити, то так недалеко і до бунту.