Фото: Andy Wong — Pool /Getty Images — facebook.com/uaintertv
Китай останнім часом намагається включатися у вирішення конфлікту в Україні. Керівництво цієї країни пообіцяло оприлюднити своє бачення припинення війни, і от на сайті МЗС Китаю з’явилась пропозиція їхнього мирного плану. З іншого боку, Пекін намагається зберегти добрі стосунки з Москвою, маючи свої вигоди від війни. KP.UA спробувала розібратися у всьому цьому клубку протиріч із експертом Української асоціації китаєзнавців Олексієм Ковалем.
Вигода Пекіна від війни в Україні – це дешеві російські енергоносії
— Олексію, Сі Цзіньпін мав намір виступити зі своїм мирним планом щодо України, і ось МЗС Китаю оприлюднило своє бачення мирного плану. Чому Китай став таким активним, адже раніше він досить пасивно ставився до війни в Україні?
— Так не зовсім правильно говорити, що Китай пропонує свій мирний план щодо України. Жодного виступу Сі Цзіньпіна не буде. А лише опубліковано два документи: Глобальна безпекова стратегія, як її бачить Пекін, і позиція КНР щодо врегулювання конфлікту в Україні.
Таким чином, Китай активізувався до річниці російського вторгнення в Україну. На початку лютого не вдалося організувати візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю (після скандалу зі збитим китайським аеростатом над територією США. – Прим. авт.), і знову загострилося китайсько-американське протистояння. І на цьому тлі Пекін намагається робити зовнішньополітичні кроки, демонструючи свою значущість та вагу у світі.
Китайці до роковин повномасштабного вторгнення хочуть показати, що вони мають свій погляд, відмінний від Заходу та Росії. В оприлюдненому документі Пекін, швидше за все, підтвердив свою позицію щодо дотримання територіальної цілісності країн. Але там також міг би бути пункт про безпеку чи національні інтереси всіх сторін, у тому числі й Росії.
— Формально Пекін виступає проти війни, фактично ж підтримує Росію. Що видно з усіх голосувань в ООН та Раді безпеки цієї організації. Чому?
– Китай чітко сказав, що він проти війни. В ООН він голосує по-різному: здебільшого він утримується, але іноді голосує «за» Росію. Наприклад, як це було у голосуванні за створення трибуналу щодо злочинів росіян. Загалом же китайці дотримуються своїх національних інтересів.
Наприклад, Китай не підтримав резолюцію щодо порушення прав людини у Криму. Чому? Та тому, що сам Пекін часто звинувачують у цьому ж у Гонконгу чи Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Але в той же час Китай, наприклад, ніколи не визнавав анексію Криму, бо має Тайвань, який він не хоче віддавати.
Тобто не можна сказати, що Китай завжди підтримує Росію, лише тоді, коли це збігається з його інтересами. До кожного питання Пекін підходить вибірково. Якщо він не може визначитись, він утримується.
— Яку вигоду прагне отримати Китай із російсько-українського конфлікту?
— Очевидна вигода Пекіна – це дешеві російські енергоносії, кількість покупців яких у світі через війну в Україні стрімко зменшується. Росії вже нема куди продавати вугілля, газ, нафту.
А щодо України у Китаю немає жодної вигоди. Вона з’явиться тоді, коли Київ, наприклад, запросить Китай до відновлення зруйнованих міст та об’єктів, адже це будуть багатомільярдні контракти.
Але головна вигода Китаю зараз полягає в тому, що Захід впритул зайнявся Росією і менше уваги звертає на сам Китай. А в тіні цього він продовжував би діяти у своїх інтересах, використовуючи протиріччя між Росією та США і залишаючись нейтральним.
Очевидних важелів тиску Китаю на Росію – немає
— Але він не може бути нейтральним, адже Китай узяв на себе зобов’язання гаранта територіальної цілісності України за Будапештським меморандумом 1994 року.
— Це не зовсім так. Китай не є підписантом Будапештського меморандуму. Він приєднався до нього окремою заявою, в якій йдеться лише про те, що у разі нападу на Україну ядерної держави, Києву та Пекіну потрібно негайно розпочинати консультації щодо врегулювання конфлікту. Жодних чітких гарантій безпеки України там не прописано.
