За інформацією: Суспільне Полтава.
фото Е.Попова
Вже близько 14 років у Полтаві проводять каністерапіюМетод позитивного психосоціального і фізіореабілітаційного впливу на людей, які цього потребують, через спеціально керованих і навчених собак для дітей з порушеннями мови, дітей з аутизмом. Це метод виховання і реабілітації за допомогою спеціально навчених собак.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповіла голова громадської організації "Навчально-реабілітаційний центр "Соняшник" Ельвіра Попова.
Собака-терапевт – це така сама службова собака, як і будь-яка інша. Це спеціально відібрана за психікою, за темпераментом. З будь-якої породи можна обрати собаку, яка підходить для такої роботи. Обирають саме за типом нервової системи. Збудливу, перелякану собаку, занадто енергійну ми не можемо брати. Перша моя собака була обрана шаблонно, бо 14 років тому тільки перша інформація потрапляла в Україну про каністерапію, ми багато чого не знали. Був обраний золотистий ретривер Расан Дитяче Серце і він відпрацював терапевтом все своє життя.
Собака-терапевт Ельвіри Попової. фото Е.Попова
Собака-терапевт, яка працює з дітьми, має слухати команди з першого разу, розповіла Ельвіра Попова. Тому від відбору цуценяти до роботи в реабілітаційному закладі може минути не один рік.
Собак взагалі відбирають ще тоді, коли вони не народилися. Якщо собака охороняла промзону, то від такої пари собак-терапевтів брати не можна, тому що там буде зовсім інша спадковість. Тому обираються тато і мама, серед цуценят обираються ті, що пройшли первинний тест. Потім починається виховання, перші ази в дресируванні. І тільки вже після року-півтора, коли собака стає більш врівноваженою, вона може проходити спеціальну підготовку.
Успіх роботи собаки-терапевта у тісному контакті з фахівцем, який у цій зв’язці головний, сказала Ельвіра Попова.
Пес, що працює із дітьми. фото Е.ПоповаЯ в нашому центрі працюю логопедом-дефектологом, проводжу заняття з розвитку мовлення. Діти, зазвичай, немовні, з важкими вадами мовлення, діти з аутизмом. Я прибудовую логопедичне заняття, а собака мені в цьому допомагає як мотиватор. На занятті діти кидають певні іграшки, собака приносить і дитина має назвати ту іграшку. Звісно, якщо дитина тільки-тільки починає розмовляти, то я не кидаю екскаватор. Я кину зайчика, ведмедика, щось простеньке.
На перешкоді розвитку каністерапії в Україні та підтримці її з боку місцевих органів влади стоїть невиписана законодавча база. Через це важко розширювати коло послуг для людей, які потребують такої терапії.
До занять з канестерапії залучають і котів. фото Е.Попова
В переліку професій немає професії каністерапевта. В Полтаві складнувато: щоб із собакою приходити в медичні заклади, заклади освіти, ми повинні отримати дозвіл. А дозвіл повинна дати людина і вона на себе повинна взяти відповідальність. А взяти відповідальність на себе за цей дозвіл без нормативної бази, не кожен готовий. Ось ми чотирнадцять років і бігаємо по цьому замкнутому колу.
Повністю інтерв’ю про роботу каністерапевтів у Полтаві можна послухати за посиланням.
