За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Боєць Дмитро Харчук. Фото: Суспільне Тернопіль
Житель Тернопільщини Дмитро Харчук тричі служив у Збройних силах України. Вперше проходив службу у 2008-2009 роках, після Революції Гідності брав участь в АТО, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, чоловік працював викладачем, але вирушив добровольцем на війну. Зараз він демобілізований у зв’язку з пораненнями і працює старостою одного з округів Лановецької громади.
Дмитро Харчук — ветеран російсько-української війни. Чоловік розповідає, вперше армійську службу проходив у 2008-2009 роках.
"Щось так закортіло мені служити в армії. Це була така мрія з дитинства. Багато друзів моїх, знайомих не те щоб не підтримували, хтось не розумів, а хтось мовчав. Але це був мій вибір, про який я не шкодую. Служба в Збройних силах України — це такий урок на все життя. Який не просто запам’ятовується, а який в подальшому житті, як то кажуть, дисциплінує і допомагає".
Дмитро розповідає, після Революції Гідності у серпні 2014 вступив до лав 80-ї десантно-штурмової бригади.
"Два-три тижні нам говорили, що будуть якісь навчання. Ми дійсно навчалися. Їздили на полігони, відпрацьовували тактику. І стрільби були, не жалкували боєприпасів на нас. В серпні ми вже відбули в Луганську область".
Дмитро Харчук. Фото: Суспільне Тернопіль
Після демобілізації, розповідає Дмитро, зайнявся громадською діяльністю. Очолив громадську організацію "Рух ветеранів Лановеччини". Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, то чоловік вирішив знову стати на захист держави.
"24 лютого зранку багато дзвінків було. Вже все було зрозуміло. Тому, зібрався, поїхав у військкомат. Приїхав в Тернопіль. Враження неймовірні. На Тролейбусній була черга. Я в житті такої не бачив. Плюс людей багато стояло в черзі, щоб якнайшвидше зареєструватися і піти на війну".
Дмитро говорить, на той час працював викладачем в училищі, але вирішив захищати Україну.
"90%, які там стояли в чергах, то в кожного була причина, щоб чекати дзвінка. Але хлопці того не робили, вони розуміли, що зараз треба йти і допомагати тим, хто вже там".
Боєць Дмитро Харчук. Фото: Суспільне Тернопіль
Вже 25 лютого Дмитро вступив до лав 80-ї десантно-штурмової бригади. Під час боїв на Луганщині бійці отримали завдання відрізати постачання ворогові.
"Проводячи штурмові дії, ми вийшли в трішки іншому районі, ніж той, що був попередньо вказаний. Ми натрапили вже на їхні ВОПи, СПшкиСпостережні пункти, де військові цілодобово пильнують за ворогом. Вже бої доходили до того, що ми були одні від одних метрів 20-25. Перекидалися гранатами. Почув вихід. І, власне, біля мене метрів 7-10, не знаю, був прихід. На той час думав, що відірвало ноги, бо дуже пекли ноги. Я був на животі, оскільки вівся бій. Мене трішки "вимкнуло". На кілька секунд. Але перевернувся, побачив, що є ноги і зрозумів, що є шанс".
Військовослужбовець. Фото: facebook.com/Дмитро Харчук
Дмитро розповідає, в тому бою його поранило в праву руку і ногу, а також — в хребет. У січні минулого року Дмитру провели 13 операцій під загальним наркозом.
"На кожному відрізку до кінця життя буду дякувати тим людям. Всім лікарям і хлопцям-дівчатам, які евакуювали безпосередньо там біля лінії бойових зіткнень. Життя врятували побратими там. Тут врятували руку і ногу".
Військовий на операції. Фото: facebook.com/Дмитро Харчук
Дмитро зараз повернувся на роботу, на якій працював до повномасштабного вторгнення Росії. Він — староста одного з округів Лановецької громади. На своїй посаді, каже, особливу увагу присвячує адаптації ветеранів до цивільного життя.
"Коли військовий рік, чи два проходить службу в Збройних силах України, то він проживає інше життя. Там все по командах. Сам собі не готуєш список справ на завтра. За тебе вже подумали. Коли ти проживаєш таку кількість часу в такому середовищі і приходиш сюди, тут вже виникають проблеми".
29 лютого Дмитру Харчуку зробили чергову операцію. Зараз він перебуває на реабілітації в Києві.