Але 2022 року, вже під час російської агресії, Сі Цзіньпін чітко заявив Путіну, що використання ядерної зброї у конфлікті в центрі Європи – абсолютно неприпустиме. І це чіткий сигнал, що Китай таки дотримується своїх зобов’язань.
— Міг би Пекін так вплинути на Москву, щоб вона припинила війну? Чи є у нього такі можливості і що це за важелі?
— На другий день вторгнення Росії в Україну Сі Цзіньпін зателефонував Путіну і порадив розпочинати переговори із Зеленським, щоб ця війна завершилася. І тоді одразу ж розпочалися переговори у Мінську, а потім у Стамбулі. Китайці зараз стверджують, що саме їхніми зусиллями і розпочалися ці переговори. І хоча вони ні до чого не привели, це показує, що до думки Пекіна у Москві частково дослухаються.
І США дуже хотіли б, щоб Китай приєднався до тиску на Росію. Але це не в традиціях китайської дипломатії. Вони можуть висловити Путіну свою позицію, але тиснути на нього вони не будуть. Китай не тисне, а намагається домовитись. Тобто якщо Росія хоче, щоб Китай її підтримував, вона також має йти на якісь поступки. Але очевидних важелів тиску Китаю на Росію немає.
— Як Україні реагувати на таку подвійну позицію Китаю – він начебто і не «проти» нас, але й не «за»?
— Нам потрібно дуже уважно стежити за Китаєм та за змінами його внутрішньої і зовнішньої політики. Але головне – нам потрібно переконувати Пекін, що у нас є своя власна позиція, яка пояснюється виключно нашими національними інтересами, а не привнесена ззовні, від США чи ЄС.
Наприклад, мирний план Володимира Зеленського, який за окремими пунктами збігається із позицією самого Китаю. Це нерозповсюдження ядерної зброї, збереження територіальної цілісності України, підвищення ролі ООН у вирішенні конфліктів та інше. І Києву треба переконувати Пекін у підтримці позиції України.
Тайванське питання
— Чи вдасться Москві схилити Пекін до постачання їй зброї для війни в Україні?
— Росія вже зверталася до Китаю з таким проханням минулого року, і він відповів їй відмовою. Можливо, Москва і зараз продовжує такі спроби. Але ймовірність постачання китайської летальної зброї до зони російсько-українського конфлікту дуже мала. Тому що це буде дуже великий скандал і зруйнує імідж Китаю як миротворця, до якого він так прагне.
А для Пекіна міжнародні принципи світової політики набагато важливіші, ніж бажання Путіна отримати китайську зброю. Хоча в Китаї є свої «яструби», які хочуть підтримувати Росію. Але їхня позиція, на щастя, не переважає.
— Чи нападе Китай на Тайвань після війни в Україні?
— Китай, до речі, як і Україна, вважає, що Тайвань – це невід’ємна частина Китаю. І навряд чи Пекін готується до нападу, якщо його не спровокують. Китайське вторгнення на острів можливе лише за двох умов. Перша – якщо самі тайванці проведуть референдум та проголосять незалежність. Адже зараз формально незалежності у Тайваню немає. І друга — якщо якась із країн, наприклад США, вторгнеться до Тайваню і спробує його відірвати від Китаю. Більше причин для війни – немає.
— Чому США готові захищати Тайвань силою, а Україну – ні?
– Так, Джо Байден сказав, що ноги американського солдата в Україні не буде. Але під час свого азіатського турне він сказав, що якщо Китай нападе на Тайвань, то Америка його захищатиме всіма силами. Це викликано тим, що протистояння з Китаєм для Вашингтона набагато чутливіше, ніж суперництво з Росією. І Тайвань у боротьбі з Пекіном йому важливіший, ніж Україна, як форпост проти Росії.
Тим більше, що між Америкою та Тайванем існує стратегічна угода, що США зобов’язуються захищати Тайвань усіма доступними силами та способами у разі вторгнення ззовні. Тобто відносини з Тайванем набагато глибші, ніж з Україною.
